Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на вимогу Дональда Трампа відмовитися від захоплених територій заради мирного договору, сказав, що тільки український народ на загальному референдумі може вирішити - віддавати захоплені території чи ні.
Журналіст Коротко про зібрав відповіді на запитання: наскільки реальне проведення всенародного плебісциту з питань належності окупованих територій.
Чи можна зараз провести референдум?
Як і вибори президента і парламенту, теоретично референдум провести можна, але здійснити це практично – ні. Перша проблема, яка на даний момент не може бути вирішена, – як гарантувати безпеку голосуючих. Побудувати біля кожної виборчої дільниці бункер? Неможливо ні за часом, ні через фінанси. Захистити комплексами ППО/ПРО - так їх в Україні і так обмаль, ледве можуть закрити столицю та деякі важливі об'єкти.
Тому єдиним виходом, який міг би хоч якось сприяти забезпеченню безпеки референдуму, може бути домовленість з Росією про припинення повітряних обстрілів.
Ось тільки російський диктатор Путін ніколи на це не піде. Йому добре відомі українські соцопитування з цього приводу, які свідчать, що 80% українців проти втрати територій та виведення звідти ЗСУ. Та й загалом – навіщо йому цей референдум?
А це означає, що за інтенсивності нинішніх масових обстрілів практично всієї території України навряд чи можна говорити про нормальне проведення виборів/референдуму.
Чи зможуть на референдумі голосувати громадяни на окупованих територіях?
Не зможуть як з юридичної, так і з організаційних причин. Українці на окупованих територіях мають паспорт громадянина України, тобто у них є право на участь у виборах. Але! Зрозуміло, що російські окупанти на цих територіях не дадуть їм це зробити, як і забезпечити їхній проїзд на підконтрольні Україні землі для голосування.
Чи матимуть можливість проголосувати біженці за кордоном?
Щодо голосування українців за кордоном, то це зараз неможливо зробити хоча б з організаційних причин. За останніми даними, за кордон виїхало від 5 до 7 мільйонів українців. І забезпечити їхнє голосування українським закордонним посольствам та консульствам буде неможливо просто фізично.
До повномасштабного вторгнення на закордонних дільницях голосували сотні, зрідка тисячі українців, а тепер ця цифра багаторазово збільшиться. І без допомоги приймаючої країни провести референдум буде неможливо. Але навіщо цим країнам витрачати мільйони євро на проведення українського референдуму? Тим паче, більшість європейських столиць і так підтримує територіальну цілісність України.
А без голосів українців на окупованих територіях та тих, хто за кордоном, цей референдум втрачає свою легітимність.
Чи зможуть військові взяти участь у референдумі?
Знову ж таки дуже спірне питання. Оскільки більшість із них, через те що утримують свої позиції на фронті, не зможуть приїхати на референдум у безпечніші регіони України. А це означає, що їм доведеться голосувати у місцях дислокації їхніх частин. І тут знову постає питання безпеки.
Допустимо, буде призначено день проведення референдуму і про це знатиме противник. То невже він відмовиться обстрілювати наші позиції та дільниці для референдуму цього дня? Звичайно ж, ні. Тобто військові не зможуть взяти участь у ньому. А без людей, які захищають країну, про який всенародний плебісцит можна говорити.
Чи буде, з погляду закону, легітимним такий референдум?
І все ж таки, якщо він пройде, то буде цілком законний. Більше того, Конституцією та законами передбачено, що питання територій вирішується виключно (!) на всенародному референдумі.
В Україні діють Конституція України та Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 2021 року, який регулює порядок проведення референдумів. У законі сказано, що референдум є формою безпосередньої демократії, де українці ухвалюють рішення таємним голосуванням. І питання зміни території України вирішуються виключно через всеукраїнський референдум, призначений Верховною Радою чи Президентом з дотриманням процедури народної ініціативи (3 млн підписів, зібраних у більшості областей).
До речі, там же сказано, що референдум не може проводитись разом із виборами.
На тему
Чи можна провести референдум через програму «Дія»?
Це малоймовірно через неможливість кіберзахисту такого масиву учасників. «Електронні формати виборів найближчим часом запроваджено не буде. Справа в тому, що не можна забезпечити на сьогодні повністю невразливу систему на території держави, де кількість виборців перевищує 30 мільйонів осіб. Такі формати виборів запроваджуються лише у невеликих країнах», - заявив заступник голови українського Центрвиборчкому Сергій Дубовик.
Максимум, що можна буде зробити, то це те, що в «Дії» може з'явитися функція перевірки себе у списках виборців. «Щодо окремих електронних сервісів, за допомогою «Дії», скажімо, коли Державний реєстр виборців буде взаємодіяти із системою «Дія», і можна буде перевірити своє місце у списках - тут і експерти, і народні депутати, уряд цю ідею підтримують. Але це не голосування у «Дії» чи інші формати електронного голосування. Це сервіс, який можна використовувати лише під час підготовки до проведення виборів», - пояснив Дубовик.
Перший віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров також заявив, що електронне голосування через застосунок "Дія" поки не розглядається. "Ми не працюємо над цим. Для цього необхідне рішення ЦВК, зміни в законодавстві – і всі про це дізнаються. Але через кібервійни це не є пріоритетом ні цього року, ні наступного", – сказав Федоров.