Березень - розпочався грибний сезон. І це не жарт. У лісах вже можна знайти перші гриби - саркосцифи, які нагадують чашечки червоного кольору. Про те, що це за дивина така, як готувати саркосцифу, а також про імідж цього гриба в народній медицині та кулінарії - читайте у матеріалі Коротко про.
Росте на гнилій деревині
Щойно сходить сніг, досвідчені грибники вже знають: настав час шукати перший гриб сезону. Це не шампіньйон чи маслюк, а саркосцифа. В народі цей гриб ще називають «чашечкою ельфів» або «лісовими рубінами» - через форму (як чашка) і колір (яскраво-червоний).
Вперше побачивши саркосцифу серед бурого листя, авторка цієї статті подумала, що це якісь дивні минулорічні ягоди. Адже на календарі березень, до звичного грибного сезону ще кілька місяців.
- Саркосцифа починає рости дуже рано, іноді навіть тоді, коли в лісі ще подекуди лежить сніг, - пояснює Коротко про грибник Василь. - Березень і початок квітня – це сезон саркосцифи. А в теплі роки цей гриб можна відшукати в лісі навіть у середині лютого.
Виявляється, саркосцифа може витримувати навіть невеликі морози. Якщо після тепла раптом повертається холод, гриб наче «завмирає», а з потеплінням продовжує рости.
Отож, берімо кошики. Знаючі грибники радять шукати саркосцифу зовсім не там, де звикли збирати білі чи підосиновики. Цей гриб має свої специфічні вподобання. Найчастіше його можна знайти:
- у вологих листяних лісах,
- вільхових і ліщинових заростях,
- біля струмків,
- у ярах,
- серед моху,
- на гнилій деревині.
Щодо останнього місця – то це улюблене саркосцифине. Бо він ж є грибом, який живиться мертвою деревиною, поступово перетворюючи її на поживні речовини. А ще саркосцифи ростуть невеликими сім’ями. Тож якщо знайшли одного гриба, уважно придивіться навколо, поруч має бути ще.
Цікаво, що саркосцифу часто вважають своєрідним індикатором чистого лісу. Гриб любить екологічно чисті місця, дуже чутливий до забруднення, тому не росте поблизу доріг, промислових зон чи смітників.
Пирхає і ефектно виглядає на тарілці
Молода саркосцифа має майже круглу форму, схожу на келих. З часом шапочка гриба розкривається і стає схожою на маленькі тарілочки від 2 до 6 сантиметрів в діаметрі. Ця чашечка чи тарілочка має спори. І гриб активно випускає їх у повітря, видаючи при цьому звук, що нагадує легеньке пирхання.
На тлі коричневого листя цей гриб виглядає настільки яскраво, що здається майже нереальним. Дехто навіть думає, що це маленький і отруйний мухомор. Але саркосцифа їстівна.
«Чашечки» можна відварити, посмажити, запекти, протушкувати. Інколи їх навіть маринують. Відверто кажучи, смак нейтральний, навіть нецікавий, та й не має сильного грибного аромату. Тому частіше саркосцифа використовується як доповнення до страв, а ще дуже ефектно виглядає як декор у тарілці.
Вчені припускають, що тисячі років тому наші предки використовували червоні «чашечки» не тільки в їжі, а й у медицині. Лікували саркосцифою все, що тільки можна: і застуду, і кровотечі, і бактеріальні інфекції. Інколи навіть успішно.
Сьогодні цей гриб не має якогось офіційного медичного застосування. Хоча народні цілителі не згодні з цим твердженням. Та все ж, якщо надумали поласувати саркосцифою чи використати її замість антибіотику, краще заздалегідь проконсультуйтеся з лікарем. Гриб має біологічно активні сполуки і може викликати сильну алергічну реакцію.
Ось така дивна саркосцифа. Навіть виникає питання: навіщо цей гриб взагалі у лісах? Відповідь коротка: для природи він відіграє важливу роль.
Саркосцифа бере участь у розщепленні органічної речовини, зокрема гнилої деревини. Завдяки цьому грибу поживні елементи повертаються у ґрунт. Це допомагає збагачувати лісову екосистему, підтримувати ріст нових рослин, створювати середовище для комах і мікроорганізмів. Фактично цей гриб працює як природний «переробний завод».
А грибники мають свою думку щодо саркосцифи. Існує прикмета: якщо в лісі з’явилися червоні «чашечки», то за кілька тижнів почнуть рости й інші весняні гриби – зморшки (вони ж сморжі).
До речі
Люди скучили за лісом
Варто лише трохи пригріти сонцю – і в лісі стає людно. Хтось іде шукати саркосцифу, а хтось - лише подивитися, як прокидається природа.
А вона вже прокидається. У лісі квітнуть первоцвіти. На галявинах і узліссях є підсніжники, проліски, білоцвіти. Ще кілька днів тепла - і з’являться ряст, медунка, анемони.
Проте природоохоронці нагадують, що багато ранніх квітів занесені до Червоної книги України, тому зривати їх не можна. До таких належать:
- підсніжник звичайний,
- пролісок,
- білоцвіт весняний,
- крокус,
- мати-й-мачуха,
- сон-трава,
- деякі види рясту.
За зривання таких рослин навіть передбачений штраф у розмірі від 340 до 510 гривень, для посадових осіб - від 510 до 850 гривень. Крім того, порушники зобов’язані відшкодувати завдані державі збитки за кожен знищений екземпляр.
Натомість милуватися первоцвітами, фотографувати і гуляти лісом можна і потрібно. Бо рання весна у лісі триває недовго.