Російські атаки на українські міста в січні 2026 року набули нового характеру: на зміну повільним "мопедам" приходять реактивні модифікації "Герань-3" та "Герань-5". Ворог перетворює традиційно дешеві дрони на складні авіаційні системи. І якщо раніше росіяни здебільшого використовували тактику застосування «роїв» безпілотників, то тепер все частіше реактивні дрони залітають у межі міст наодинці або малими групами.
Коротко про - про особливості нової повітряної загрози, про те, чому мобільні групи «мисливців» проти них менш ефективні і як ППО України адаптується до перехоплення реактивних цілей.
Нові «Герані» коштують дорого, але літають швидко
«Герань-3» - це російська модифікація іранського дрона-камікадзе Shahed-238, що відрізняється наявністю потужнішого турбореактивного двигуна, який значно збільшує її швидкість (до 600-700 км/год) і висоту польоту (до 9000 м) і робить таку ціль більш складною. При цьому вона є дорожчим та складнішим у виробництві аналогом «Герані-2» (швидкість до 200 км/год; висота до 4000 м).
Цей боєприпас, що баражує, використовується для ударів по стратегічних об'єктах, він оснащений супутниковим зв'язком, а також містить безліч іноземних компонентів, включаючи американські та китайські, що ускладнює можливості для ворога його масового виробництва. Загалом українська розвідка ідентифікувала 45 іноземних компонентів у збитих безпілотниках: половина з них походить із США, 8 із Китаю, 7 із Швейцарії, 3 із Німеччини, 2 із Великобританії та 1 із Японії.
Основні характеристики «Герані-3»
- Тип: реактивний боєприпас, що баражує (дрон-камікадзе).
- Двигун: турбореактивний (наприклад, китайський Telefly JT80 або аналог іранського Tolou-10/13). Китай може виробляти реактивні двигуни для «Герань-3» у великій кількості та постачати їх на збирання до Росії. Складання цих БпЛА відбувається в Алабузі та Іжевську, а зараз триває будівництво заводу з виробництва таких дронів у Північній Кореї.
- Швидкість: до 600-700 км/год (у пікіруванні).
- Дальність: 1200–2500 км.
- Бойова частина: близько 300 кг.
- Навігація: супутникова (GPS/INS), оптико-електронна.
- На відміну від «Герані-2»: висока швидкість та реактивний двигун, що ускладнює роботу ППО.
За даними ГУР, новий БпЛА "Герань-5" (вже зафіксований в українському небі в січні 2026 року) може досягати швидкості до 800 км/год, при максимальній висоті польоту в 6000 м. Це найбільший з усіх дронів серії «Герань», його довжина до 6 метров, а розмах крил – до 5,5 метра. Наприклад, довжина "Герань-2" становить близько 3,5 метра і 2,5 метра розмах крил. І якщо порівнювати з попередніми версіями, нова "Герань" виконана за стандартною (що відрізняє її від попередників у цій лінійці безпілотників) аеродинамічною схемою. А ось більшість ключових вузлів та компонентів уніфіковано з іншими зразками цієї серії. Що ж до розміру бойової частини, вона становить близько 90 кг. А заявлена дальність ураження – близько 1000 км.
У конструкції використовується:
- 12-канальна система супутникової навігації типу "комета";
- трекери на базі мікрокомп'ютера Raspberry та 3G/4G-модемів;
- реактивний двигун Тelefly, аналогічний застосовуваному у БпЛА «Герань-3», але з більшою тягою.
У розвідці зазначають, що «Герань-5» складно вважати власною розробкою РФ, у ній є суттєва конструктивна та технологічна схожість з іранським БпЛА Karrar.
Також відомо, що противник опрацьовує запуск «Герань-5» з авіаційних носіїв, зокрема літаків Су-25 для збільшення дальності та здешевлення застосування.
Особливості та недоліки
Які особливості ворожих нових дронів здатні ускладнити роботу наших засобів ППО? Насамперед, це їхня велика швидкість. Вона значно скорочує час, протягом якого ціль може бути виявлена та знищена. Крім цього, такі безпілотники здатні літати високо і підходити до цілі майже з пікірування зверху, що ускладнює їх перехоплення.
З іншого боку, теплова сигнатура від реактивних двигунів робить ці "Герані" більш помітними для виявлення радарами засобів ППО. Також через високу витратність палива вони не здатні літати на велику відстань. Реактивні «Герань-3» і «Герань-5» відрізняються характерним гучним звуком, що нагадує рев турбін, через що їх можна почути раніше, ніж побачити.
Хто виходить на «полювання»
Близько 40% БпЛА, що збиваються на території України, знищують за допомогою мобільних вогневих груп. Однак такі групи не завжди є ефективними проти реактивних безпілотників. Для цього потрібні ПЗРК або ЗРК, такі як «Бук», IRIS-T або Patriot, ракети яких дуже дорогі і не можна порівняти за своєю вартістю з такими дешевими цілями, як БпЛА.
Основним варіантом для України є знищення таких дронів за допомогою ракет малої дальності, зокрема з використанням системи RAVEN та пускових установок з ракетами ASRAAM із тепловою головкою самонаведення.
На тему
Starlink на ворожих дронах
Крім цього, Росія оснастила дрони-камікадзе супутниковим зв'язком Starlink. Ворог може використати безпілотники ще й для розвідки. Як повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express, росіяни отримали широкий і потужний канал зворотного зв'язку з дроном, можливість передачі інформації з нього, а також зміну польотного завдання на будь-якій відстані. Таким чином, будь-який ворожий дрон перетворився на засіб розвідки.
Зокрема, ворог може передавати інформацію про позиції української протиповітряної оборони. І якщо дрон також обладнають камерами, безпілотник зможе бити навіть по рухомих цілях. Росіяни усвідомлено встановлюють Starlink на Shahed, оскільки дрон може літати на відстані близько 2000 кілометрів, а також у нього є досить багато місця всередині фюзеляжу.