Історія із викраденням українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі могла стати основою для скоординованої інформаційної кампанії, у межах якої до справи почали штучно прив’язувати дніпровського бізнесмена Олександра Петровського. На це у своєму блозі звертає увагу політолог Володимир Цибулько.
За словами експерта, інформаційна кампанія розгорталася за типовим сценарієм для дезінформаційних операцій: реальний інцидент використали як «якір», до якого почали поступово додавати нові елементи та прізвища.
За словами Цибулька, спочатку в анонімних Telegram-каналах з’явилася неперевірена інформація про зникнення Комарова із посиланням на «джерела на острові» та відео, яке нібито підтверджує викрадення. Далі до новини про Комарова “приклеюють” Єрмака Петровського - сина бізнесмена Олександра Петровського. «Жодних доказів його присутності поруч немає, але прізвище вже вкинуто в обіг», - зазначає політолог. Після цього в інформаційному полі почали з’являтися згадки про самого Олександра Петровського та старі медійні ярлики.
На завершальному етапі до історії додають ширший наратив - зокрема версію про нібито «кришування» мережі шахрайських «кол-центрів».
На думку політолога, метою такої хвилі публікацій про Комарова є не встановлення обставин викрадення, а «репутаційне кіллерство» осіб, які мають значний фінансовий та суспільно-політичний вплив.
Експерт припускає, що подібна кампанія може бути пов’язана як із внутрішньою боротьбою за вплив у самому Дніпрі, так і з інтересами російських спецслужб.
«Для ФСБ дискредитація таких постатей як Петровський через тему “криміналу та кол-центрів” – ідеальний спосіб помсти», - зазначає Цибулько, нагадуючи про роль Петровського у протидії «русскій весні» у Дніпрі 2014 року та сприянні отриманню Томосу українською церквою.
На думку політолога, подібні інформаційні кампанії можуть ставати дедалі частішими.
«Нам усім варто звикати: таких кампаній ставатиме лише більше, а методи - дедалі витонченішими. А наступною жертвою “балійського сценарію” може стати будь-хто, чий вплив заважає архітекторам нових політичних розкладів», - резюмує він.