Поки в соцмережах сперечаються, хто має чистити Київ від снігу та льоду - Віталій Кличко чи голови райдержадміністрацій - столична прокуратура знайшла винних. Підозри у службовій недбалості пред’явлені дев’ятьом керівникам комунальних шляхово-експлуатаційних управлінь. Чи можна вважати це сатисфакцією за численні синці та переломи жителів і гостей європейського міста, чи має справа судову перспективу і хто повинен оплачувати лікування - поцікавилася журналістка Коротко про.
Втрачали здоров’я і кошти
Про європейське місто ми згадали недаремно. Саме під таким гаслом у Києві провели кампанію проти дрібного приватного бізнесу. Щоб прибрати МАФи з вулиць, вистачило і техніки, і людей. На сніг та лід, либонь, сил вже не вистачило. За офіційною інформацією, впродовж грудня 2025 року - лютого 2026-го зі скаргами на травмування до медичних закладів звернулося 6169 громадян, серед яких 321 дитина. Госпіталізовано 1155 осіб, з них 66 - діти.
Підставою для порушення кримінальних справ стали заяви постраждалих у правоохоронні органи. З 10 районів Києва уникнути прокурорського реагування вдалося тільки Оболонському. Наглядовий орган дійшов висновку, що причиною травмувань всіх заявників стала «неналежна обробка тротуарів та доріг засобами проти ожеледиці». І навів приклади, які свідчать, що люди втрачали не тільки фізичне здоров’я, а й пристойну частину коштів, якими довелося оплатили лікування.
Так, у Подільському районі Києва літня жінка при падінні отримала переломи обох кісток лівої гомілки, що коштувало їй 57 000 гривень. У Святошинському - пенсіонерка, яка прийшла до бювету по воду, отримала перелом шийки правої плечової кістки зі зміщенням. Операція та реабілітація вартували 240 000 грн. У Печерському районі витрати травмованих на лікування становили від 25 000 до 89 000 гривень. І це тільки кілька історій, наведених прокуратурою.
Що загрожує комунальникам
Всі підозри, висунуті керівникам семи районних ШЕУ, директору КП «Київводфонд» та керівнику керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Шевченківського району, стосуються статті 367 Кримінального кодексу України - «Службова недбалість». У підозрах фігурують 1-ша та 2-га її частини.
За 1-ю фігурантам справи загрожує штраф від 34 000 до 68 000 гривень або виправні роботи (відрахування 10% - 20% заробітку в дохід держави) протягом двох років, або обмеження волі до трьох років. За нинішньою судовою практикою - це пробаційний нагляд, простіше кажучи, умовний строк.
За 2-ю частиною, яка бере до уваги тяжкі наслідки службової недбалості, загрожує вже реальний термін ув’язнення - від 2 до 5 років, до якого може бути доданий штраф 4250 - 12 750 гривень. Такі підозри пред’явлені керівникам ШЕУ Голосіївського та Дніпровського районів.
Всі підозрювані можуть позбутися права обіймати відповідальні посади на певний строк, але офіційно винуватими у стражданнях киян їх можна буде назвати тільки після вироку суду, що набув законної сили.
На що сподіватися постраждалим
Досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях проводять слідчі районних управлінь поліції. Судова перспектива, на думку юристів, складна.
- Зараз порушити кримінальну справу не є проблемою. Потерпілий подає заяву - номер провадження вноситься в ЄРДР, - каже адвокат Олексій Баганець. - Інша справа - довести причинно-наслідковий зв’язок бездіяльності посадових осіб місцевих органів влади з травмуванням громадян. Тобто треба вивчати обставини, призначати експертизи, збирати доказову базу. (До слова, кілька посадовців з районних ШЕУ та інших комунальних підприємств вже є фігурантами минулорічних кримінальних справ за зловживання, зокрема, пов’язані із закупівлями солі. А слідство триває і досі.)
Суд, якщо він відбудеться, може визнати збитки, понесені потерпілими громадянами, і змусити їх компенсувати. Але це дуже довга перспектива.
- Варто просто зараз подавати позови шляхом цивільного судочинства і вимагати, щоб столична влада відшкодувала заподіяні бездіяльністю збитки. Я б подавав комплексно - як на ШЕУ, які фігурують в кримінальному провадженні, так і на столичну адміністрацію як виконавчий орган, - каже Олексій Баганець.
Прецедент уже є: житель Солом’янського району, який на слизькому тротуарі отримав перелом хребця, заявив цивільний позов до комунальників на 500 000 гривень.
Чому довелося платити?
У цій історії є ще одне актуальне запитання: чому постраждалі мусили платити за лікування? Зрештою, це не слово проти слова в бесіді про реалії української медицини, а офіційне повідомлення прокуратури про суми в кілька десятків і навіть сотень тисяч гривень, які люди витратили, щоб стати на ноги.
Це в той час, коли Міністерство охорони здоров’я декларує, що «медична допомога у випадку травми входить у Програму медичних гарантій і є безоплатною. Платити за неї пацієнт не повинен, за надану медичну послугу сплачує НСЗУ з коштів держави».
В безоплатний пакет медичної допомоги в стаціонарі входять:
- інструментальні та лабораторні обстеження,
- полегшення, зняття чи усунення симптомів захворювання,
- знеболення та медикаментозна терапія,
- хірургічні операції, післяопераційний моніторинг пацієнта і подальша медикаментозна терапія,
- цілодобовий лікарський та медсестринський догляд,
- медична реабілітація в гострому періоді.
Допомога без госпіталізації також включає безкоштовну діагностику, лікування травм та реабілітацію в амбулаторних умовах чи денного стаціонару. То звідки взялися витрати у 45 000 або 270 000 гривень?
- Люди платять добровільно, немає жодного документу, жодного відеозапису чи іншої доказової бази, де б хворого катували, змушуючи давати гроші. Це свідомий вибір, пацієнти підтримали систему охорони здоров’я і допомогли НСЗУ, - висловлює свою версію президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
Редакція Коротко про надіслала до Національної служби здоров’я України інформаційний запит щодо пакету медичних гарантій при травмах.