Не тільки нафта стає дефіцитом через війну в Перській затоці: майже третина трафіку даних, що надходить до Європи з Азії, проходить через Ормузьку протоку, і будь-які збої можуть вплинути на міжнародний зв'язок, хмарні сервіси та цифрову інфраструктуру. Що буде з інтернетом і чому Росія знову може отримати вигоду – у статті Коротко про.
Ормузька протока: зверху – нафта, знизу – інтернет
Виявляється, Перська затока — це не лише місце найбільших родовищ нафти та газу. За останні роки вона стала одним із найважливіших транзитних шляхів для передачі даних. А в прибережних державах щосили розвивалися дата-центри та хмарні сховища.
Порівняно з Червоним морем, де з одного боку хусити, а з іншого Сомалі – перські води вважалися безпечною альтернативою. Поки Трамп не втрутився.
Amazon, Microsoft і Google витратили роки і мільярди на будівництво центрів обробки даних по всій Перській затоці, розраховуючи, що цей регіон стане світовим центром штучного інтелекту. Щільна мережа волоконно-оптичних кабелів проходить дном Перської затоки, передаючи великі обсяги глобального інтернет-трафіку між Азією, Близьким Сходом та Європою.
Ці кабелі передають переважну більшість глобального інтернет-трафіку, зокрема: електронні листи, дані онлайн-банкінгу, корпоративні комунікації, хмарні сервіси, потоковий контент та транскордонні цифрові транзакції.
Будь-яка бомба, диверсія, якір корабля, випадково чи навмисно протягнутий по дну – і інтернет «ляже». Не весь, звісно, але експерти кажуть, що одночасно може відвалитися 25% трафіку та операцій.
На землі: в Еміратах уже проблеми
Іран уже б'є по наземній IT-інфраструктурі в затоці.
У неділю вранці, 8 березня, о 4:30, імовірно, іранський безпілотник Shahed 136 атакував центр обробки даних Amazon Web Services в ОАЕ, що спричинило руйнівну пожежу та змусило відключити електропостачання. Подальших збитків було завдано під час спроб загасити полум'я водою.
Невдовзі після цього було атаковано другий центр обробки даних, що належить американській технологічній компанії. Потім, як повідомлялося, проблеми виникли і з третім центром, цього разу в Бахрейні, після того як іранський безпілотник, упавши на прилеглу землю, перетворився на вогняну кулю.
І в понеділок мільйони жителів Дубая та Абу-Дабі прокинулися, не маючи можливості оплатити таксі, замовити доставку їжі або перевірити баланс свого банківського рахунку в мобільних додатках.
Лагодити кабелі в Перській затоці нікому
Бойові дії в затоці та протоці додають ще одну проблему — ніхто під ракетами лагодити кабелі не буде. Ремонтні судна, що базувалися неподалік для усунення несправностей у підводних кабелях, почали залишати цей район у зв'язку зі зростанням побоювань щодо безпеки. Ці судна зазвичай залишаються поблизу основних кабельних трас, щоб швидко реагувати у разі обриву лінії.
Сам процес ремонту повільний і потребує спеціалізованого обладнання. Техніки мають знайти пошкоджену ділянку, підняти кабель із дна моря та повторно з'єднати волокна, перш ніж знову опустити його. Навіть у стабільних умовах ця робота може тривати кілька днів. Якщо судна більше не працюють поблизу Ормузької протоки, доступ до пошкодженого кабелю може зайняти більше часу просто тому, що ремонтним бригадам знадобиться додатковий час на дорогу, перш ніж вони зможуть розпочати роботу.
Шлях в обхід: знову Росія у виграші?
Уже зараз технологічні гіганти шукають запасні варіанти обходу нової гарячої точки іншими маршрутами. Неймовірно, але в цій ситуації, як і з дефіцитом нафти, свої дивіденди може отримати Росія.
Існує три нові варіанти, як зв'язати Європу та Азію:
Північний коридор: Цей маршрут, що проходить через Росію, з'єднує Азію (зокрема Китай) з Європою через Монголію та Росію. Його життєздатність ускладнюється санкціями, запровадженими після вторгнення Росії в Україну, але Китай це точно не зупинить.
Середній коридор: також відомий як Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут. Цей шлях проходить через Казахстан, перетинає Каспійське море і виходить на Кавказ, пролягає через Азербайджан та Грузію, а потім через Чорне море веде до Румунії та Болгарії. Його протяжність становить близько 7000 кілометрів, що робить його альтернативним маршрутом, який дозволяє обійти Росію, хоча він стикається з такими проблемами, як численні прикордонні переходи, гірський рельєф та необхідність морських перевезень через два внутрішні моря.
Арктичний маршрут: Найамбітніший новий маршрут пролягає на крайній півночі. Polar Connect — система підводних кабелів в Арктиці, що з'єднує Європу, Північну Америку та Східну Азію, — отримала значний імпульс завдяки нинішній кризі. Щобільше, цей проєкт визнаний Європейським Союзом проєктом кабельного будівництва, що становить європейський інтерес (CPEI), і отримав додаткове фінансування у розмірі 5 мільйонів євро від ЄС.
З недоліків — дуже холодно. А отже, дуже дорого: екстремальні умови вимагають супроводу криголамів під час прокладання, спеціалізованої броньованої кабельної системи та планування дій у надзвичайних ситуаціях при роботі під багаторічною морською кригою.
Запуск проєкту Polar Connect запланований приблизно на 2030 рік. Чекати на стабільність залишилося зовсім недовго — лише 4 роки!