Глобальні ризики у 2026 році визначатимуться геоекономічною конфронтацією, фрагментацією ринків і зростанням рівня дезінформації. Водночас для бізнесу ключовим викликом стає не кількість загроз, а швидкість їхнього впливу на репутацію.
Так оцінює новий звіт Global Risks Report Всесвітнього економічного форуму експерт з антикризових комунікацій Максим Попович у своєму блозі на Medium.
«Геоекономічна конфронтація означає більше, ніж санкції або торговельні війни. Це боротьба за технології, енергетичні ланцюги, вплив на регіони, контроль над даними. У такій ситуації будь-яке партнерство, будь-який вихід на новий ринок, будь-яка публічна заява компанії може бути прочитана як політичний жест. Нейтральність перестає бути очевидною», - зазначає експерт.
Він наголосив, що звіт WEF не слід сприймати як «статистику катастроф», а як рейтинг сприйняття ризиків. Йдеться про циклічні настрої, відображені в коментарях опитаних експертів.
Як приклад Максим Попович назвав тренд, який домінував у звітах Всесвітнього економічного форуму до повномасштабного вторгнення Росії в Україну – кліматичні ризики.
«Вони нікуди не зникли, але в короткостроковому горизонті їх витіснили війни та геополітика. Чи означає це, що клімат перестав бути системною загрозою? Ні. Просто гострі конфлікти перекривають інформаційний фокус», - підкреслив спеціаліст.
Ще один приклад, який навів Попович – період після фінансової кризи 2008 року. Якщо у 2009–2011 роках економічні ризики домінували у всіх рейтингах, то вже за кілька років на перший план повернулися соціальні та екологічні виклики. На думку експерта, це означає, що глобальні звіти часто відображають температуру моменту, а не довгострокову структуру ризиків. І тому фахівцям з PR не варто сприймати ці звіти занадто драматично.
«Для піарників тут є важливий висновок: працювати лише з «топ-ризиком року» – помилка. Сьогодні це геополітика, завтра — технологічні збої, післязавтра – екологічні катастрофи. Стратегія комунікацій має враховувати багатошаровість ризиків, а не бігати за заголовками», - підкреслює Максим Попович.
Окремий акцент він зробив на дезінформації та поляризації, відображених у звіті, які також впливають на бізнес.
«Після 2016 року, коли інформаційні маніпуляції вплинули на виборчі процеси в різних країнах, стало зрозуміло, що цифрові платформи не є нейтральним середовищем. У 2020–2024 роках пандемія, війна та енергетична криза лише посилили цей ефект. Бренди дедалі частіше стають мішенню не через власні дії, а через інтерпретації», - стверджує експерт.
На його думку, реальний виклик для PR сьогодні не в тому, що ризиків стало більше, а їхня швидкість – через скорочення інформаційного циклу та прискорення реакцій соціальних мереж.
«Ми працюємо в середовищі, де контекст визначає зміст. Де довіра є валютою, а репутація – активом, який може знецінитися за добу. І де стратегічне мислення важливіше за реактивність. Світ ризиків не почався у 2026 році. Але швидкість їхнього впливу на комунікації – справді нова. І саме з цим нам доведеться працювати», - підсумував експерт.