"Суспільне Мовлення" запустило голосування у застосунку "Дія", де українці можуть обрати десятого фіналіста Нацвідбору на "Євробачення-2026". За останнє місце у фіналі змагаються шість пісень, які не потрапили до шортліста.
Опитування триватиме з 10:00 8 січня до 10:00 13 січня. Взяти участь в опитуванні можуть всі охочі віком від 14 років. Фінал Національного відбору на "Євробачення-2026" відбудеться 7 лютого.
1. Khayat — "Герци"
«Герци» — про стан, у якому ти живеш на межі витривалості. Коли світ диктує, випробовує, а всередині - порожнеча. Ти ще не зламався, але сил рухатись далі вкрай мало.
- Мені було важливо зафіксувати момент, коли людина перестає довіряти зовнішнім орієнтирам. Коли правила, поради й очікування більше не дають опори, і залишається тільки внутрішній ритм — серце, яке бʼється попри втому, сумніви й страх. Воно не обіцяє порятунку, але нагадує, що ти ще живий. Ця історія не про боротьбу і не про перемогу. Вона про внутрішній біль і розгубленість, які можна або тимчасово глушити, або навчитись жити з ними.
2. Karyotype — DNA
- DNA - це атмосферна композиція, яка розповідає про важливість наших дій і кроків, які ми робимо сьогодні для майбутнього, яке ми бажаємо для себе і майбутніх поколінь. Це пісня про відповідальність і є нагадуванням про те, що в наших руках знаходиться рушій, який визначить, що нас чекатиме далі, і цей рушій – в нашій ДНК.
3. Mon Fia — Do You Hear Me?
- Do You Hear Me? — про людину, яка пережила знищення, але не дозволила стерти себе. Про людину, яку намагались позбавити світла, права бачити, говорити, бути, але яка не зламалась. Фраза «а хто мене чує» українською в серці англомовної пісні — це код. Вона звучить як правда, яку неможливо перекласти. Це історія про відстоювання своїх цінностей, трансформацію болю в силу та вибір бути почутою. Не пошепки — а на повний голос. Ця пісня — голос тих, хто вистояв. І саме такі голоси мають звучати зі сцени фіналу.
4. Anstay — by the way
«by the way» — пісня про віднаходження сили та краси в собі. Нагадування про те, що жінки та дівчата не про слабкість, а про силу. Крізь страхи і темні часи, ми продовжуємо мріяти, творити та міцно стояти на ногах для того, щоб жити, а не виживати.
- Пісню було написано ще влітку 2022 року під час того, як я знаходилася в окупації. Це був страшний період, бо тоді я відчувала, що мій голос не може звучати на повну міць і передавати цю силу крізь людей, які цього потребують. Але я продовжувала писати пісні, співати українською, не дивлячись на усю небезпеку. І я зрозуміла вже крізь все пережите за ці роки, що навіть під час війни, злочинів і несправедливості жінки мають неабияку силу всередині, яку багато хто навіть не усвідомлює. Після важких ночей ми повертаємося з укриттів і знову живемо це життя — хтось створює щось прекрасне, хтось чекає на повернення рідних з фронту, хтось повністю віддає себе волонтерській діяльності, хтось залишається наодинці перед труднощами, але все ж таки долає їх. У вирі поганих новин ми знаходимо натхнення творити та нести світло для себе та інших.
5. Марта Адамчук — Silvered Pines
Текст описує рух від спокійного заходу сонця до бурі, від руйнування - до піднесення, від попелу - до народження нового вогню.
- Моя пісня про внутрішню природу людини – про її здатність відроджуватися, трансформуватися і повертатися до життя попри бурі, темряву та біль. Вона показує, що навіть коли наші мрії здаються далекими, а небо завмирає в тривозі, всередині нас існує Любов, яку не можна знищити.
6. Oks — Say It All
- Ця пісня — не просто трек. Це мій особистий міст між минулим і теперішнім. Історія про вибір, втрату й довгоочікуване примирення. У 16 років я вперше пішов наперекір сімейним очікуванням — обрав сцену і взяв участь у вокальному телепроєкті. Цей вибір розділив нас із батьком: він мріяв бачити мене медиком і не зміг прийняти мій шлях. Наш зв’язок поступово згас, а коли він тяжко захворів — часу, щоб поговорити по-справжньому, уже не залишилося. Восени 2023 року тато раптово пішов із життя. З того моменту кожна моя музика стала способом достукатися до нього, хоч би як пізно це було. Цей трек — те, що я не встиг сказати: вибачення, подяка і тиха спроба примирення. Хоч історія дуже особиста, вона близька багатьом — бо кожен із нас хоч раз у житті прагнув бути почутим і зрозумілим тими, кого любить.