Команда лікарів Центру дитячої медицини лікарні "Охматдит" виконала складне реконструктивно-пластичне втручання 12-річному хлопчику, в якого через вроджену ваду та невдалі попередні операції в інших клініках сформувалась глибока прихованість статевого члена. Сечовипускання хлопчик міг здійснювати лише сидячи, по-жіночому. З початком статевого дозрівання у нього з’явилися сильні болі в ділянці геніталій. Про це йдеться на Facebook-сторінці медзакладу.
Зазначається, що до Центру дитячої медицини звернулася родина з однієї із західних областей України. Пацієнт - 12-річний хлопчик Тарас (ім’я змінено з етичних міркувань) із важкою вродженою вадою розвитку сечостатевої системи - гіпоспадією III–IV ступеня, важким порушенням статевого розвитку, при якому дитина через недорозвинення сечовипускного каналу мала сечовипускання із середини розщепленої калитки. По-іншому: генетично хлопчик мочився, як дівчинка.
Тарас народився з цією патологією і до звернення в Центр вже переніс три оперативні втручання: дві операції за кордоном та одну - в Україні. Попри це проблема не лише не була вирішена, але й ускладнилася. Після попередніх пластик у дитини сформувалася глибока прихованість статевого члена - він повністю зник з поверхні тіла, зовні залишався лише невеликий отвір , а сам орган був втягнутий у глибокі тканини. Сечовипускання було порушене, дитина не могла здійснити фізіологічне сечовипускання, що спричинило також серйозний психологічний розлад.
- З початком статевого дозрівання в дитини виникали надзвичайно болючі та патологічні ерекції, які супроводжувалися грубим порушенням сечовипускання. Це був дуже важкий фізичний і психологічний стан для хлопчика, - пояснює лікар-уролог Богдан Гижа. - Тож команда урологів нашого Центру ухвалила рішення про поетапну складну реконструкцію. Під час першої операції лікарі виділили дуже коротку штучно сформовану уретру, яка втягувала статевий член усередину тканин, і перерізали її, вивели назовні та повністю мобілізували статевий орган. Умовно кажучи, зруйнували те, що було зроблено раніше. Після цього виник значний дефіцит сечівника - близько 8 см.
Через те, що місцеві тканини вже були використані під час попередніх операцій, фахівці-урологи спільно з щелепно-лицевою хірургинею Христиною Пограничною застосували нестандартне для дитячої урології рішення - аутотрансплантацію слизової оболонки внутрішньої поверхні щік дитини. Через значний дефект слизової однієї щоки не вистачило. Тому клаптики були взяті з обох щік, зшиті в єдину трубку та використані для створення нової уретри.
- Слизова щоки найбільш подібна за структурою до слизової уретри і має високу здатність до регенерації. Це була складна і нетипова для дитячої практики операція, але іншого виходу в цій ситуації не було, - зазначає уролог Андрій Поцюрко.
Операція тривала близько шести годин. Попри високі ризики інфекційних ускладнень післяопераційний період пройшов успішно: рани загоїлися первинним натягом, прохідність новоствореної уретри підтверджена ендоскопічно. Для того щоб створити сприятливі умови для приживлення, на калитці відкрили отвір сечівника, як і при народженні.
Наразі хлопчик проходить етап відновлення, мати ретельно доглядає за трансплантатом. Через 6–8 місяців заплановано другий етап - з’єднання новоствореної уретри з материнською, що дозволить повністю відновити нормальне сечовипускання.
- У березні у Львові врятували 8-місячне немовля з рідкісною вадою серця.
- 5 лютого Інститут серця МОЗ України повідомив, що лікарі інституту успішно провели операцію немовляті вагою 1 кг 100 г з критичною серцевою вадою.