Будь-яка ескалація на Близькому Сході автоматично означає великі проблеми для всього світу. Через те, що регіон залишається ключовим постачальником нафти та важливим вузлом глобальної торгівлі, навіть локальний конфлікт впливає на ціни енергоносіїв, валютні ринки та інфляцію.
Але чи матимуть зовнішні катаклізми відчутні наслідки для України, економіка якої вже чотири роки працює в умовах повномасштабної війни? Про це кореспондентка Коротко про поговорила з експертами.
Нафтовий ринок: не все так страшно
Ситуація на Близькому Сході сприймається українцями як подія далекої географії, тим більше що «власна» війна від нас так близько, що ближче вже немає куди. Проте сучасна економіка працює інакше: конфлікти в регіонах з ключовими енергетичними ресурсами світу дуже швидко впливають на ціни пального, валютні ринки та глобальну інфляцію.
І ось приклад: вже з 2 березня на українських заправках зросли ціни на усі види пального – поки що приблизно плюс-мінус на одну гривню.
Для України, яка вже чотири роки живе та працює в умовах повномасштабної війни, до того ж залежить від імпортного пального й зовнішньої фінансової підтримки, будь-яка нестабільність на світових ринках стає додатковим економічним викликом. Причому головний ризик полягає не в миттєвій реакції, а в ефекті накопичення, коли глобальна криза накладається на внутрішні величезні проблеми.
Теоретично найшвидше Україна має відчути будь-яку близькосхідну кризу через нафтовий ринок. У разі ескалації цілком очікувано дорожчає нафта Brent, зростає страхування перевезень, збільшується вартість логістики. Не дивно, що експерти вже в перші години загострення почали прогнозувати зростання цін на бензин та дизель на 5-15%. Ключовим ризиком може стати блокування Ормузької протоки, якою проходить значна частина світових нафтових поставок. Через короткочасне перекриття глобальних наслідків може й не бути, але тривала зупинка транспортування може викликати стрибок цін.
Хоча на думку аналітика Олексія Куща, прогнози щодо повної блокади Ормузької протоки або військової операції на півдні Іраку, де можуть зіткнутися сили місцевого ополчення шиїтів, Сирії, Ірану та Ізраїлю, поки можна розглядати лише як гіпотетичні сценарії за умови, що війна вийде за горизонт трьох місяців.
Директор консалтингової групи А95 Сергій Куюн взагалі вважає, що будь-які прогнози щодо цін на нафту, бензин, дизель нічого, крім хайпу, не несуть.
«Гадаю, відповіді не знає ніхто, - написав експерт на своїй сторінці у фейсбуці. - Бо ніхто не знає, скільки триватиме тамошнє «сво» і чим воно закінчиться. Що буде робити Іран, зокрема, в Ормузькій протоці, де курсує 20% світового обсягу нафти?»
На думку експерта, більш-менш впевнено можна говорити про те, що США та Ізраїль такі сценарії передбачали і мають план протидії. Бо високі ціни на нафту і, відповідно, на бензин Трампу не потрібні.
«Ціни на бензин в Америці – це питання номер один для будь-якого політика, - підсумував Сергій Куюн. - Той же Трамп йшов на вибори з риторикою про зменшення цін на бензин. І вони так чи інакше знизились. І він буде робити все, щоб не допустити зростання».
Проте в Україні для зростання цін на АЗС достатньо просто поганих новин, тому експерти вважають, що щонайменше 5-7% цінники на пальне додадуть.
- Тут математика досить заплутана, але вважаю, що ціни на бензин все ж таки зростуть, - зазначив Коротко про у коментарі президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – Проте шаленого зростання не буде – найімовірніше 1 грн на літрі, максимум – дві. Хоча паніка зараз активно розганяється, спекулянти це люблять.
Інфляція: за паливом підтягнуться продукти
Ціни на пальне є базовою складовою собівартості майже всіх товарів, тож подорожчання енергоносіїв автоматично веде до зростання вартості доставки, подорожчання агровиробництва та й загалом до збільшення витрат бізнесу. І знов-таки, достатньо паніки навколо можливого подорожчання – самого подорожчання можна і не чекати.
Ескалація на Близькому Сході підвищує ризики для ключових морських маршрутів, наслідками яких можуть стати дорожча доставка товарів, затримки поставок. Для України це, відповідно, означає дорожчий імпорт та додатковий тиск на ціни.
До найчутливих категорій експерти відносять:
- хліб та крупи;
- молочну продукцію;
- овочі;
- імпортні товари.
За очікуваннями економістів, інфляція може прискоритися на 1-2 відсотки.
Щодо агропродукції, то вітчизняний агросектор може не тільки втратити, але й придбати. І якщо у короткостроковій перспективі нинішня ситуація означає подорожчання пального та добрив, то у середньостроковій перспективі через нестабільність ринків можуть зрости глобальні ціни на зерно та олійні культури, що вигідно для наших експортерів.
Курс долара: і знову ефект «тихої гавані»
Під час глобальної нестабільності інвестори традиційно переходять у «тиху гавань» - долар США. До того ж, каже Олексій Кущ, якщо військова операція Ізраїлю та США в Ірані трансформується у довгострокову війну на Близькому Сході, в контексті цін на енергоносії європейській економіці загрожує найбільша рецесія з часів Другої світової війни.
Не дивно, що світ повертається до долара. За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, для українського ринку це означає переоцінку євро (помірно вниз) та підтягування долара вгору.
- Безумовно, для України, для якої паливо є критичним імпортом, війна з Іраном та підвищення цін на нафту будуть факторами тиску на курс, - зазначив Шевчишин у коментарі Коротко про. - Але ж не тільки для України. Вже сьогодні зранку (02.03.2026. – Авт.) євро проти долару падає на 0,8%, польський злотий також на 0,8%, фунт майже на 1% - і це не пікові значення. Гривня зранку також втратила свої позиції до долара, проте утрималася щодо євро.
За оцінками експертів, найближчими тижнями долар коливатиметься в межах 43,5-43,8 грн, а за 2-3 місяці сягне 43,8-44,8 грн за долар. Далі гривня продовжить плавне знецінення до 45 грн за долар до початку осені.
P.S.
Для України війна на Близькому Сході стала ще одним додатковим шоком у період власної війни. Вразливість економіки зростає через залежність від імпорту енергоносіїв і міжнародної допомоги. Втім, досвід останніх років показав, що українська економіка може адаптуватися до криз. І це дає надію, що ми впораємося.