Атака на Іран, яка спочатку планувалася США та Ізраїлем як блискавична операція, перетворюється на затяжну війну, куди мимоволі виявилися залучені всі країни Близького Сходу. Але навіть попри атаки Ірану, ці країни не готові вступати у повноцінну війну. Журналіст Коротко про розбирався в географії конфлікту, що розширюється, і шукав причину, чому країни-сусіди Ірану не поспішають вступати у відкрите воєнне протистояння з ним.
Катар відповів першим
Першим відреагував Катар: відповів на серію великих атак, вдаривши по об'єктах на території Ірану.
"Катар здійснює захист і стримування іранської агресії на своїй території", - йдеться у заяві МЗС цієї країни, але при цьому наголосили, що Катар офіційно не вступає у війну.
Катар виявився однією з країн, які найбільше постраждали від ударів у відповідь Ірану. Тільки першого дня на територію країни було випущено 66 ракет, 16 осіб отримали поранення осколками. Влада зазначила, що під обстріл потрапили не лише військові об'єкти, а й райони з мирним населенням, і заявили, що подібні дії не залишаться без наслідків. Також у Катарі повідомили, що вдалося запобігти спробі удару по міжнародному аеропорту "Хамад". І катарські ВПС вперше в історії регіону збили два іранські бомбардувальники Су-24, атакувавши іранські військові літаки.
Саудівська Аравія та ОАЕ загрожують вступити у війну
Іран не раз протягом першого тижня війни наносив удари і по Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). Під ударом були і столиця Абу-Дабі, і центр світового туризму Дубай. Тому ця країна також заявила про готовність вступити в конфлікт з Іраном.
8 березня ОАЕ завдали удару по Ірану. Удар було здійснено по об'єкту опріснення води. За оцінкою військових аналітиків, цей удар має демонстраційний характер - попередження для Тегерана. Однак ні про який повноцінний вступ ОАЕ у війну не йдеться.
Саудівська Аравія зробила заяву, в якій засуджує дії Ірану та заявляє про свою солідарність з ОАЕ, Катаром, Йорданією та іншими країнами, які постраждали від атак. МЗС Саудівської Аравії попереджає режим аятол, що подальші спроби порушити суверенітет сусідніх держав матимуть катастрофічні наслідки для самого Ірану. Але знову ж таки, це не означає, що країна вступає чи вступила у війну.
Кувейт зазнає ударів, але не реагує
У той час як наслідки наростаючої війни між Іраном, США та Ізраїлем поширюються на Перську затоку, армія Кувейту повідомила, що безліч БпЛА, що увійшли до повітряного простору країни з півночі, були збиті системами протиповітряної оборони.
Але незважаючи на це, влада цієї країни поки що також не зробила жодних офіційних заяв про вступ країни у війну.
Туреччина та Азербайджан у війну не вступили, але готові
Іран також атакував деякі країни поза Близьким Сходом. Це Туреччина та Азербайджан. У відповідь Азербайджан розгорнув ППО і стягує сили до іранського кордону, довжина якого становить 700 кілометрів. Наразі прямих бойових зіткнень не зафіксовано, проте армія Азербайджану залишається в режимі "очікування наказу".
Туреччина попередила Іран після інциденту з балістичною ракетою, що увійшла до її повітряного простору, і підкреслила неприпустимість подібних випадків. Тут також терміново розгорнули систему ППО Patriot. Вищезгадана ракета була перехоплена силами ППО НАТО, а її уламки впали на незаселену територію без жертв, після чого президент Ердоган заявив про готовність захищати безпеку Туреччини.
В Анкарі кажуть, що не хочуть втягуватись у масштабний регіональний конфлікт, проте не ігноруватимуть загрози для своєї території. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також заявив, що Анкара передала Ірану чіткі попередження після інциденту: "Порушення повітряного простору Туреччини не може бути виправдане жодною причиною" – і додав, що його країна вживатиме всіх необхідних заходів, щоб захистити власну безпеку.
Курди відмовилися бути розмінною монетою США
Як відомо, курди вже давно є важливим фактором безпеки в регіоні, оскільки проживають в кількох країнах регіону, зокрема й у сусідньому Іраку. І цього разу США планували використати іракських курдів проти Ірану. Йдеться про 100 тис. бійців. Але курди відмовились.
Керівництво курдів вважає, що заяви президента США Дональда Трампа про зміну режиму в Тегерані незрозумілі, пише Axios із посиланням на представників уряду Іракського Курдистану.
Також наголошується, що іракські курди перебувають під тиском з боку іранських курдів, які хочуть боротися з режимом та вимагають відкрити кордон. В цей же час військові Тегерана загрожують їм масованими ударами, якщо вони вирішать допомогти іранським курдам. "Курди не повинні бути на вістрі цього конфлікту", - сказав журналістам високопосадовець Іракського Курдистану.
За словами чиновника, Іран може завдати серйозної шкоди Іракському Курдистану навіть без гіперзвукових ракет, оскільки Тегеран має в своєму розпорядженні величезну кількість ударних дронів Shahed. "У нас немає систем протиповітряної оборони. У нас немає жодних способів збити ці апарати з неба", - додав урядовець. Крім того, співрозмовник видання зазначив, що іракські курди не до кінця розуміють, чого хоче досягти Трамп в Ірані.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий експерт:
- Багато країн Перської затоки страждають від постійних ударів з боку Ірану, але при цьому вони не поспішають безпосередньо вступати в бойові дії проти Ірану з однієї причини. Вони не розуміють взагалі, яка кінцева мета цих бойових дій у США. Тобто вони все це почали, а чим воно має закінчитися?
Якщо ми говоримо про зміну режиму, для цього потрібна сухопутна операція. У США зараз почали про неї говорити, але зрозуміло, що наперед вона не готувалася.
Більше того, США, атакуючи Іран, залишили абсолютно незахищеними своїх союзників у регіоні – країни Перської затоки. Тому ці країни зараз не демонструють готовності до будь-яких активних агресивних дій проти Ірану, щоб не отримати ще більше ударів від Ірану.
Тому я думаю, вони будуть дуже обережні в цьому питанні, дуже обачно поводитися. Адже навіть курди в Іраку та Ірані, які завжди виступали за створення своєї власної держави, не поспішають приєднатися до цієї операції проти режиму в Ірані. Знову ж таки тому, що ніхто не розуміє, яка кінцева мета і чи готові до неї йти до кінця у Вашингтоні.