Великдень – не тільки одне з найсвітліших і найочікуваніших свят в українській культурі, але й родинна традиція, яка об’єднує покоління за одним столом. До цього дня готуються заздалегідь: прибирають оселю, печуть паски, фарбують яйця і продумують святкове меню. Великодній стіл завжди був символом достатку, вдячності та радості після тривалого посту.
Коли Великдень у 2026 році
У 2026 році Великдень припадає на 12 квітня. Дата свята щороку змінюється, адже визначається за місячно-сонячним календарем. Саме тому підготовка до нього починається заздалегідь — ще з Великого посту, який триває сім тижнів і має не лише гастрономічні, а й духовні обмеження.
Українські традиції на Великдень
Українці здавна дуже ретельно готувалися до Великодня — і це було видно в кожній деталі. Як розповіла завідувачка відділу музею в Пирогові Олена Громова, свято вимагало особливої уваги до побуту, зовнішнього вигляду та символів.
- Люди дуже прискіпливо готувалися до цього свята. Це були яскраві святкові рушники, красиво прикрашений стіл, велика кількість випечених пасок, кераміка, писанки і крашанки. Навіть посуд готували заздалегідь — у великих макітрах замішували тісто, використовували спеціальні форми — пасківники, - розповіла вона.
Підготовка тривала весь Страсний тиждень і мала чітку структуру: з понеділка до середи впорядковували оселю, у Чистий четвер купалися і завершували основні справи, у п’ятницю уникали будь-яких святкувань, а суботу присвячували приготуванню їжі та складанню великоднього кошика. Окреме місце займав і святковий вигляд оселі та родини.
- Кожен українець намагався до Великодня придбати щось нове — сорочку, віночок чи інший одяг. Оселю прикрашали рушниками, образами, а великодній кошик зберігали на покуті як особливий символ, - наголосила Громова.
Що приготувати на Великдень
Після завершення посту великодній стіл стає по-справжньому щедрим. Господині готують різноманітні страви протягом усього тижня, а в суботу складають кошик для освячення. За словами Олени Громової, раніше до цього процесу ставилися дуже серйозно.
- Протягом тижня готували різні страви: випікали паски, готували м’ясо, ковбаси, інші наїдки. А вже в суботу складався великодній кошик — з усім необхідним для освячення, - сказала вона.
Традиційно у кошик клали паску, крашанки, м’ясні та молочні продукти, а також свічку. Важливо, що кожен продукт мав своє символічне значення і був частиною обрядової культури.
Святкові страви на Великдень
Великодній стіл — це завжди поєднання простоти та щедрості. Головною стравою є паска — солодкий хліб, який символізує життя і благословення. Поруч із нею на столі обов’язково мають бути яйця — крашанки або писанки.
Водночас меню не обмежується лише цими символами. Після посту господині готують м’ясні страви — запечене м’ясо, домашню ковбасу, шинку. Також подають сир, масло, холодці, різноманітні закуски. Також раніше до кошика могли додавати навіть елементи-обереги.
- Окрім традиційних продуктів, іноді вкладали пшоно — щоб добре велося господарство, або мак, який використовували як оберіг. Але священики не завжди схвалювали такі речі, тому їх намагалися приховати, — зазначила Громова.
Сьогодні склад великоднього кошика дещо змінився, але головні символи залишаються незмінними.
Традиційні страви на Великдень
Попри сучасні кулінарні тенденції, українці намагаються зберігати традиції. До найголовніших традиційних страв належать:
- паска;
- крашанки та писанки;
- домашня ковбаса;
- запечене м’ясо або шинка;
- сало;
- сир і вершкове масло;
- холодець (холодне м’ясне желе);
- хрін (як обов’язкова приправа до м’ясних страв);
- пироги та інша домашня випічка.
Водночас головне — не лише самі страви, а атмосфера, з якою їх готують і подають. Як підкреслює Громова, спільне приготування має особливе значення.
- Дуже важливо, щоб родина збиралася разом — пекла паску, розписувала писанки. Це об’єднує і створює особливий настрій свята, - підсумувала вона.