Більше мовчання і молитви чи гучні родинні застілля? Великдень у різних народів і конфесіях має свої звичаї. Про те, як святкують католики, чи печуть паску юдеї і які спільні великодні традиції у греко-католиків та православних греків – у матеріалі Коротко про.
Католицький Великдень: піст і шоколадний кролик
У католиків Великдень часто настає раніше, ніж у православних. Чому так відбувається і як католики та православні вираховують цей день, ми розповідали тут. Цього року свято припадає на 5 квітня. Втім, суть залишається незмінною - Воскресіння Ісуса Христа.
Підготовка до свята розпочинається з 40-денного посту. Віряни утримуються від м’яса, у визначені дні взагалі менше споживають їжі, а особливо набожні «сидять» на хлібі та воді. Також багато моляться, відмовляються від галасливих розваг, особливо в останній перед Великоднем тиждень, який ще називають Страсним.
В ніч напередодні свята відбувається урочиста меса - найрадісніше богослужіння року. Розпочинається у темряві, але поступово віряни запалюють свічки від великого пасхального вогню, символу життя і світла. Це дуже атмосферний момент, бо ж темрява відступає. Лунають дзвони, звучать органи.
Католики також освячують кошики, але вони зазвичай скромніші, ніж в Україні. Там є яйця, хліб, ковбаса або шинка, сіль і хрін. До речі, про паски. Ця традиція є і в католиків. Але католицька паска може бути звичайним кексом з пекарні. У дитячі кошики часто кладуть випічку у формі ягняти.
Після вже ранкової меси у Святу Неділю родина збирається разом. У багатьох країнах є традиція починати трапезу з освяченого яйця, яке ділять між усіма тими, хто за столом.
Ще один важливий атрибут католицького Великодня – шоколадний кролик. Особливо популярний у країнах Європи. Він символізує родючість і нове життя. І нібито ховає від дітей багато шоколадних яєць, які ті мають відшукати в саду, парку чи навіть у квартирі.
Великодній кролик поступово «дострибав» і до України. Все частіше вухань з’являється в пасковому декорі, а дітвора нагадує батькам про шоколадні яйця «від кролика».
Греко-католики: українська душа і давні обряди
Українські греко-католики святкують Великдень одночасно з православними – в цьому році це 12 квітня, тоді як частина закордонних парафій дотримується західного календаря.
У цій конфесії Великдень має цілий комплекс звичаїв, які передаються з покоління у покоління.
Перш за все, це Великий піст, який триває 40 днів і є доволі суворим. На цей період і аж до Світлої Неділі віруючі відмовляються від м’яса, молочних продуктів (особливо у перший та останній тижні). Також багато моляться і ходять до сповіді, бо ж Великий піст має акцент на внутрішньому очищенні.
Останній перед Великоднем тиждень, Страсний, має особливе значення для греко-католиків. У ці дні діє сувора заборона на якісь розваги. У четвер, який у народі ще називають «чистим», прибирають домівки, печуть паски. У Страсну п’ятницю виносять Плащаницю (символ тіла Христа). Тоді люди годинами стоять у храмі, моляться. А у Велику суботу освячують кошики з пасками, крашанками і писанками, ковбасою, шинкою, сиром, маслом, хроном.
Але кульмінацією Великодня є нічна служба. Люди приходять на месу зі свічками, які запалюють. Після півночі священник вітає всіх вірян словами «Христос воскрес!», а вони відповідають «Воістину воскрес!».
Після святкової служби родина сідає до столу. І першими їдять освячене яйце і солодку чи не дуже паску. Спілкуються, згадують рідних, яких немає за святковим столом, веселяться.
Православний Великдень у греків: вогонь і феєрверки
Як і у всіх православних, в 2026 році святкується 12 квітня. У Греції Великдень вважається головним святом року. І тут воно яскраве, гучне і навіть трохи театралізоване. Але спочатку піст. Греки також суворо обмежують себе у їжі та розвагах на 40 днів до Воскресіння Христа.
Страсний тиждень у греків теж є, і кожен його день має свої обряди. Але більше дивує загальна атмосфера: вулиці прикрашають, проходять процесії з іконами, у п’ятницю виносять плащаницю і несуть містом. І все це гучно, з церковними співами, молитвами.
У Великодню ніч у храмах рівно опівночі гасять світло, а священник передає «святий вогонь» у натовп. Люди запалюють свічки один від одного і вітаються «Χριστός Ανέστη!» (Христос Воскрес!) і відповідають «Αληθώς Ανέστη!» (Воістину Воскрес!). У багатьох регіонах запускають феєрверки і навіть гримлять петардами. Святкують!
Після служби на так званий святковий сніданок греки їдять магіріцу - суп із зеленню та печінкою. А вже в неділю кожному домі відбувається велике святкове застілля.
Грецький великодній стіл багатий на наїдки. Обов’язково готують запечене ягня, цурекі (це грецька паска, що нагадує солодкий хліб із прянощами) і багато вина. Є на столі і великодні яйця, які фарбують виключно у червоний колір (символ крові Христа). За столом проходять запеклі яєчні битви, тому що вважається, що у того, чия шкаралупа витримає, буде щасливим увесь наступний рік.
Песах: свято свободи і пам’яті
Хоча це не Великдень у християнському розумінні, але саме з єврейського Песаху виросла традиція святкування Воскресіння Христового.
Песах - це спогад про вихід євреїв із єгипетського рабства. За біблійною розповіддю, пророк Мойсей багато разів просив єгипетського фараона відпустити євреїв із рабства. Після останньої відмови Єгипет пережив десять кар (води ставала кров’ю, навала жаб, комах, мор худоби, різні хвороб, стихійні лиха, смерть первістків).
Цього року свято розпочинається у вечері 2 квітня і триває до вечора 9 квітня. Але підготовка до Песаха починається заздалегідь. Родини ретельно прибирають оселі та позбавляються так званого хамецу – це усі продукти, що містять дріжджі або пройшли процес бродіння. До слова, впродовж усього Песаху юдеї навіть не дивляться в бік квасної чи ферментованої їжі. Тут є легенда: нібито предки юдеїв так поспішали покинути Єгипет, що не стали чекати, поки дозріє тісто на хліб, і в пустелі їли лише прісну мацу.
У перший святковий день вся родина збирається за вечерею, яку називають седера. Моляться, читають розповідь про вихід з Єгипту, а також вечеряють. На столі обов’язково мають бути маца, бейца (яйце як символ життя), гіркі трави (символ гіркоти рабства), солона вода (сльози рабів), суміш яблук, сухофруктів та горіхів - харосет (це символ цегли, яку робили раби). А ще випивають 4 келихи вина, а п’ятий залишають недоторканим для пророка Іллі.
Під час святкової вечері особлива увага приділяється дітям. Старше покоління передає молодшому усі знання про традицію Песаха, щоб пам'ять жила й далі. І, можливо, в цьому є суть Песаха: старші нагадують молодшим про те, що свобода не дається легко і назавжди, її потрібно цінувати і берегти. А Песах – це пам'ять про шлях, який довелося пройти юдеям, щоб здобути ту саму омріяну свободу.
Замість висновку
Берегти традиції Великодня намагаються усі конфесії, незалежно від віросповідання. Хоч у святкуванні католиків, православних, юдеїв багато відмінностей, є і спільне: родинні зустрічі, особлива їжа з глибоким змістом, підготовка через піст або обмеження. Так, у когось головною стравою є кекс, в інших – маца, хтось молиться, а хтось згадує шлях свого народу. Але в кожній з цих традицій є віра в те, що після темряви обов’язково приходить світло.