Наприкінці січня Офіс генерального прокурора відзвітував про посилення заходів із захисту прав та безпеки дітей. Зокрема, за результатами перевірок, що їх проводили міжвідомчі групи, зареєстровано 214 кримінальних проваджень, 118 з них - щодо посадовців. Сьогодні ця цифра більша, оскільки відтоді було порушено ще декілька справ.
За що можуть покарати чиновників і як це вплине на становище дітей, які потрапили в скруту, розбиралася журналістка Коротко про.
Батькові- до 5 років, посадовцю - до 8 років
Мати поїхала за кордон, батько залишився з двома синами 2-х та 4-х років. Сім’я вважалась неблагополучною через регулярну пиятику годувальника, але якось собі існувала в невеличкому містечку на Волині. Поки не сталося лихо… Дворічний хлопчик випив залишений дорослими алкоголь і помер від отруєння. Тільки після цього в батька вилучили старшу дитину. «Зауважимо, що чоловік притягувався до кримінальної відповідальності за заподіяння синові тілесних ушкоджень – і про ситуацію в сім'ї було добре відомо службі у справах дітей міської ради, проте вона бездіяла», - йдеться в повідомленні прокуратури.
Підозру за ч. 3 ст. 367 КК України начальник місцевої служби у справах дітей отримав, коли кримінальна справа щодо горе-батька вже була передана до суду. Батькові загрожує строк від 2 до 5 років, посадовцю - від 5 до 8 років, оскільки йдеться про загибель внаслідок службової недбалості.
- Закон виходить з того, що уповноважена особа свідомо не створила умов для захисту охоронюваних державою прав і свобод людини, у цьому випадку - права на життя. Однаково, йдеться про дитину чи дорослого, - пояснює адвокат Олена Гілка. - Стаття 367-ма часто застосовується, коли йдеться про бездіяльність служби у справах дітей. При кваліфікації бездіяльності враховується ступінь тяжкості наслідків, які вона потягла.
Прийшли, постукали - пішли…
Максимально можливого покарання прокуратура обіцяє домогтися для керівниці служби у справах дітей Кривого Рогу. Її також звинувачують у недбалості, що потягла за собою смерть 4-річної дитини. Ця справа вже скерована до суду, на лаві підсудних знаходяться матір хлопчика та її співмешканець. Слідство знайшло докази, що дорослі регулярно знущалися над дитиною, а коли вона «вкрала» хліб та печиво - забили до смерті металевою трубою. У хлопчика на тілі були десятки ран, тяжка черепно-мозкова травма, вивих плеча та перелом зап’ястя. Катування тривали довгий час, про ситуацію в родині служба знала, але нічого не вдіяла, переконані в прокуратурі.
Останній випадок, зафіксований в Києві, на щастя, обійшовся без фатальних наслідків, але катування, що їх зазнала дитина від рідної матері, просто жахають. За інформацією столичної прокуратури, 9-річний хлопчик сам звернувся до поліції з повідомленням про побої, поліція поінформувала службу у справах дітей, але дитину залишили в небезпечному середовищі. Протягом наступних дев’яти місяців мати продовжувала мордувати сина - бити, зв’язувати, робити порізи ножем, поки на сполох не забили в школі.
Зараз хлопчик живе у дитбудинку сімейного типу, мати - під слідством. Начальниці районної служби у справах дітей повідомлено про підозру у службовій недбалості. Одне із звинувачень полягає в тому, що «інтерес працівників служби до родини закінчився після того, як їм не відчинили двері квартири».
- Це один із суттєвих моментів, на який посилаються служби у справах дітей. З необхідністю провести перевірку умов життя дитини конфліктує право на недоторканість житла, - зазначає адвокат Олена Гілка. - Служба не має права ламати двері, і поліція відмовляється це робити, якщо немає ознак, що дитину катують або вбивають у цей конкретний момент. Прийшли один раз, постукали, тихо - пішли. Прийшли вдруге, втретє - постукали… Склали акт про неможливість поспілкуватися із сім’єю і відклали кейс у шухляду.
А суди недоторкані
Віцепрезидент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» Олексій Лазаренко переконаний, що конфлікту немає. Є острах або небажання брати на себе відповідальність.
- Конвенція про права людини каже, що житло є недоторканим, але якщо існує загроза життю та здоров’ю, держава може обмежити особу в такому праві. І цей механізм існує. Якщо є інформація, що дитина зазнає домашнього насильства чи живе в умовах, які не забезпечують її базові потреби, а батьки не дають це перевірити, на місці збирається рада захисту дітей. В ній головує або голова громади, або його заступник. Рада виносить постанову про обов’язковість з’ясування ситуації. І тепер уже батьки, які не виконують рішення органу місцевого самоврядування, є порушниками, якщо не допускають до дитини. Вхід до житла може бути примусовим, - пояснює Олексій Лазаренко.
Водночас правозахисник не згоден, що служби у справах дітей геть усі не виконують свою місію.
- На мою думку, велика частка провини за зруйновані дитячі долі лежить на судах. Здебільшого служби тримають неблагополучні сім’ї на контролі, передбачають розвиток подій і виносять на розгляд суду питання про вилучення дітей або позбавлення батьківських прав. А суди ухвалюють рішення «на користь родини» і так множать трагічні випадки.
Олексій Лазаренко наводить такий приклад:
- Служба подала позовну заяву щодо позбавлення матір права на п’ятьох дітей. Суд задовольнив позов тільки стосовно дитини, щодо якої був зафіксований факт насильства, чотирьох залишили вдома. А через кілька місяців найменша дитинка померла через недогляд. І ніхто навіть не думає ставити питання про відповідальність судді. В Україні немає повноцінної ювенальної юстиції. Є судді, на яких покладені «дитячі» питання, але цим все і обмежується.
Причетних багато, а відповідають одиниці
Повідомлення про підозри чиновникам, які допустили страждання чи загибель дітей, в соцмережах сприймають схвально. Щодо самих посадовців, то вони кажуть, що іти працювати сьогодні в цю службу - як виходити на мінне поле. Вилучили дітей - зробили їх сиротами, не вилучили - вбили або скалічили. До роботи з ризиковими сім’ями декларовано причетні багато служб, а відповідальність несе тільки одна.
- Саме так воно і є, - підтверджує експерт з прав дитини Людмила Волинець. - Створюючи Державну службу у справах дітей, Національну соціальну сервісну службу, Мінсоцполітики зробило все для того, щоб максимально розмити свої повноваження. Зокрема, повноваження надавачів соціальних послуг, центрів соцслужб. Залишилися незмінними тільки повноваження служб у справах дітей, які були створені у 2007-2008 роках. І тепер виходить, що вони стали крайніми. Немає соціального супроводу сімей, немає допомоги, а за все має відповідати служба, яка повинна здійснювати контроль. В тому числі і за службами, які їй не підпорядковуються.
Експертка підкреслює, що служба у справах дітей соціально не має супроводжувати сім’ї.
- У неї правові послуги. Знайшли дітей без батьків - ставлять у чергу на усиновлення, позбавляють батьківських прав через суд, шукають прийомні сім’ї, влаштовують дітей. Функцій багато, це структура, яка забезпечує діяльність органу опіки і піклування.
Активізацію прокуратури, яка спостерігається щонайбільше рік, правозахисниця пояснює так:
- Багато справ стосуються не сьогоднішнього дня, а 2021-2023 років, раніше прокуратура воліла не втручатися. Коли почалася шалена смертність і каліцтво дітей у сім’ях, що багато в чому зумовлено війною, вирішила долучитися до «розбору польотів». Хочу нагадати, що загальний нагляд за правами дітей скасовано з реформою прокуратури. Вона має повноваження тільки в кримінальних справах, не адміністративних, не цивільних, а саме кримінальних, де є важкі наслідки. От і вирішили, крім батьків, карати тих, хто має чіткі повноваження. Хто їх не має - того не чіпають.
До питання ефективності
Варто нагадати, що з державного бюджету фінансується тільки створена у 2023 році Державна служба України у справах дітей. Служби, що діють при виконкомах міських, районних рад та ОТГ, на утриманні місцевих бюджетів. І до цієї статті видатків у громадах ставляться ощадливо.
- У половині з 1500 з лишком місцевих служб працює одна людина - і начальник, і виконавець, - каже Людмила Волинець. - А крім основних обов’язків, є обов’язок відповідати на листи, запити, яких завжди купа. Фізично можна все не витягти. Зараз розробляється закон, за яким в службі має бути не менше трьох посадових осіб, але і громади різні. Може бути 200 000 дітей, може 20 000.
А тепер щодо ефективності кримінальних справ по чиновниках. Вони множаться слідом за дитячими трагедіями, але поки відомо тільки про один вирок за обвинуваченням у службовій недбалості, що потягла важкі наслідки. У квітні минулого року випав з вікна хлопчик із багатодітної родини, яка була відома як дуже неблагополучна, однак дітей не забрали. Дитина вижила, але сильно травмувалася. Тодішня начальниця служби Центральної районної ради Марина Осокіна уклала угоду з прокурором про визнання винуватості і має сплатити 34 тисячі гривень штрафу. Зараз жінка завідує загальним відділом у виконкомі тієї ж райради…
Прокурори можуть бити себе в груди, обіцяючи на публіку принциповість і безкомпромісність, але по факту в’язниці навряд чи будуть заповнюватися людьми, які особисто нікого не вбивали, не калічили, мають хороший послужний список і позитивні характеристики. Навіть якщо комусь дадуть реальний термін позбавлення волі, навіть коли таких будуть десятки, що це в підсумку дасть?
- Покарання може вирішити проблему тільки тоді, коли той, хто карає, розуміє, що треба змінювати законодавство і систему, яка не спрацьовує, - резюмує Людмила Волинець.
А поки ідемо звичним та зручним шляхом статистики.
Довідка
Стаття щодо службової недбалості ділиться на три частини
- Завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб - штраф від 34 000 до 68 000 грн або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
- Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Суд може додати штраф від 4259 до 5950 грн.
- Якщо діяння спричинило загибель людини - позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Можливий ще й штраф від 34 000 до 85 000 грн.