Депутати у Верховній Раді стурбовані пошуками «крота»: хто підкопався під Юлію Тимошенко і притяг до Національного антикорупційного бюро аудіозапис з голосом, що вкрадливо шепоче про гроші за голоси? І куди подівся той «кріт» - заховався у нірку чи продовжує перекопувати парламентський «городик»? Журналістка Коротко про поцікавилася, як вербують у таємні агенти народних обранців і які для цього мають бути стимули.
Десять чоловік - це диверсійна група, а не агентура
Юлії Тимошенко повідомлено про підозру у пропозиції надання неправомірної вигоди (простіше кажучи, хабаря) окремим народним депутатам в обмін на лояльну поведінку під час голосувань. За однією з версій, що прозвучала в ЗМІ, йдеться про трьох «слуг», які були завербовані НАБУ напередодні скандалу і самі підставилися під нібито плани леді Ю.
Подібне припущення висловив і народний депутат Олексій Гончаренко, який нагадав, що за такою ж підозрою - у підкупі голосів напередодні Нового року - була викрита група «слуг» на чолі з головою транспортного комітету Юрієм Киселем.
- Підозру отримало лише 5 депутатів. За моїми даними, на прослуховуванні спіймали 15 депутатів. Тепер рахуємо. У вас було 15 депутатів, 5 отримали підозру. Куди ділись інші 10? Правильно, стали викривачами і активно займаються своєю новою роботою, - доходить висновку Гончаренко.
Привід непокоїтися є - в Раді не один, а цілих 10 «кротів»!
- Десять чоловік - це диверсійна група, яку можна запускати в тил ворога для підривної акції. Агентів не вербують «пакетами», це елементарно ненадійно. Працюють, як правило, з однією людиною, двома або трьома людьми, які не знають про місію одне одного задля конспірації, - зазначає ексспівробітник спецслужби Іван К.
Як пише «Українська правда», роль викривача депутати приміряли на Людмилу Буймістер, яка в день підозри Тимошенко вийшла з фракції, на Сергія Кузьміних, фігуранта справ НАБУ – Олексія Кузнєцова, але підтверджень не знайшли.
Тим часом, знову повернемося до історії, про яку нагадав Гончаренко. У кримінальній справі про підкупи п’ятьом народним депутатам з умовної «групи 15» 1 січня Вищий антикорупційний суд призначив застави. Їх же також хтось «злив» і хтось встановлював «жучки».
Треба брати на переляк
- Агентурна мережа - це основа основ кожної спецслужби, яка займається розвідкою, оперативною або детективною роботою. Інформатори діляться на дві категорії - штатні та позаштатні. Штатний офіцер працює під прикриттям. У звичайному житті це може бути чиновник або підприємець, громадський активіст, який на службі отримує зарплату і премії під псевдонімом. Легенда дозволяє йому балотуватися в Раду. Варіант теоретично можливий, але не надійний, - каже наш консультант. - Більше передбачувана стара добра вербовка.
Є три «магніти», на які підчеплюють позаштатних агентів: гонорари, ідеологічні переконання і шантаж кримінальним переслідуванням, а як мінімум - зіпсованою репутацією.
- Якщо брати народних депутатів, то гонорарами їх навряд чи дуже спокусиш, бо на цій статті спецслужби намагаються ощадити. Найнадійнішими вважають ідейні агенти, особливо для виконання коротких місій, але політики, як правило, цинічні. Їх треба брати на переляк. Депутатська фінансова «кухня» - це секрет Полішинеля, тут на кожного знайдеться компромат, який зробить людину поступливою, - пояснює Іван.
За словами нашого співбесідника, крім депутатів, в Раді купа іншого народу - помічники, консультанти, наукові експерти, юристи, секретарі. Серед яких абсолютно законно можуть знаходитися як штатні агенти НАБУ, так і позаштатні.
- Орган, який повинен боротися з корупцією у вищих ешелонах влади, зобов’язаний мати там своїх агентів. І в парламенті, і в уряді, і в Офісі президента. Це нормальна практика всіх спецслужб, яка не є публічною і не може такою бути. У Конгресі США, коли виникають корупційні скандали, теж починаються говорити про «таємних агентів ФБР».
Неформальні або навіть формальні угоди
- Ймовірність, що в Раді працюють агенти НАБУ, достатньо висока. Починаючи з 2019 року ми чуємо дуже активну інформація про те, що частина народних обранців отримує гроші в конвертах, і ніби цим займається НАБУ. Якщо це було так, то до чогось вони мали-таки прийти, - вважає політолог Олексій Якубін. - Наприклад, укласти з деякими підозрюваними неформальні або навіть формальні, але приховані від громадськості домовленості. Можливо, не всі такі угоди були реалізовані, бо не було політичної необхідності. А тепер вона є.
Нагадаємо, що влітку 2025 року НАБУ звітувало, що з 2016-го по 2025 рік було повідомлено про підозру 71 чинному та колишньому народному депутату. 31 фігурант кримінальних проваджень - депутати поточного, дев’ятого, скликання. Інша справа, що ці справи блукають дорогою до суду, але це, може, ще один «гачок», на якому тримають політиків.