Про цю дівчину світ дізнався на початку повномасштабної війни – фото Анастасії Тихої в оточенні собак-інвалідів, на візках, старих та хворих розлетілося світовими виданнями. Охоплений війною Ірпінь Анастасія Тиха із собаками-інвалідами залишала 9 березня 2022 року. Про те, чим займається дівчина через 4 роки повномасштабної війни та з якими проблемами стикається – у матеріалі Коротко про.
Переламаний Кузьма із Вінниці прибув останнім
Мінус – Настя про таку славу не мріяла. Плюс – усіх собак із того фото, що зробив її знаменитою, вдалося прилаштувати. Хоча зазвичай такі проблемні пси приречені доживати у притулку – якщо пощастить потрапити саме до Насті. Якщо ні, то в кращому разі – присплять, у гіршому – тварини загинуть від наслідків травм, заражень, хвороб чи больового шоку на вулиці.
З Анастасією ми спілкувалися майже два роки тому. До повномасштабної війни вона дбала «всього» про 19 тварин. До травня позаминулого року вона вже мала 200 покалічених чотирилапих: це і кішки, і собаки, яких їй звозили з усіх куточків країни. Вже тоді вона розуміла: якщо братиме кожну тварину, навіть травмовану, їхня кількість скоро наблизиться до тисячі. Але, незважаючи на тверезу оцінку реальності, все одно не змогла відмовити багатьом і викинути важкопоранених тварин "за борт". Зараз під її опікою вдвічі більше вихованців – 400.
Проте всьому є межа, в тому числі і фінансовим, і моральним ресурсам. 23 лютого Анастасії Тихій, як би їй самій не було від цього гірко, довелося оголосити: нових тварин вона більше не бере.
- Навіть критичних, - написала вона у соцмережах. – Люди перестали реагувати на пости, активність впала, комуналка досягла 80 000, незважаючи на те, що ми майже без світла, це бензин, обслуговування генераторів та обігрівачів. Корм для тварин подорожчав на 35%, лікарні підняли ціну на стаціонар та операції. Щоб не потонути у боргах, ми не беремомо нових "хвостиків". Сьогодні я затвердила останнього собаку, який помирає без лікування.
Кудлатий Кузьма, приїхав із Вінниці. Його підібрала на узбіччі випадкова людина з добрим серцем і повезла за 300 км спеціально до Насті.
– Зараз мало хто бере таких важких тварин, бо ціни на операції скажені, – пояснює Анастасія Тиха. – Кузьму збила машина, у нього черепно-мозкова травма, травма очей, зламані передня і задня лапи у двох місцях та таз. Максимально переламаний. Місцеві вінницькі лікарі сказали, що дві лапи ампутують, зібрати їх вони не можуть. Але ми його вчора "зібрали".
За Кузьму у ветлікарні треба заплатити 50 тисяч гривень.
800 кг корму на тиждень – власним коштом
Яке б захоплення не викликали така жертовність, милосердя і бажання допомагати тваринам, та саме вони поставили притулки на межу виживання. За час війни 25-річна Анастасія відкрила чотири притулки для собак та кішок у Київській області. В Ірпені – для спинальників (тварини-візочники, з паралічем), у Немішаєвому – для одужалих, також є окремі притулки для котів та для тварин-пенсіонерів, яким від 15 років і більше. Усі ці притулки Настя об'їжджає щодня.
І зараз стоїть питання руба із закриттям боргів – накопичується комуналка, цього місяця вона досягла суми у 80 тисяч гривень. У кожному притулку працюють генератори з огляду на те, що світла майже немає. Плюс борги за лікування – це ще 150 тисяч гривень.
– На корм на тиждень йде 40 тисяч гривень – за 800 кг, – зазначає Анастасія. – Але на нього ми ніколи не збирали гроші. Збори ми відкривали лише на лікування.
Витрати на харчування тварин Анастасія закриває власним коштом. На корм, каже, завжди витрачалася, як мінімум, половина доходу. Раніше дівчина працювала у сфері нерухомості, зараз – в ІТ. Але останнім часом притулкам, зізнається волонтер, не завадила б будь-яка допомога на будь-що – хоч кормами, хоч грошима, хоч опікою над кимось із мешканців притулку. Пощастило – дізнавшись про плачевну ситуацію, в якій опинилися чотири притулки, постачальники кормів вирішили передати безкоштовно списаний корм.
- Найгірший варіант, який я розглядала, – це повне закриття притулків, максимальне прилаштування, кого можна, у добрі руки, і повернення притулкам та волонтерам тих тварин, яких вони мені віддали, – ділиться волонтер. - Чи заберуть - залежить від сумлінності.
Беруть тільки здорових – каліки нікому не потрібні
« Фронтових» тварин, яких із травмами з початку війни також везли до неї, зараз не бере.
– Я не можу брати нових тварин, щоб страждала якість життя тих, що вже є, – пояснює Анастасія. – Останні пів року ми беремо лише критичних, тих, кого ніхто не бере, яким реально загрожує загибель.
Кількість тих, хто потрапляє до притулків, і тих, кого звідси забирають нові господарі, звичайно, зовсім різна. Проте потроху тварини знаходять свій дім. Це стосується вже здорових – каліки нікому не потрібні. Їх забирають значно рідше.
За останній тиждень поїхало семеро вихованців – три собаки та чотири котики. Але що таке сім проти 400? Коли тварини прилаштовуються, їх не меншає – з'являються нові. Це стабільна кількість тварин у притулках Анастасії Тихої – більше лікувати, виходжувати та утримувати вона собі не може дозволити.
Зараз, коли після її посту борги вдалося хоч трохи погасити, вона зізнається: якщо зовсім-зовсім справа погана, готова взяти ще когось. Але чи надовго вистачить її сил та коштів? Це навряд.
Як допомогти?
Карта Монобанк Анастасія Т. 4441111067885016
Карта ПриватБанк 5457082506515886
PayPal: anastarie63@gmail.com
Нова Пошта: Ірпінь, відділення 12
Тиха Анастасія - +380980681366