«Чоловіка забрали в ТЦК, тиждень не виходить на зв’язок, що робити, де шукати?» - це типове запитання, яке часто з’являється в групах, де родичі мобілізованих шукають юридичної підтримки. І нерідко стається так, що людина, замість діяти, мусить вислуховувати пусті або не дуже корисні поради на кшталт: «не старайтеся, ви нічого не вдієте».
Як бути в ситуації, коли про рідну людину немає інформації, як можна її отримати, як регламентується у війську мобільний телефон і яка специфіка користування ним під час служби - на ці питання Коротко про допоміг шукати відповіді військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов.
За роз’ясненням - до ТЦК
Сьогодні раптове зникнення чоловіка військовозобов’язаного віку найчастіше пов’язане з його візитом до ТЦК та СП або затриманням під час перевірки військово-облікових документів. І на рівні Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, і на рівні самих терцентрів комплектування не раз було визнано, що відбирати у громадянина мобільний телефон ніхто не має права. Так само, як і позбавляти можливості поінформувати рідних про те, що з ним трапилось. Якщо приміщення, де з людиною працює ВЛК або вже оформлюється мобілізація, в ТЦК називають «режимним», військкоми, мають надати кімнату, звідки можна поговорити по телефону без перешкод.
Це в теорії. А на практиці випадки, коли сім’я мобілізованого не знає, що сталося, часто бувають. Телефон зниклого вимкнений, тривога наростає… Адвокат наголошує, що замість паніки треба скористатися правом вимагати роз’яснення від ТЦК.
- Але все треба робити правильно. У нас дві проблеми: одна - погана взаємодія ТЦК з громадянами, інша - нерозуміння громадян, як треба чинити. Дуже часто доводиться чути або читати, що «в ТЦК нічого не хочуть говорити». Так і мені казала одна жінка, а по факту з’ясувалося, що з жодною відповідальною особою в терцентрі вона не спілкувалася. Прийшла до днювального на воротах, який знає тільки те, що він у наряді, щось від нього хотіла, той нічого не зрозумів і нахамив відвідувачці, - згадує Роман Лихачов.
Що треба зробити: написати на е-mail ТЦК та СП (адреси легко знайти в інтернеті або на сайті Міноборони) запит щодо надання інформації про особу. Запит можна надіслати поштою, але це вкраде час на пересилання. Якщо ви губитеся у формулюваннях, можна звернутися до юриста або на лінію безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
- У ТЦК формується список команди. Там точно знають, куди людину направили. Відповідь має надійти у термін від однієї до п’яти діб, - зазначає Роман Лихачов.
Чим допоможе форма №5
Багато родичів мобілізованих вважають, що ТЦК та СП мають самі інформувати їх про те, що до них доставили таку-то особу і куди її потім направили. Мусимо розчарувати: нормативними актами таке інформування не передбачене.
- Представники ТЦК та СП не мають права застосовувати до людини примус. Доставка людини до терцентру - це повноваження виключно поліції. Представник поліції складає протокол про адміністративне затримання і повинен повідомити про це найближчих родичів. Я знаю багато таких випадків, коли повідомляють і навіть викликають, як того вимагає порядок, адвоката по лінії безоплатної правової допомоги, - звертає увагу Роман Лихачов. - Якщо затримання не було або поліція про нього не повідомила, ТЦК та СП не має зобов’язання щось сповіщати рідним.
Тобто ініціатива знову ж таки має виходити із сім’ї.
Що варто зробити: крім запиту щодо інформації про особу, написати в ТЦК та СП заяву на видачу форми №5 - це довідка про проходження служби, у якій вказується військове звання, назва військової частини або підрозділу, де знаходиться мобілізований.
Які правила в навчальному центрі
З ТЦК та СП у мобілізованого один шлях - у розподільчий пункт, а звідти - на навчальний полігон, де він уже як курсант буде опановувати бойову науку. За своїм власником мандруватиме і мобільний телефон, який раніше чи пізніше обов’язково «оживе». Справа в тім, що, коли затверджувався Статут внутрішньої служби ЗСУ, стільникова мережа тільки почала розвиватися в Україні, свого регламентування у військовій «біблії» вона не знайшла. Міноборони пристосувало смартфони під цифрові застосунки «Резер+» і «Армія+», але сталого порядку використання їх у військових частинах не склало. Рішення ухвалюють командири на місцях.
- Прямої заборони на використання мобільного у війську немає. Тому коли кажуть, що мобілізованому взагалі не дають виходити на зв’язок з рідними, це неправда. Правда в тому, що у навчальних центрах не дозволяють користуватися мобільними в режимі 24/7. У деяких частинах видають для зв’язку з родиною раз на тиждень, у деяких можуть частіше. Це питання не комфорту, а безпеки: коли на полігоні скупчення людей і у всіх ввімкнені телефони, більше можливості для ворога наводити ракети, - пояснює Роман Лихачов.
Адвокат наголошує, що геть забрати мобільний телефон у військового не можуть, бо це особисте майно. Але його можуть взяти на зберігання.
- Знаю військовослужбовця, який просто з навчальних позицій робив відео для своє коханої і в режимі реального часу викладав у тікток. Людина просто не розуміла, що таке заходи безпеки.
Адвокат запевняє, якщо у мобілізованого забрали телефон, протягом тижня віддадуть. Інше питання, що під час дзвінка до рідних людина не завжди може нормально пояснити, де перебуває.
- З особистої практики: питаю у курсанта, де він знаходиться. Каже, не знаю, на КПП стою. Так на воротах же, кажу, є номер військової частини. У відповідь здивоване: о, точно! І це говорив з людиною, яка вже місяць служить. Та навіть у військовому квитку ставлять відмітку, що зарахований у в/ч №...
Тому рідним під час першої розмови варто одразу ставити запитання так, щоб людина знайшла чітку відповідь. Роман Лихачов нагадує, що у навчальних центрах навіть дають номери "Нової пошти", куди можна направляти посилки. Самого курсанта за ними, звісно, не пустять, але є відповідальний, який їх забирає і приносить в частину.
В бойовій обстановці
Найбільший страх - це втратити зв’язок з рідною людиною, яка після навчального центру потрапляє на бойові рубежі. «Я прошу сина нічого не писати, не казати, а просто ставити «плюсики», щоб знала, що він живий. Не дозволяють!» - поскаржилася одна з користувачок соцмереж. Адвокат каже, що у бойових військових частинах порядок той самий, що й на полігоні: безпека понад усе.
- Військові можуть вільно спілкуватися з рідними, коли відходять з бойових позицій на відновлення. Щодо перебування у так званій «сірій зоні», то, по-перше, там не завжди є Старлінк. По-друге, якщо військовий почне ставити «плюсики», ворожі засоби РЕБ зафіксують, що йде сигнал, і на нього спрямують мінометний вогонь, - наводить приклад Роман Лихачов. - На жаль, є моменти, коли рідним доводиться терпіти і чекати. Або скористатися іншими каналами інформації про військового.
Чи можна брати номери телефонів командира, побратимів
У питаннях комунікацій під час військової служби дуже багато суб’єктивних моментів. Простіше кажучи, все залежить від порядків, які встановив командир.
- Більшість адекватних командирів дозволяють військовим передавати свої контакти родичам, - каже Роман Лихачов, - В інших випадках це можуть бути контакти заступника з виховної роботи або представника служби військово-цивільного супроводу. За згодою побратимів можна передати їхні телефони - законом це не заборонено.
Адвокат пояснює, коли військовий прибуває з навчального центру до частини, де продовжуватиме службу, він заповнює анкету, де має вказати контакти близьких родичів.
- Водночас належить запитати, які номери телефонів він може передати своїм рідним для зворотнього зв’язку. Бо буває так, якщо ніхто не запитує – то нікому і не скажуть. Хоча в багатьох бригадах номери телефонів, за якими можна звертатися, дають на першому ж занятті. Було б добре, щоб розробили стандартне повідомлення для родичів з кількома телефонами і перевіряли, щоб людина надсилала їх за адресою.
В той же час правник зауважує, що родичі мають розумно користуватися нагодою отримати інформацію чи вирішити якесь питання.
- У мене були випадок, коли у військового з’явилася підстава отримати звільнення. Його жінка обривала телефони командирів і мої зі скаргами, що не хочуть її коханого відпускати. А виявляється, що військовослужбовець рапорт не подавав, хоче далі служити. Дружина в крик: "чому це він вирішує, коли маю вирішувати я!". Отак буває, що людині в армії добре, - згадує бувальщину Роман Лихачов.
Куди ще можна звертатися
За інформацією про військового можна звертися:
- в ТЦК та СП, де чоловік раніше перебував на обліку (терцентри тримають зв’язок з військовими частинами),
- на гарячу лінію Центру підготовки підрозділів Збройних Сил України, якщо людина проходить БЗВП: +38(063) 216 88 21,
- на гарячу лінію Міністерства оборони: 15-12,
- на гарячі лінії бригад, які можна знайти за посиланням.
Якщо військовослужбовець вже в бригаді, то адвокат рекомендує телефонувати саме туди, бо до бригади спрямують запит і з гарячої лінії Міноборони. Простіше отримувати інформацію напряму, ніж через посередника.
- Ми так цікавилися долею одного військового. Нам відповіли: даних про те, що щось сталося, немає, військовослужбовець знаходиться на виконанні бойових завдань, після завершення завдання буде додаткова інформація, - наводить приклад Роман Лихачов.
Ніде правди діти, в соцмережах багато нарікань, що телефони бригад або поза зоною, або ніхто не відповідає. Але це, на жаль, війна, а не магазин з акціями. Треба запасатися терпінням і наполегливістю.
- Не хочу нікого образити, але маю сказати, що здебільшого люди, які пишуть, що у них нічого не виходить, нічого і не добиваються, - констатує правник.
Ще Роман Лихачов попереджає, що від командирів або гарячих ліній бригад не варто вимагати відповіді на питання, чи не загинула або чи не зникла рідна людина безвісти. За діючим алгоритмом такі сповіщення військова частина має надсилати до ТЦК, а звідти повідомляють родичів.
Потрібен аналог польової пошти
З проблемами комунікацій певною мірою пов’язаний найпоширеніший військовий злочин: СЗЧ. Ми стаємо настільки залежними від смартфонів, що і кілька годин відлучення від екрану можуть здатися тортурами. А якщо телефон забирають на кілька днів, тиждень?
- За ініціативою військового омбудсмена в одній навчальній частині провели експеримент: стали видавати телефони щодня на короткий термін. Кількість СЗЧ там помітно знизилася. Переживають за рідних не тільки цивільні, які «там». Військові, які «тут», можуть втратити розум, якщо не отримують звістки з дому, і самовільно залишити частину. У когось дружина при надії, хтось переживає за дитину, матір, батька, - відмічає Роман Лихачов. - Коли я служив у армії, мобільних телефонів не було, ми мали за свято дні, коли в частину приносили листи з дому.
От і зараз, міркує адвокат, варто було б розробити електронний аналог польової пошти - ресурс, на який би родичі могли скидати повідомлення для військових, коли ті не на зв’язку, а командир передавав би їх на словах або по рації.