19 березня в український прокат виходить продовження міжнародної фентезі-франшизи «Хранителі лісу 2» де підліток Караґ, який навчається у чарівній школі для дітей-перевертнів, разом із друзями знову опиняється в центрі нової небезпечної пригоди. Цього разу діти, які вміють обертатися на тварин, рятуватимуть чарівний ліс від знищення. Фільм створено за мотивами популярної книжкової серії письменниці Каті Брандіс - однієї з найуспішніших європейських фентезі-саг для підлітків.
А щоб не згоряти від нетерпіння в очікуванні прем’єри, згадуємо, що схожого можна подивитись: найвідоміші фентезі-франшизи, які створили культові вигадані світи й завоювали любов глядачів у всьому світі.
«Володар перснів» (2001–2003)
«Володар перснів» залишається золотим стандартом кіно навіть через 20 років.
Коли режисер Пітер Джексон оголосив, що екранізує культовий роман Дж. Р. Р. Толкіна, багато хто поставився до цього скептично. Хіба можливо перенести на великий екран настільки масштабну й складну історію, зберігши її глибину та дух?
Джексон не просто впорався із цим завданням - він створив справжній феномен.
Трилогія встановила нові стандарти для фентезі у кіно. Йдеться не лише про технічні досягнення чи візуальний масштаб, а й про емоційний вплив. Історії про ельфів та орків більше не сприймалися як щось дитяче чи суто анімаційне. Фентезі перестало асоціюватися лише з легендами про короля Артура та магією Мерліна.
Джексон довів, що фентезі може бути серйозним мистецтвом - із філософськими темами, грандіозними візуальними рішеннями, великими бюджетами, видатними акторами та мільярдними касовими зборами.
Водночас варто пам’ятати: Джексон не створив цю історію - він блискуче переніс на екран епічний роман Толкіна, додавши власне режисерське бачення. Результат вражає: 17 премій «Оскар» із 30 номінацій. Фінальний фільм, «Володар перснів: Повернення короля», виграв усі 11 номінацій, у яких був представлений, встановивши рекорд за кількістю «Оскарів», здобутих одним фільмом.
«Хроніки Нарнії» (2005–2010)
Письменники Клайв Стейплз Льюїс (автор «Хронік Нарнії») та Дж. Р. Р. Толкін (творець світу «Володаря перснів») були близькими друзями: вони викладали в Оксфордському університеті, разом відвідували паб і поділяли глибокий інтерес до християнської філософії. Попри взаємну повагу, їхні фантастичні світи відрізнялися: епічне Середзем’я Толкіна існує у віддаленій міфічній реальності, тоді як Нарнія Льюїса буквально «по сусідству» з нашим світом - до неї можна потрапити через звичайну шафу, як це стається у фільмі «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа».
За сюжетом, четверо дітей із родини Певенсі, евакуйовані з Лондона під час Другої світової війни, опиняються у чарівній країні Нарнія. Там вони знайомляться з фантастичними істотами - від фавна містера Тумнуса до мудрого лева Аслана - і стають учасниками боротьби проти Білої Відьми, яка тримає країну у вічній зимі. Особливість цієї історії в тому, що вирішальну роль відіграють не всемогутні маги, а сміливість і моральний вибір самих дітей, хоча їм і допомагає Аслан - персонаж, якого часто трактують як символічний християнський образ.
Саме поєднання міфології, пригод і моральної притчі зробило історії Льюїса унікальними в жанрі фентезі. На відміну від масштабних епічних битв «Володаря перснів», події в Нарнії мають більш «людський» масштаб, де важливими стають характер і рішення героїв. Завдяки цьому всесвіт Льюїса поєднує чарівність класичної казки з глибшими філософськими мотивами - і саме це допомогло історіям про Нарнію стати однією з найвідоміших фентезі-франшиз у світі.
Серіал «Відьмак» (2019 – 2026, цього року вийде останній, 5 сезон)
Серіал починається у болоті. Ґеральт з Рівії - відьмак, якого в перших сезонах втілив Генрі Кавілл, виринає із трясовини й вступає в бій із багаторуким чудовиськом. Його штовхають під воду, майже топлять, підкидують у повітрі й ледь не проштрикують, але він усе ж утримується й зрештою перемагає, витягуючи з болота скривавлену тушу монстра.
Для тих, хто не знайомий із романами Анджея Сапковські або слов’янським фольклором, на якому вони базуються, цей світ може здатися заплутаним. Персонаж Сапковського - Ґеральт з Рівії, відьмак, професійний мисливець на чудовиськ, який працює і для королів, і для селян. Він мутант, що п’є магічне зілля й нерідко сам вважається чудовиськом. Ґеральт з’являється у місті, розбирається з проблемою і вирушає далі - ніби середньовічний мандрівний герой.
Тут є ельфи, гноми та іноді чаклуни, але на цьому подібність до класичного фентезі майже закінчується. Світ «Відьмака» похмурий і морально суперечливий: тут без вагань показують насильство, а теми історії торкаються інцесту, дітовбивства та етнічних чисток. І в четвертому сезоні, де Ґеральта зіграв вже Ліам Гемсворт – це показано дуже промовисто.
«Фантастичні звірі» (2016–2022)
Серія фільмів, знята режисером Девідом Єйтсом, яка є спін-офом і приквелом до книжкової та кінофраншизи «Гаррі Поттер». Після кіносерії 2001–2011 років, яка безпосередньо екранізувала книги про Гаррі Поттера, «Фантастичні звірі» стали другою кінофраншизою у спільному медіавсесвіті «Чарівного світу Джоан Роулінг».
Події відбуваються у Нью-Йорку 1926 року - світі, де поряд із ревучими автомобілями діють темні сили, що залишають по собі руйнування. І хоча це лише початок нової історії, обраний часовий період натякає на наближення великої світової катастрофи.
Тут Роулінг вперше самостійно написала сценарій, а продюсером виступив Стів Кловз, автор сценаріїв більшості «Поттеріани». Тому глядачі можуть помітити ті самі темні тони, швидкий темп і поєднання чарівності з тривожними передчуттями.
Сценарій побудований на основі невеликої книжки-бестіарію «Фантастичні звірі і де їх шукати», яку Роулінг видала у 2001 році як вигаданий підручник із Гоґвортсу. У ній описані різноманітні магічні істоти - від крилатих доксі до антиподського опаловоокого дракона.
Головний герой Ньют Скамандер подорожує світом, збираючи й захищаючи рідкісних створінь. Серед них - істота, схожа на гігантського орла з рисами фенікса, а також фіолетова змія з крилами, яка нагадує павича.
Магічні істоти - безперечно одна з головних принад цієї кіносерії. Вони виглядають яскраво й химерно, наче створіння зі сторінок середньовічних ілюстрованих манускриптів.
«Гобіт» (2012–2014)
Кінотрилогія режисера Пітера Джексона є вільною екранізацією роману Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт, або Туди і звідти».
Феномен екранізацій творів Толкіна, як зауважують кінокритики, полягає не лише в самому письменнику, а у поєднанні його світу з режисерським баченням Пітера Джексона: разом вони працюють напрочуд добре. Це немов нова творча форма, що виросла з їхнього поєднання.
Сюжет тут рухається швидко, не провисає і весь час зберігає легкий, доброзичливий тон. Легендарний світ Середзем’я доводить, що може бути потужним джерелом розваги.
Історія розповідає про пригоди гобіта Більбо Торбина, який разом із чарівником Ґендальфом і загоном гномів вирушає у небезпечну подорож до Самотньої Гори. Їхня мета - повернути королівство гномів Еребор і його скарби, захоплені драконом Смоґом. Дорогою герої стикаються з орками, ельфами, магічними істотами та різними випробуваннями, а сам Більбо поступово відкриває в собі хоробрість і знаходить чарівний перстень, що згодом відіграє ключову роль у подіях «Володаря перснів».