Олександр Лукашенко бадьоро відрапортував, що до Білорусі прибув російський ракетний комплекс із балістичною ракетою середнього радіусу дії « Орєшнік » і нібито вже поставлений на бойове чергування. Як може вплинути розміщення цієї зброї практично біля кордонів НАТО на безпеку в Україні та Європі – у матеріалі Коротко про.
Чим небезпечний «Орєшнік»
Послухати російську рекламу «Орєшніка» - то ця зброя справді виглядає страшно і становить значну загрозу для всієї Європи та інших країн.
Балістична ракета середньої дальності "Орєшнік" класу "земля-земля", за наведеними РФ даними, може бути оснащена як ядерною, так і звичайною боєголовкою. Деталі про її технічні характеристики обмежені. Російський диктатор Путін заявляв, що ракета здатна досягати цілі зі швидкістю 10 Махів (2,5-3 км/с). Згідно з російською класифікацією, дальність її польоту досягає 5500 км. Тобто, теоретично, вона може вразити більшість європейських столиць за лічені хвилини. Збити цю ракету складно, тому що вона летить балістичною траєкторією – вгору-вниз, а не по горизонталі.
Ракета «Орєшнік» несе на собі шість бойових блоків, кожен з яких, знову ж таки, за повідомленнями Міноборони РФ, містить суббоєприпаси. Через такі характеристики ракету вважають складною мішенню для перехоплення, хоча сучасні системи ПРО призначені для протидії такій загрозі.
Роспропаганда рапортує, що за швидкості бойових блоків до 3,4 км/с жоден західний ЗРК не зможе перехопити ціль. Однак американська протиракетна система THAAD здатна знищувати ракети, що летять зі швидкістю до 4,8 км/с.
У Росії знову вихваляються, що можуть виробляти нібито до 300 таких ракет щороку. Проте керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко вважає, що "виробництво технологічних ракет, таких як "Кинджал", йде на одиниці. А "Орєшнік" - це ще складніший технологічний цикл, тому інформація про штампування цієї ракети є свідомим фейком".
До європейських столиць долить за кілька хвилин
Так чи інакше, але в Європі справді насторожилися із цього приводу. Західні ЗМІ писали про те, що «Орєшнік» зможе долетіти до Лондона всього за 16–18 хвилин, до Парижа та Брюсселя приблизно за 14–16, до Риму - за 13, а до Берліна за 11 хвилин.
Голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко підтвердив, що так, дійсно, Росія розгортає в Білорусі "Орєшнік" з прицілом на Європу. За його словами, Москва і Мінськ будують військові об'єкти для пускової установки, систем спостереження та зв'язку, що є частиною комплексу "Орєшнік".
Втім, навіть якщо "Орєшнік" і став на бойове чергування на білоруській території, контроль над ним залишатиметься виключно у Росії. Мінськ не матиме права застосовувати ракету, оскільки її інтегровано в єдину систему управління стратегічних ракетних військ РФ. Розвідка пояснює цей крок прагненням Росії посилити тиск на Європу та НАТО.
"Розгортання "Орєшніка" на території Білорусі дозволить Росії розширити свої можливості для нанесення раптового удару по столиці будь-якої європейської країни і значно зменшить час підльоту ракет порівняно із запуском з полігону Капустін Яр", – підкреслив Іващенко.
Голова Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко також підтверджує, що Росія розмістила "Орєшнік" у Білорусі для того, щоб «продовжити лякати Європу». За його словами, «більшість інформаційних операцій про цю зброю спрямована саме на Європу як пропаганда страху».
Києву «білоруський «Орєшнік» погрожувати не зможе
А ось у Києві до цього поставилися дуже спокійно. Як виявилось, переваги ракети «Орєшнік» одночасно є і її слабкістю.
Як повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express, фактично якраз усі ці перелічені міста, включаючи Київ і більшу частину України, взагалі перебувають поза зоною ураження "Орєшніка", хоч би як це парадоксально не звучало. Причина в тому, що ця двоступінчата твердопаливна балістична ракета середньої дальності, як і інші аналогічні, має не тільки максимальну дальність, але й мінімальну дальність польоту. Саме цей ліміт не дозволяє бити на відстань менше мінімальної зони ураження. У "Орєшніка" це – 700 км, а максимальна – 5500 км.
Тобто те, що всередині радіусу 700 кілометрів, знаходиться поза зоною ураження. Таким чином, до орієнтовного радіусу дії не потрапляє більша частина України і точно не Київ, тому що від найвіддаленішої точки Білорусі до української столиці – 660 км, констатує видання.
Але навіть якщо такий удар і буде здійснено по території України, то наша країна має зенітно-ракетні комплекси Patriot і SAMP/T, які здатні ліквідувати ракету "Орєшнік", запущену з території Білорусі.
Також президент Володимир Зеленський заявив, що Києву дуже добре відомі координати дисклокації комплексу «Орєшнік» у Білорусі, і ці дані Україна передасть західним партнерам.
"Думаю, партнери самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як реагувати", - сказав Зеленський.
До речі, розташування комплексу «Орєшнік» у європейській частині РФ робить його законною ціллю для Сил оборони України. Так що атакувати його ми маємо право у будь-який час та за будь-якої погоди.
Радіо «Свобода» опублікувало ексклюзивне розслідування, в якому йдеться про масштабне таємне будівництво стратегічного військового об'єкта на південь від Мінська, що в Слуцькому районі, поблизу села Павлівка. Відстань від Києва до Слуцька менша за 500 кілометрів, а від українського кордону ще менша. Отже, українські ракетні комплекси та безпілотники без проблем можуть вразити цей район.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий експерт:
- Якщо говорити про загальні технічні характеристики «Орєшніка», то саме Європа, а не Київ і більшість міст України потрапляє під основний радіус ураження цієї ракети. Але тут є питання: а чи справді «Орєшнік» вже розміщений в Білорусі? Адже вірити Лукашенку – це те ж, що й вірити самому Путіну.
Та й опосередковані дані змушують засумніватися у розміщенні цієї ракети в Білорусі. Наприклад, якщо Путін має стільки «Орєшніків», що він розміщує його в цій країні, то чому він з 2024 року (коли Україна збила «Орєшнік» над своєю територією) жодного разу не застосував його після цієї дати?
Адже Україна неодноразово завдавала ударів по глибокій тиловій зоні Російської Федерації, причому болючі, принизливі удари. Наприклад, операція «Павутина», коли було вражено важливу частину ядерної тріади Росії – ядерну авіацію. Чому Путін після цього, а він дуже мстивий, жодного разу у відповідь не вдарив «Орєшніком»?
Тому, на мій погляд, вигадки про передачу комплексу Білорусі - це більше профанація, імітація, ніж реальна загроза. А сам «Орєшнік» - це «ракета Шредінгера», яка ніби є в інформаційному просторі, а насправді її немає.