Державне бюро розслідувань протягом останніх років дедалі частіше діє не як незалежний правоохоронний орган, а як інструмент вибіркового кримінального переслідування. Саме на це звертають увагу європейські партнери України, наполягаючи на комплексному перегляді діяльності ДБР, його кадрової політики та на реальній політичній незалежності органу. Неможливість більше уникати вимог про перезавантаження Бюро вже чудово розуміють в Раді, і тому внесли до ВР новий закон про ДБР. Що більше, свій законопроект про ДБР готує і президент Володимир Зеленський.
Справи, які стали вироком
Серед низки проваджень ДБР не важко виокремити ті кримінальні справи, які найбільше вдарили по репутації органу, оскільки так і не дійшли до судових вироків, проте явно виконували іншу функцію - тривалий політичний та економічний тиск.
Тож, йдеться насамперед про багаторічні справи проти п’ятого президента України Петра Порошенка. Роки слідства, арешти рахунків і майна, проте все це за відсутності фінального процесуального результату.
Подібна ситуація і зі справами ДБР проти відомого підприємця та інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи. Його затримання та подальше переслідування стали тривожним сигналом і для бізнес-середовища, і для міжнародної спільноти. Водночас самі провадження й досі залишаються у підвішеному стані без остаточних рішень суду.
Окремим маркером деградації репутації ДБР стала справа колишнього керівника «Укренерго» Володимира Кудрицького. Провадження, у якому відсутні доведені збитки державі, викликала великий суспільний резонанс та чергові звинувачення на адресу Бюро у політичних мотивах роботи.
Не менш суперечливим стало дворічне переслідування родини львівського підприємця Ігоря Гринкевича, який теж фігурує і у справі згаданого вище Кудрицького. Попри гучні обвинувачення Гринкевичів у розкраданні 1 млрд грн, ДБР цього так і не довело та навіть переписало звинувачення. Сама ж справа - про закупівлю військової форми - проти Гринкевичів, аналогічно, попереднім, теж залишається без вироку.
Окремою проблемою стали справи проти бізнесу, як то "Х-парк" чи лабораторії "Синяво", що супроводжувалися блокуванням діяльності компаній. У кожному такому кейсі - під тиском суспільної думки - врешті арешти знімалися, а провадження закривалися, що тільки посилює підозри у їх штучності чи навіть замовності.
Очевидно, що сукупність таких скандалів не залишилася поза увагою європейських партнерів, які прямо почали вимагати повного перезавантаження ДБР із заміною чинного керівництва.
Передбачається, що Олексій Сухачов, який очолює Бюро з грудня 2021 року, втратить свою посаду, натомість обрання нового очільника здійснюватиме незалежна конкурсна комісія за участі іноземних експертів.
Аналогічну реформу та очищення минулого року пройшло БЕБ.
Нагадаємо, що новий закон про перезавантаження ДБР анонсував президент України Володимир Зеленський. Його внесення до ВР він пообіцяв найближчим часом.