Генпродюсер UFW Володимир Нечипорук: У цьому сезоні представимо 40 колекцій, ще й яких!

Генеральний продюсер Українського тижня моди розповів, чого очікувати від події та як українські дизайнери несуть культурну дипломатію по всьому світу.

ФБ Володимир Нечипорук

12 березня в Києві стартує Український тиждень моди (Ukrainian Fashion Week) осінь-зима 2026/2027. Насправді ця подія була запланована на лютий, але дати були терміново змінені через російські терористичні атаки на об'єкти критичної інфраструктури України, що створили вкрай складну ситуацію в енергетичній системі країни. Проте UFW все ж таки відбудеться, причому в повноцінному обсязі - 40 українських модних брендів представлять на Тижні свої нові колекції. Заходи відбудуться у Києві, в "Мистецькому Арсеналі".

Що стало останньою краплею для переносу Тижня моди, як дизайнерам вдається створювати фешн в умовах війни, як українська мода котирується у світі - про це все Коротко про розповів генеральний продюсер UFW Володимир Нечипорук.

“У світі є попит на українську моду, і це відбувається зовсім не з жалю до українців”

- Ви перенесли дати Ukrainian Fashion Week з лютого на березень. Що стало останньою краплею для ухвалення цього рішення?

- Ну, останньою краплею були кацапи, які 20 січня вдарили по енергетиці Києва. Після цього в "Мистецькому Арсеналі" (традиційне місце проведення UFW. - Авт.) не стало ні тепла, ні води, ні світла. Але і до цього були певні складнощі. Наприклад, дизайнерка Надя Дзяк з Дніпра, де зі світлом ще до Нового року були проблеми, сказала: "Люди, я не встигаю, бо все, що ми могли відшити руками, то відшили, а все, що на машинках, то ні, бо не було світла". 

Але все що не робиться - воно на краще. Тому коли ми перенесли UFW, то всі дизайнери встигають представити свою нову колекцію в оновленій програмі в березні. Ну і знову ж таки, складності логістики, мабуть, об'єктивно теж призвели до того, що ми перенесли все на більш пізній термін, бо хтось із дизайнерів не встиг, наприклад, довезти тканину чи ще щось таке. Але останньою краплею все ж таки були масовані обстріли України 20 січня.

“Для Мадонни Україна - це не щось абстрактне, і це завдяки її дружбі з Русланом Багінським”

- Мені одна дизайнерка розповідала, як швачки шили колекцію задубілими руками, бо цех не опалювався. І я подумала: а й справді, вся та краса на подіумі - то купа ручної роботи. Тож ті, хто створюють її в такий час, - це теж герої.

- Це так. Я знімаю капелюха перед дизайнерами, які в цих умовах тривожності й постійного страху, хоч ти його і закопуєш кудись глибоко в душі, продовжують творити і рефлексувати. Причому, що для мене дивно, їх колекції не є рефлексією на війну - на відміну від кацапів, бо тим для цього і війни ніякої не було потрібно. Я пам'ятаю колекції Moscow Fashion Week в 2015-16 роках - дивився їх в інтернеті - таке було від того враження, що війна в них, а не в нас. Бо у Єгора Зайцева на подіумі були якісь шинельки та фуфайки, а у інших якесь мілітарі.

А у нас же на подіумі точно не мілітарі, у нас колекції з явним і акцентованим українським національним кодом в різних іпостасях - від якихось традиційних ремесел, адаптованих в сучасність - витинанки, вишивки, гаптування, - до силуетів. І дивлячись на це, ти розумієш, що то є дійсно українська колекція, але вмонтована в сучасний світ і естетику. Такими колекціями Україна нині доводить свою суб'єктність в моді, і на це з'являється попит. І це відбувається зовсім не з жалю до українців. Споживачі в світі до кінця не розуміють, в яких умовах творять наші дизайнери і як їм вдається робити вчасні поставки одягу за замовленнями. А коли хтось із них таки усвідомлює, що немає прямих рейсів Київ - Нью-Йорк чи Київ - Париж, то люди просто божеволіють. 

Я з цього приводу згадав, як пару років тому Іван Фролов віз свою колекцію до Парижу. Він вийшов з потягу в Перемишлі і потягнув по снігу чотири валізи з колекцією в бік вокзалу, щоб там сісти на варшавську електричку, а далі вже пересісти на літак до Франції. А в цей самий час в Дубаї легенда світової поп-індустрії Бейонсе виступала на гала-концерті в його сукні (виступ відбувся в січні 2023 року. - Авт.). І ти поєднуєш ці картинки: Бейонсе співає на відкритті одного з найдорожчих готельних комплексів у світі, а Іван Фролов по коліно в снігу пхає свої валізи в Польщі. І від цього такий дисбаланс в голові конкретно. 

- Ти це так описуєш дуже кліпово. Можна зробити кіно з цього.

- Але це реалії такі. Причому пресслужба Бейонсе просила той факт з сукнею не коментувати до моменту, поки вони це самі не оголосять, але журналісти, побачивши Бейонсе, розуміють, що вона вдягнена у сукню від бренду FROLOV, і починають дзвонити Ірині Данилевській (CEO Ukrainian Fashion Week. - Авт.) з проханням це підтвердити, а вона цей факт не може коментувати, а далі дзвонить Фролову і питає: "Іванку, скажи мені, як ти почуваєш себе в цю мить слави?". А Іван каже: "Мені просто дуже холодно". 

- Наші дизайнери сьогодні у світі котируються по-справжньому. Бо ти сам кажеш, що жалість у цій індустрії не працює. 

- Котируються, бо я вже казав, що суб'єктність української моди вже давно доведена. Тут вже можна глобус моди України випускати, бо місця продажу українських дизайнерів є по всьому світу. Екстремальні умови навчили всіх виживати. Спочатку була репетиція в часи ковіду, коли були зупинені всі логістичні зв'язки, і тому довелося викаблучуватися в інтернет-продажах. Тож на момент початку повномасштабного вторгнення у дизайнерів вже були навички складних логістичних рішень на віддаленні, наприклад, по доставці фурнітури, тканини чи ще чогось з точки А в точку Б через купу проміжних точок. І воно все мало бути доставлене вчасно і у цілості. 

От ти питаєш, чи котирується. А ти розумієш, що стояло за тим, коли паризький універмаг Galeries Lafayette минулого літа віддав нашому Руслану Багінському 12 вітрин і багатосотметровий банер на фасаді галереї? Всі знають, що вітрини Galeries Lafayette - це особливий культурний простір, де народжуються нові візуальні мови та наративи, тому, щоб присвятити стільки вітрин українському бренду, Лафайету довелось провести перемовини, припустимо, з Prada, Chanel та Louis Vuitton. Ну щоб вони на кілька місяців посунулися заради нашого бренду Ruslan Baginskiy.

Або ще приклад: Мадонна вийшла на концерт із синьо-жовтим прапором. Тут треба розуміти, що для Мадонни Україна - це не щось абстрактне, якийсь там мужній народ. Для неї Україна - це її приятель Багінський, чиї капелюшки вона залюбки носить і періодично з ним самим зустрічається. І можна сказати, що цей прапор винесений на сцену, на багатомільйонну аудиторію, завдяки конкретним людям - Руслану Багінському та його директору Петру, які разом це все просувають. 

- Культурна дипломатія в дії. Я навіть скажу - в агресивній дії. 

- Фешн-індустрія дозволяє експлуатувати інтерес людей - жінок, мабуть, в першу чергу - до моди. Я за чотири роки повномасштабки у своїй волонтерській діяльності монетизував величезну кількість своїх зв'язків з UFW. Бо якщо не якийсь там чиновник бував у мене на Тижні моди, то його дружина або донька. Тобто знайти через гардеробні дизайнерів ту чи іншу потрібну нам, волонтерам, людину не є так складно, як здається. 

А памʼятаєш, як Меланія Трамп минулого літа написала листа Путіну в якому закликала захистити українських дітей, що були депортовані до Росії? Я цей важливий крок першої леді Америки напряму пов'язую з тим, що мої знайомі американські волонтери, знаючи, наскільки Меланія знана на фешні, відправили їй подарунки від українських дизайнерів. Я зараз точно не скажу, речі яких конкретно брендів вона отримала, але, думаю, цим до неї вдалося достукатись. І що важливо, Меланії вже вдалося повернути в Україну якусь кількість вивезених росіянами українських дітей. 

А я зараз намагаюся достукатися до Роналду через його маму. Хочу, щоби Кріштіану Роналду через свій фонд став патроном чи партнером ветеранського спорту і допоміг хлопцям в підготовці до різних змагань, у виїздах тощо. Тож на маму Роналдо при нагоді чекає презент від Gunia Project. Ну, побачимо, чи вдасться.

- А мати Роналду точно любить моду?

- Вона дуже стильна панянка. Ми зрозуміли по її інстаграму, що вона достатньо набожна людина, і тому ми з Gunia Project обрали для неї кулончик у вигляді янголятка. Це такий привід для знайомства, а далі вже ми запропонуємо поговорити про Україну і чим їй можна допомогти. Насправді вона дуже дієва пані, бере участь в різних проєктах свого сина і в благодійних зокрема. 

- От ти, як приклад успішності за кордоном, назвав Багінського та Фролова. Але це - хлопці, а дівчата-дизайнерки якось себе проявляють? 

- Продовжується колаборація Ксенії Шнайдер з Adidas (почалася у 2023 році. - Авт.). Це третій такий яскравий приклад після Руслана та Івана. Ти розумієш, скільки корнерів Adidas по всьому світу? І в кожному висить капсульна колекція Adidas x Ksenia Schnaider. 

Інший наш бренд BEVZA, вважай, прописаний на Нью-Йоркському тижні моди і протягом багатьох років регулярно показує свої колекції там. А Літковська? Ні, ну всі. Ти ж розумієш, якщо вони раз у пів року роблять колекції, то вони достатньо затребувані. Бо ні в кого нема паралельно бізнеса автозаправок чи мережі стоматологічних кабінетів, з яких вони можуть стягнути гроші і пошити колекцію. Тобто це той випадок, що якщо колекції шиються, значить, вони комусь потрібні, значить, вони продаються.

І це не кажучи вже про економічний патріотизм - він має місце бути, і він заключається в тому, що українські клієнти, якщо потребують нову кофточку чи там спідничку, то обирають насамперед українські бренди для того, щоб підтримати дизайнерів і їх команди, ну і податки в тому числі. Тобто це - індустрія.

Ми, власне, і повернули UFW в Україну через півтора року після початку повномасштабного вторгнення, бо весь той час ми показували колекції на різних закордонних майданчиках. У 2022 році в дев'яти країнах показали, а у 2023-му зупинились на трьох містах - Берлін, Копенгаген, Лондон - бо не було на більше ні сил, ні ресурсів.

“Кожен раз дивуюся, як це - створити фешн-бренд в перервах між бомбардуваннями, тривогами та блекаутами”

- Я знаю, що навесні 2022 року ви заснували ініціативу Support Ukrainian Fashion, яка була культурною дипломатією в чистому вигляді. 

- Так, і в її рамках з початку повномасштабного вторгнення ми зробили 29 подій на подіумах наших колег, окрім Лондону та Берліну, ще в Будапешті, Лісабоні, Відні - всього в 12 країнах. Найперший український показ з початку війни пройшов влітку 2022 на Malta Fashion Week. Україну на ній представляла дизайнерка Надя Дзяк, про яку я згадував раніше. Моделі на показі виходили з жовто-блакитними хустками, і наш прапор був на заднику подіуму. І тим самим ми зробили так, що Україна навіть у війні продовжувала “звучати” для світу. А далі вже зʼявилася ідея робити UFW в Україні, не звертаючи уваги ні на що, бо потрібно було підтримати українську fashion-індустрію, ну і всіх українців емоційно. 

- А під час повномасштабного вторгнення в Україні народились нові модні бренди?

- Для мене взагалі незрозуміло як, але дійсно зʼявились. Наприклад, бренд TONiA був створений у 2022 році. Тобто його засновниця Антоніна Белінська, яку всі до того знали як талановиту художницю по костюмах в кіно, мріяла про свій бренд одягу до 24 лютого, а запустила вже після. І далі вона з сезону в сезон показується, робить прекрасні колекції, продається. Не знаю, як це можна пояснити, хіба що тим, що мрії в наших умовах потрібно реалізовувати тут і зараз, бо завтра може і не бути. Ну і Тоня не одна така. І я кожен раз дивуюся, як це - створити фешн-бренд в перервах між бомбардуваннями, тривогами, блекаутами та холодом. Як в таких умовах виходити на зв'язок з космічним творчим світом, виставлять антени, креативити - це треба мати міцну нервову систему і український ген стійкості, який ми все відточуємо та відточуємо. 

До речі, нещодавно десь побачив результати опитування про оптимізм націй. Ну, у данців 12%, ще у якихось європейців 7-9, у наших - 47% (!). Тобто ми всі зрозуміли, що гірше вже не буде, тому випромінюємо оптимізм. Здавалося б, така важка ця остання зима, а сонце трохи пригріло - і всі щасливі. Народ наш взагалі офігенний. 

“Глядачі будуть дивитися показ в масках для сну, щоб зрозуміти відчуття хлопців, які втратили зір”

- Я вивчила список дизайнерів на UFW. 40 брендів, але не так багато в них так званих ветеранів подіуму. Фролов, Шнайдер, Сільченко - де вони всі?

- Ну, Фролов пережив певну кризу - не творчу, але зараз все норм. А що це значить - немає ветеранів? У нас он Ліля Пустовіт повернулась після тривалої перерви і в цьому сезоні показується. Але у кожного свої причини. У когось може погіршились продажі, а у когось там десь щось згоріло на складах після "прильотів".

Ксенія Шнайдер? Вона завжди не дуже регулярно брала у нас участь. Катя Сільченко? Вони зараз купили фабрику в Черкасах і доводять її до ладу, налагоджують виробництво і так далі, тобто причина чисто робоча. 

Анісімов буде, PRZHONSKA буде, RITO своє 15-річчя на подіумі відзначає. Земскова та Ворожбит (бренд VOROZHBYT & ZEMSKOVA. - Авт.) - це взагалі красуні. Щоб ти зрозуміла, це на сьогодні єдиний бренд, який з 1997 року не пропустив жодного сезону на UFW. 

І крім того, ветерани подіуму, якщо є певні обставини взяти паузу, розуміють, що у них сила бренду така, що перерва в один сезон на їхній розвиток не вплине. Та і не треба гнівити Бога, бо це взагалі офігенно, що ми маємо в цьому сезоні 40 колекцій, і ще й яких. Я тобі скажу, що Цюріхський Fashion Week просто відпочиває по креативу та по зірковості, порівняно з нашим. 

- Війна проявляється в кожній колекції в різний спосіб. У минулому сезоні у показах Andreas Moskin, Gasanova та Nadya Dzyak виходили на подіумі протезовані ветерани та ветеранки, і це було набагато більше про війну, ніж мілітарі на моделях. У цьому сезоні планується участь військових в показах?

- На подіумі зʼявляться і ветерани, і цивільні після важких поранень - адаптовані моделі будуть в різних колекціях і у Юлі Крос, і у Ігоря Сідлецького і у Наді Дзяк. Респект нашим дизайнерам, що вони не роблять резервації для людей з ампутаціями чи в кріслах колісних. Вони роблять одяг з функціями, тобто доробляють свої модні речі під потреби в залежності від того, чи кінцівка нижня, чи верхня, чи незрячий і так далі. 

У темі одягу з функціями дизайнери від загальних дискусій вже перейшли до діла - зʼявилися перші капсульні колекції. У цьому сезоні будемо пробувати масштабувати. Бо пацанчики, доки вони лікувалися та реабілітувалися, для них зручним одягом були шорти та спортивки, але нині хлопці відновились, починають соціалізуватися, і, відповідно, їм хочеться бути модними, сучасними, але з урахуванням їхніх нинішніх анатомічних особливостей.

З цього приводу у нас на UFW 14 березня відбудеться public talk “Clothing With Function”, куди я запрошу декількох дизайнерів, які розробляють одяг з функціями - будуть і Ігор Сідлецький, і Макар Ліберман, який в цій справі є одним з піонерів.

Все почнеться з того, що глядачам заходу роздадуть маски для сну, і з ними на очах вони будуть “дивитися” показ, а те, що відбуватиметься на подіумі, їм буде описувати голос. Це для того, щоб люди зрозуміли відчуття хлопців, які втратили зір. Ну а далі ми проговоримо, як масштабувати колекції адаптивного одягу. І ветерани повинні сказати, що треба зробити, щоб їхні побратими це купували, а не тільки щоб вони плескали в долоні чи хтось з них ходив по подіуму. 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ukrainian Fashion Week (@ukrainianfashionweek_official)

- Окрім розробки теми адаптивної моди, UFW має благодійну складову. Вже третій сезон поспіль ви виступаєте з ініціативою, яка має допомогти нашим воїнам з пораненнями обличчя.

- Так, ми збираємо кошти на проєкт “Обличчя героїв”, який спрямований на допомогу військовим з мінно-вибуховими пораненнями обличчя.

Хтось донатить на загальну банку, хтось обирає того чи іншого героя, якому треба профінансувати індивідуальні імпланти чи відновлення жувальної функції. Тобто всього, що на обличчі. В цілому без благодійної складової ми всі, і організатори, і дизайнери, розуміємо, що UFW не мав би місця бути. Тож і в цій ініциативі, і взагалі у всьому, що ми робимо на UFW, ми висловлюємо свою подяку і турботу тим, хто нас захищав і захищає.