Сильні морози та постійні блекаути випробовують на міцність як українців, так і економіку в цілому. У зоні ризику сьогодні разом з бізнесом та промисловістю знаходиться повсякденний споживчий кошик. Перебої з електроенергією впливають на роботу магазинів, транспорту, складів і виробництва, а мороз збільшує витрати на опалення та логістику.
Чи варто українським споживачам очікувати на продуктовий дефіцит та що буде з цінами? Про це – в матеріалі Коротко про.
«Ринок сам відрегулює ситуацію»
Через ворожі обстріли та перебої з електропостачанням у столиці частина магазинів працює не за графіком. В уряді запевняють, що контролюють постачання продуктів.
«Координуємо зусилля з ритейл-мережами. Ситуація із забезпечення людей продуктами під контролем. Доручила міністру економіки тримати на особистому контролі і реагувати на запити мереж», - повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Міністр економіки, довкілля та аграрної політики України Олексій Соболев зі свого боку сказав, що уряд веде перемовини з міжнародними партнерами про збільшення постачання генераторів та запчастин для ритейлу.
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охрименка, зараз популізм уряду виправданий, бо людей потрібно заспокоїти. Тому, каже економіст, мабуть, це правильно.
Щоправда, заспокоїлися не всі. Ба більше: експерти до заяви прем’єрки поставилися без захоплення.
- Головне, щоб держава не почала втручатися туди, куди не треба – насамперед, у постачання, - зазначив у розмові з Коротко про аналітик Данило Монін. – Бізнес розбереться самотужки. Єдине, чим урядовці можуть допомогти, це сприяти, щоб у продуктових магазинах була електрика.
Аналітик Андрій Шевчишин додає: щоб не нашкодити, уряду не потрібно втручатися в ціноутворення. Ринок сам відрегулює ситуацію - бізнес знайде можливість завозити потрібні товари, якщо ціни покриватимуть проблеми. Але також той же бізнес візьме на себе ризики, якщо швидко потеплішає, і ціни стрімко коригуватимуться в бік зниження.
- Як показує досвід діяльності наших урядовців, найкраще, що вони можуть зробити, - це не втручатися, щоб не нашкодити більше, - підсумував економіст Владислав Банков.
«Дефіциту не буде»
Восени експерти прогнозували, що головним чинником високих цін взимку будуть сильні морози та проблеми з енергетикою. Зараз Україна живе в саме таких умовах, тому питання, що буде з продуктами, є вкрай актуальним.
Андрій Шевчишин вважає, що певні проблеми можуть виникнути з чутливими до температурного режиму товарами, а також з продуктами, для виробництва яких стабільність електрики є важливою складовою.
- Йдеться про проблеми з кількістю та якістю продуктів, які обтяжуються проблемами точок продажу через тривалі блекаути та неможливість підтримки продуктів у потрібній кондиції, - зазначив експерт у коментарі Коротко про. – Проблеми з логістикою також ускладнюють отримання сировини та доставку до магазинів. Найбільш ризиковими є тепличні овочі, фрукти, молочна, пекарська та кондитерська продукція.
Проте, додає Шевчишин, можливі локальні проблеми та регіональні дефіцити матимуть тимчасовий характер. І будуть швидко закриті поставками із сусідніх регіонів або навіть імпортом.
За словами Владислава Банкова, дефіцит продуктів харчування може стати закономірним наслідком нинішньої ситуації, коли дрібні роздрібні торговці знищені крупними мережами. Щодо конкретних товарів, то, каже експерт, крім товарів, що потребують спеціальних умов зберігання, на ринку може спостерігатися нестача товарів першої необхідності - через страх та ажіотажний попит.
Натомість Олександр Охрименко вважає, що продуктового дефіциту не буде: продуктів цілком вистачає. За словами експерта, на сьогодні є проблеми з логістикою, але вони пов’язані не з відсутністю електрики, а зі снігом. Коли дороги приведуть до ладу, ситуація вирівнюватиметься.
- Щодо продуктів у супермаркетах, зараз ми спостерігаємо майже найгірший варіант, що може бути, але ж жодного дефіциту немає. На полицях всього вдосталь: і молочних продуктів, і м’яса, і овочів, - зауважив у розмові з Коротко про виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Найнижчою точкою падіння може стати закриття супермаркетів у великих мікрорайонах. Але, по-перше, більшість торговельних мереж такі варіанти навіть не розглядають. По-друге, навіть в цьому випадку йдеться не про дефіцит, не про фізичну відсутність, а про доступність. І якщо закриється найближчий супермаркет, завжди можна подолати одну-дві зупинки та купити продукти в іншому магазині. У нас, на щастя, великий конкурентний простір торговельних мереж.
Останнім часом в мережі споживачів лякають не тільки дефіцитом, але й значним зростанням цін на овочі та фрукти внаслідок сильних морозів та проблем з енергетикою. І прогнозують, що овочі просто померзнуть на складах.
Експерт Світового Банку Оксана Руженкова заспокоює: на великих складах працюють генератори, з цим проблем немає. За її словами, генераторів, якими обзавелися фермери за 4 роки війни, буде цілком достатньо. Тож з овочами та фруктами все буде гаразд.
А Олег Пендзин не виключає, що «апокаліптичні прогнози» розганяються товаровиробниками, які хочуть, щоб покупці були морально готові до зростання цін.
- Звісно, продукти дорожчатимуть – вони і зараз дорожчають внаслідок сезонних та воєнних факторів, - підсумував Пендзин. – Тож інфляція прискориться. Але зростання продуктових цін буде помірним, і стримуватиме продавців не їх соціальна позиція, а гаманець споживача. Наявність блекаутів не означає, що в нас стало більше грошей.
Що буде з цінами на паливо
В розмові з Коротко про Владислав Банков висловив думку, що ціни на паливо відображають відношення влади до населення. За його словами, роздрібна ціна на бензин та дизельне пальне зараз в середньому втричі вища, ніж, наприклад, в США, і цю різницю, головним чином, складають податки. Тобто в такі важкі часи з населення стягуються чималі гроші з пального для генераторів.
При цьому, з різних причин, паливо дорожчатиме і далі.
На думку Данила Моніна, ціни на паливо збільшуватимуться внаслідок зростання валютного курсу та збільшення акцизу з нового року. Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року в Україні збільшено акцизний податок на пальне: на бензин з 271,7 євро до 300,8 євро за тонну, на дизель - з 215,7 євро до 253,8 євро, на автогаз - з 173 євро до 198 євро.
- Не думаю, що ціни на АЗС суттєво зростуть, - зазначив у розмові з Коротко про Андрій Шевчишин. – Це може бути до 0,5-1 грн потенційного зростання, якщо ціни світового ринку не відкоригуються найближчими тижнями.
Олег Пендзин каже, що ціни на паливо залежать не стільки від морозу, скільки від динаміки цін на світовому ринку нафти. Зараз ціни піднялися до 60-65 доларів на барель, і за пару тижнів це відіб’ється на цінах українських АЗС. Але цілком можливо, каже експерт, що потім ціни підуть вниз, тож великої загрози він не бачить.
Паливо дорожчатиме, бо попит великий, додав Олександр Охрименко. А будь-який бізнес орієнтований на те, щоб заробити. Але коли морози закінчаться, ціни на паливо підуть вниз.