Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10392 щодо академічної доброчесності. Про це повідомляється на сайті Ради.
- Ухвалення цього закону є важливим та історичним кроком для розвитку системи освіти й науки в Україні. Закон не має аналогів у державах європейського простору й спрямований на формування та утвердження культури академічної доброчесності відповідно до європейських стандартів у закладах освіти, наукових установах та в суспільстві загалом, - йдеться у повідомленні.
Закон України "Про академічну доброчесність" визначає:
- зміст академічної доброчесності через ключові цінності, визнані міжнародною академічною спільнотою, такі як чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість;
- основні принципи та правила академічної доброчесності, обов’язкові для всіх учасників освітнього процесу, наукових співробітників та вступників на всіх рівнях освіти;
- ключові механізми забезпечення доброчесності у навчанні та науковій діяльності;
- класифікацію порушень академічної доброчесності, принципи академічної відповідальності та види санкцій за порушення;
- порядок реагування на порушення з урахуванням специфіки відповідальності студентів, керівників закладів освіти та наукових установ, а також наслідків позбавлення наукового ступеня, вченого звання або рівня освіти;
- внесення змін до чинного законодавства для послідовного та збалансованого впровадження академічної доброчесності у навчанні та науці;
- чітке розмежування питань академічної доброчесності та захисту авторських прав, які регулюють різні соціальні відносини;
- припинення практики замовного виконання навчальних та наукових робіт включно із забороною реклами таких послуг і діяльності посередників.
Як пише "Укрінформ", документ встановлює, що порушення норм академічної доброчесності здобувачем освіти чи вступником може призвести до серйозних наслідків включно з відрахуванням із навчального закладу, навіть якщо факт порушення буде виявлено після зарахування.
Згідно з документом, викладачі та науковці повинні реагувати на порушення. Закон чітко визначає типи порушення: плагіат, самоплагіат, неправомірне присвоєння авторства, фабрикацію або фальсифікацію даних, недобросовісне використання результатів штучного інтелекту, виконання завдань не самостійно, недозволена допомога, упереджене оцінювання, академічний саботаж, схиляння до порушень і порушення на рівні установи.
За порушення академічної доброчесності застосовуватимуться виховні, академічні, дисциплінарні та інституційні заходи незалежно від інших видів відповідальності. Вік притягнення до академічної відповідальності - від 14 років.
Санкції можуть варіюватися: від м’яких заходів (попередження, повторне виконання роботи або нове оцінювання) до більш суворих (позбавлення стипендії та пільг, заборона участі в конкурсах і програмах академічної мобільності, відрахування з навчання або анулювання наукових ступенів і звань).
Для педагогічних і наукових працівників передбачені обмеження в професійній діяльності, виключення з колегіальних органів, заборона керувати науковими проєктами, участь в грантах чи атестаціях, а також дисциплінарні стягнення аж до звільнення. Особи, які були притягнуті до академічної відповідальності, протягом року не можуть претендувати на педагогічні чи наукові звання.
Закон також детально регулює випадки неправомірного присвоєння авторства, плагіату, фабрикації та фальсифікації даних. Порушення під час вступних іспитів стає підставою для припинення участі в конкурсі, а виявлення порушень після зарахування - для відрахування.
Передбачено механізм повідомлення про академічну недоброчесність: будь-яка особа з доказами може звернутися до керівництва навчального закладу або уповноваженого органу, а у випадках щодо керівників закладів - до державних інституцій.
- 4 серпня голова парламентського Комітету з питань освіти Сергій Бабак повідомив, що у 2025 році значну більшість, що вступають до аспірантури, складають чоловіки - їхня частка сягає 80%. Водночас серед абітурієнтів магістратури спостерігається практично рівне співвідношення: 51,8% становлять чоловіки, а 48,2% – жінки.
- Кореспондентка Коротко про писала про те, що Національний мультипредметний тест у 2026 році кардинально не відрізнятиметься від попередніх, але буде кілька змін.