Знаходила людей там, де вже не лишалося надії. Йшла на запах крізь бетон, пил, смерть і поверталася з результатом. Працювала, навіть коли хвороба відбирала сили. Про добермана Ханну, яка врятувала понад 170 життів, про те, як прожила життя задля людей – у матеріалі Коротко про.
Навчали з 3-місячного віку
"М’яких тобі хмаринок, дівчинко, лети на веселку"… Так на смерть добермана Ханни відреагували українці. У жалобі - всі працівники Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону «Антарєс», де вона служила.
- Це був унікальний пес, - кажуть в «Антарєсі».
На рахунку Ханни сотні пошукових та пошуково- рятувальних місій в Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській, Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській областях. Ханна знайшла більше 170 людей в надскладних умовах. Працювала на завалах після прильотів ворожих ракет, її залучали до поліцейських місій, у проєкт «На щиті». Ханна мала відзнаки «Чотирилапі захисники» від Кінологічної Спілки України.
- Все її життя - це пошук, - розповідає Коротко про керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону «Антарєс» Лариса Борисенко. – Ханна знаходила навіть тоді, коли від людини залишилися лише крихітні сліди. Працювала там, де минали роки після подій. Шукала та знаходила живих і мертвих.
Вже маючи невиліковну хворобу, Ханна дивувала своєю жагою до роботи. На 7-му добу після ракетного удару в Запорізькій області вона знайшла під завалами живого чоловіка. Це був один з успішних і останніх пошуків Ханни.
У центрі «Антарєс» Ханну виховували понад 6 років. З нею почали працювати, коли їй було лише 3 місяці. І вже тоді це маленьке цуценя демонструвало неабиякий талант. Наприклад, коли хапала запах нібито постраждалого, то зупинити її було майже неможливо, зупинялася буквально за метр до знахідки.
Ладнала з дітьми, любила тварин
З роками Ханна перетворилася на статного добермана. На перший погляд, дуже суворого.
- Але насправді вона була такою добрячкою, - крадькома витирає очі Лариса. – Чудово ладнала з дітьми, любила інших тварин. Була абсолютно не агресивною. Тут є такий момент: ми не працюємо з агресивними собакам. Ханна була прекрасним собакою.
Окрім пошукової роботи, Ханна брала участь у терапевтичних візитах, допомагала людям психологічно. Її допускали навіть до реанімації Центрального шпиталю Західного регіону.
- Ще однією особливістю Ханни була її інколи кумедна міміка і рухи, - згадують працівники центру «Антарєс». – Наприклад, любила показати команду «Зайка» або «Соромно».
Та важка робота позначилася на самопочутті собаки. Саме служба на завалах після ракетних ударів підірвала її здоров’я. Після численних операцій рік тому Ханні поставили смертельний діагноз – онкологію.
- Лікарі давали їй 2-3 місяці життя, але сила любові робить дива, Ханна прожила ще рік, - розповідає Лариса. – Ми бачили, що вона добре себе почувала. І вирішили, якщо Ханна захоче їхати на роботу, то нехай їде. Уявіть: під’їздить робоча автівка, відчиняються двері - і Ханна прожогом біжить, першою застрибує в машину. Вона хотіла працювати.
Ще тиждень тому собака активно тренувалася, мала виступ в одному з торгових центрів Павлограду. Її фізичний стан взагалі не викликав занепокоєння. Але раптом собаці різко погіршало.
- Намагалися її реанімувати, але почалося ураження нервової системи, і за кілька днів Ханна «згоріла», - говорить кінологиня.
За словами фахівців, хвороба Ханни – це наслідок роботи на місцях "прильотів".
- Там не лише уламки, а й токсичні речовини - фактично вся таблиця Менделєєва, - додає Лариса. - Від такої роботи страждають і люди, і собаки. Зараз кілька наших тварин, які працюють на завалах, знаходяться на лікуванні, одна в реанімації.
- Скільки часу треба, щоб підготувати до роботи таку Ханну? – запитую.
- Роки тренувань, - відповідає Лариса. - Собак тренуємо за власною авторською методикою, яка є однією з кращих у світі. Щоб собака злагоджено працював з провідником, щоб вони стали одним механізмом і розуміли одне одного без слів – це приблизно 2-3 роки. Робота з собаками дуже кропітка. Наші тварини не живуть у вольєрах, а мешкають поруч з нами. Ханна жила разом зі своєю власницею Кариною Колісниченко, спала з нею в одному ліжку. Це величезна втрата, яку складно прийняти....
Редакція Коротко про щиро співчуває усьому пошуково-рятувальному кінологічного загону «Антарєс» і особливо провідниці Ханни - Карині Колісниченко.