Відключення електрики - часом за графіками, а часом і екстрені - стали тією буденністю, до якої українцям доводиться звикати. І попри те, що єдиним винуватцем проблем зі світлом є російські атаки, багато хто через недостатню обізнаність, як працює енергосистема, починає шукати якісь теорії змов, розповсюджувати дивні чутки та міфи. Журналіст Коротко про зібрав найпоширеніші з них і попросив відповісти на них експерта, голову Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенко.
Частка імпорту не більше 5%
- Є така думка: «електроенергію продають за кордон, тому світла немає». І аргументують це тим, що бачили про це в новинах. Це правда чи ні?
- Насправді жодного експорту електроенергії зараз немає. Це можна легко перевірити. Для цього є сайт, офіційний сайт Євросоюзу, на якому показані всі точки переходу. Легко перевірити, куди скільки і як відбувається постачання електроенергії. Складно розділити технічно чи економічно, але там чітко видно, що ми зараз не експортуємо електроенергію. Тому це абсолютна неправда, питання експорту на сьогодні не стоїть. У нас є кілька місяців, коли ми можемо відправляти електроенергію за кордон, якщо обставини складуться вдало. Це квітень, травень, а також березень та жовтень. В інші місяці якщо експорт і буває, то дуже малий. Наразі у нас такої можливості немає взагалі.
- Люди у Києві ще цікавляться, чому в житлових будинках і районах темно, а, наприклад, на "Зимовій країні" на ВДНГ або в районі Палацу «Україна» все завжди сяє?
- Їх могли включити до критичної інфраструктури, і тоді їх не відключають. Також об'єкти можуть закуповувати електроенергію як імпортну, тоді їх теж не відключають. Є відповідна постанова Кабміну, яка це питання чітко виділяє. Але, на мій погляд, я не бачу жодної критичності у цих об'єктах. Проте це питання до КМДА (Київської міської державної адміністрації), яка і визначає ступінь критичності тих чи інших об'єктів.
- Ви згадали про імпортну електроенергію. Якщо підприємці, наприклад, в тих же ТРЦ можуть купувати електроенергію за кордоном, через що там працюють і магазини, і спортзали, і навіть ліфти з ескалаторами, а держава для простих громадян цього зробити не може?
- Є певні обмеження щодо пропускної спроможності імпортної електроенергії. Ми не можемо купувати більше певного обсягу. По-друге, ми не можемо її купувати в певний час, тому що вона надто дорога. Бізнес переходить на імпорт, ми купуємо дуже невеликий обсяг. Тільки здається, що це великий обсяг. Насправді його частка не більше 5% від загального обсягу. І імпорт ніяк не врятує населення від відключень. Він взагалі не покриває цього дефіциту щодо постачання електроенергії для населення.
- Тоді таке питання. У нас часто кажуть, що є проблема з розподільчими станціями, які були зруйновані або пошкоджені через обстріли, і тому навіть якщо електроенергія виробляється, то дійти до наших домівок вона не може. А як же тоді вона до ТЦ доходить? Адже інфраструктура має бути та сама.
- Ні, електронергія не доходить взагалі до регіонів. Система побудована таким чином: у нас з вами є Укренерго, яке розподіляє ту кількість електроенергії, що генерується. Там аналізують, скільки електроенергії може зайти в той чи інший регіон. Тобто визначається Київська область, Черкаська область і так далі. Оцінюється пропускна можливість, потім можливість генерації. Наприклад, Київ зараз глибоко дефіцитний. Лише 25–30% необхідної електроенергії виробляється тут, у межах Київської області. А все інше треба шукати в регіонах. У цьому разі важливу роль відіграє інфраструктура. Київ та область живуть завдяки внутрішній генерації, яка є у регіоні. І ось Укренерго розподіляє цю електроенергію, яка є. Постанова Кабміну дозволяє ТЦ купувати імпортну електроенергію. Ця постанова не поширюється на населення. А інфраструктура як така - вона взагалі нічого не може передати.
Є регіони профіцитні, а є дефіцитні
- Тоді поговоримо власне про регіони. Чому графіки відключень такі нерівномірні? У Києві - це одна кількість годин, на Сумщині інша, а на Черкащині взагалі третя?
- Вони не можуть бути рівномірними у кожному регіоні, тому що у нас є профіцитні регіони та дефіцитні регіони. Черкаська область – це профіцитний регіон, так само як і Кіровоградська область. Київ – глибоко дефіцитний регіон. Тому в Києві тривалі відключення. Щодо Сумської області – ситуація складніша, це прифронтова область, її не повинні відключати. Херсонська, Харківська – їх не відключають.
Але насправді чомусь Сумську область відключають, і там взагалі інші графіки. Чому так? Ну, це вже треба розуміти, чому так робить Укренерго. У Сумській області власної генерації немає, електроенергію туди потрібно передавати. Шосткинська ТЕЦ розбита, Сумська ТЕЦ ледь дихає, а передачу електроенергії туди не налагодили.
Харків забезпечений усіма можливими видами резервної генерації, тому там трохи краща ситуація. Кожен регіон – це окрема історія. Неможливо, щоб у кожному регіоні була однакова кількість електроенергії, тому що це різна кількість споживачів, об'єктів тощо. Є області, куди можна передати електроенергію, а є такі, куди неможливо щось передати, бо вся інфраструктура там уже зруйнована.
- Чому у Києві та Одесі ДТЕК публікує графіки відключень, а в інших регіонах цього немає? Хто їх там складає?
- Тому що ДТЕК обслуговує Київську та Одеську області. В інших місцях цим займаються обленерго. Наскільки я знаю, графіки відключень публікуються у кожному регіоні. І Полтаваенерго, і Сумиенерго (наприклад) графіки публікують. Графіки складаються обленерго з огляду на те, яку кількість електроенергії їм виділяє Укренерго.
- Що таке блекаут і коли можна говорити, що він настав? Якщо те, що у нас відбувається зараз, не блекаут, то що тоді це таке?
- Блекаут – це одночасне повне відключення електроенергії в окремій області або у всій країні. Коли повністю відбулося розбалансування всієї енергосистеми, і вона була цілком відключена. Блекаут - це коли, наприклад, Київ повністю випадає з енергетичної системи. В Україні таке сталося восени 2022 року. Регіональні блекаути у нас також були. Коли повністю область занурювалася у 100% відключення. В Україні зараз ситуація коливається від аварійних до звичайних графіків відключення. На даний момент в Україні блекауту немає, і коли так називають те, що відбувається в нашій енергосистемі, - це непрофесійно і некоректно.
- Хто вирішує, кому і коли вимикати світло? Хто головний у цьому питанні? ДТЕК, Укренерго? Як працює ця система?
- В Україні є головний диспетчер – Укренерго. Коли він бачить складну ситуацію в енергетичній системі, він може ухвалити рішення про відключення і дати вказівку обленерго чи ДТЕК відключити той чи інший регіон, коли він бачить, що потрібно відключити регіон, тому що може статися розбалансування системи та блекаут. Тому рішення ухвалюється головним диспетчером Укренерго, а фактичне відключення здійснюється обленерго чи ДТЕК.
- Чому разом зі світлом пропадає і вода? А досить часто і інтернет теж?
- Справа в тому, що на електроенергії працюють усі каналізаційно-насосні станції. А коли електроенергія пропадає, відключаються і самі насоси. І тут постає питання: чому вони вимикаються? Адже це критична інфраструктура. Органи місцевого самоврядування мали подбати, щоб закупити резервні джерела живлення для заживлення цих насосних станцій. На жаль, цього не робиться.
Аналогічна ситуація і з теплом. У будинках вище 5 поверхів тепло подається завяки насосам та електроенергії, що є у кожній котельні окремо. Тому коли справді пропадає світло, все зупиняється. Чому резервних джерел живлення немає? Забезпечити кожен багатоквартирний будинок проблематично. А інтернет пропадає, тому що передавальні модулі також запитані від електроенергії - коли відключається електроенергія, модулі перестають подавати інтернет далі. Багато що залежить ще й від оператора, він мав би подбати про наявність запасного джерела живлення для модулів. Якщо він це зробив – будете з інтернетом. Якщо ні, то будете без інтернету.