Після довгої зими, коли в раціоні переважали картопля, крупи, консервація, організм просить – а інколи навіть вимагає - свіжих вітамінів. І тут одними з перших на прилавках з’являються пучки черемші, молодий шпинат, кропива, зелена цибуля. Чи справді корисна рання зелень, кому і скільки її можна їсти - читайте у матеріалі Коротко про.
Черемша: весняний «антибіотик»
Зелень із характерним часниковим запахом – це черемша, або дикий часник. Інколи її ще називають ведмежою цибулею.
Черемша росте у вологих лісах, але за її збір там можна отримати штраф: рослина як зникаючий вид занесена до Червоної книги. Тому сьогодні черемшу вирощують на грядках, бо ж це легко і без зайвої мороки - не потребує ні добрива, ні обробки від шкідників. Наче бур’ян якийсь! Але цей «бур’ян» дуже корисний, містить велику дозу вітаміну С. А ще:
- провітамін А,
- вітаміни групи В,
- вітамін Е,
- вітамін РР,
- калій,
- кальцій,
- марганець,
- фтор,
- селен.
З таким складом користь для організму очевидна. Ведмежа цибуля стимулює виділення шлункового соку, жовчі, знищує хвороботворні бактерії у кишківнику. Черемшу вважають природним противірусним засобом, тому що містить фітонциди - природні антибіотики. Також рослина допомагає підтримувати в організмі кислотно-лужний баланс, нормалізує водно-сольовий обмін, артеріальний тиск, корисна для ендокринної, нервової, травної систем.
Зазвичай українські господині готують з черемші салати. Щоправда, таку страву бажано заправляти жирним соусом: сметаною, олією, домашнім майонезом, щоб не подразнювати шлунок та стравохід.
Для дорослої людини достатньо 50-70 грамів на день. Якщо з’їсти більше, то замість користі отримаєте розлад шлунку. А тим людям, які страждають на гастрит, мають проблеми з ШКТ, а також вагітним жінкам краще взагалі триматися від черемші подалі.
Молода кропива: джерело заліза
Ще одна весняна «зірка». Багато хто пам’ятає її з дитинства як основу для зеленого борщу. Важливий нюанс: корисні саме молоденькі листочки і пагінці. Вони дуже пекучі, але якщо ошпарити їх окропом, то ця властивість зникне.
Зазвичай кропиву додають до супів та борщів. Такий інгредієнт не кардинально змінює смак страви, але додає певну свіжість і збагачує великою кількістю усіляких корисних речовин. Лікарі особливо радять ласувати свіженькою кропивою людям, які страждають на хвороби печінки, а також тим, хто хоче зміцнити ясна.
Молода кропива містить:
- багато заліза,
- вітамін С,
- кальцій,
- каротиноїди,
- органічні кислоти.
Саме тому її часто рекомендують людям із весняною втомою або зниженим гемоглобіном. Жінкам, у яких низький феритин, теж бажано час від часу ласувати молодою кропивою. Але без фанатизму: достатньо з’їдати до 100 грамів кропиви на день у складі страв. Рослина заборонена алергікам, хворим з недугами нирок, вагітним жінкам.
Шпинат: зелений енергетик
Перша теплича зелень. Шпинат легко впізнати за темно-зеленим листям і м’яким, трохи горіховим смаком.
Шпинат цінують прихильники здорового харчування. І правильно роблять, бо його листя багате на залізо, яке необхідне для утворення гемоглобіну. Саме тому його часто радять людям з підвищеною втомою або після тривалих хвороб. Хоча рослинне залізо засвоюється гірше, ніж тваринне, у поєднанні з продуктами, багатими на вітамін С, ефект значно посилюється.
Ще одна перевага шпинату - велика кількість фолієвої кислоти. Цей вітамін важливий для роботи нервової системи та кровотворення. Саме тому шпинат часто рекомендують вагітним жінкам.
Але і це не всі корисності цієї рослини. Листя шпинату містить:
- вітамін К,
- провітамін А,
- магній,
- калій,
- антиоксиданти.
Шпинат містить клітковину, добре впливає на травлення. До того ж легкий для шлунка і не перевантажує організм калоріями.
Щоб отримати максимум користі, краще їсти шпинат сирим або з мінімальною термічною обробкою в салатах, омлетах, смузі і навіть супах. Дорослій людині достатньо з’їдати до 70 грамів свіжого шпинату на день. Це допоможе поповнити запаси вітамінів і водночас не перевантажити організм.
Але є і застереження. Через вміст щавлевої кислоти шпинат не варто споживати людям із каменями в нирках або подагрою.
Щавель: головний інгредієнт зеленого борщу
Ще одна рання зелень, без якої важко уявити українську весняну кухню. Тому що саме щавель є головним інгредієнтом зеленого борщу. Його також додають у пироги та салати.
Щавель має кислуватий смак. Так «працює» щавлева кислота, яка в поєднанні з іншими речовинами робить листя справжнім вітамінним коктейлем.
Найбільше у щавлі:
- вітаміну С,
- вітамінів групи В,
- каротину,
- калію,
- магнію,
- органічних кислот.
Навесні щавель особливо цінний, бо допомагає організму швидше відновитися після зимового дефіциту вітамінів. Зелене листя підвищує апетит, покращує роботу печінки, стимулює вироблення шлункового соку. Також має легкий детокс-ефект і підтримує роботу кишечника.
Проте, як і шпинат, ця зелень містить щавлеву кислоту. Тому людям із сечокам’яною хворобою, гастритом або підвищеною кислотністю шлунка не треба об’їдатися зеленим борщем. Хоча і тут є порада: щоб зменшити дію кислоти, додайте до борщу яйця і сметану. Ці продукти частково нейтралізують щавлеву кислоту.
Дієтологи радять їсти до 100 грамів щавлю за раз, але не щодня, а 2-3 рази на тиждень.
Цибуля: скарбниця вітаміну С
Пучки зеленої цибулі на ринку - один із найперших символів весни. Тільки-но вона з’являється у продажу, як одразу потрапляє в супи, салати, пироги. Простенька, гостренька, звична… Але, попри простоту, ця зелень має чимало корисних властивостей.
Зелена цибуля містить велику кількість вітаміну С, який підтримує імунітет і допомагає організму легше пережити перехід від зими до весни. Також у зеленій цибулі є:
- фітонциди (антибактеріальні речовини),
- вітамін А,
- вітамін К,
- калій.
Фітонциди роблять зелену цибулю природним антисептиком. Вони допомагають боротися з бактеріями та вірусами, тому невелика жменька цієї зелені у щоденному раціоні може стати хорошою підтримкою для організму.
Зелена цибуля також стимулює апетит і травлення. Вона сприяє виробленню шлункового соку, тому її часто додають до жирніших або важчих страв.
Найкорисніше їсти зелену цибулю свіжою, адже під час термічної обробки частина вітамінів руйнується. Достатньо 30 грамів на день або кілька пір’їн у салаті чи на бутерброді.
От тільки людям із гастритом, виразкою шлунка або підвищеною кислотністю варто вживати її обережно, адже гострі речовини можуть подразнювати слизову.
Як правильно обирати ранню зелень?
- Зверніть увагу на колір. Листя має бути насичено-зеленим, без жовтих плям або темних країв. Тьмяний колір часто свідчить про те, що зелень уже втратила свіжість.
- Перевірте пружність. Свіжі листочки пружні, соковиті. Якщо зелень виглядає «втомленою» або слизькою - не купуйте.
- Оцініть запах. Це має бути легкий, приємний рослинний аромат. Якщо відчувається затхлість або сторонній запах, то це свідчить про неправильне зберігання.
- Звертайте увагу на стебла. Товсті та грубі? Не купуємо, бо рослина вже переросла і буде жорсткою на смак.
Як безпечно споживати першу весняну зелень?
Ретельно мийте листя.
Спочатку промийте зелень під проточною водою, а потім на кілька хвилин замочіть у холодній воді. Це допоможе змити залишки ґрунту та можливі домішки.
Не їжте занадто багато одразу.
Після зими організм не звик до великої кількості клітковини і кислот. Починайте з невеликих порцій.
Поєднуйте зелень з іншими продуктами.
Наприклад, щавель або шпинат добре поєднувати з яйцями, сиром чи сметаною, так страва стає більш збалансованою.
Не зберігайте зелень довго.
Найкраще споживати її протягом 1-2 днів після покупки, адже вітаміни швидко руйнуються.
Чергуйте різні види зелені.
Шпинат, щавель, зелена цибуля… Кожна рослина має свій набір поживних речовин. Чим різноманітніший раціон, тим більше користі для організму.