Юна танцівниця Златослава Верес із смт Глеваха Київської області підкорила міжнародну сцену - на престижному чемпіонаті світу з бальних танців в Асені (WDC World Champion U8 Ballroom в Dutch Open Assen 2025) дівчинка посіла перше місце в категорії "соло до 8 років".
Шлях Злати до «золота» - щоденні тренування, підтримка сім'ї та тренерів, витримка та любов до танцю. Про те, як дівчинка почала танцювати, як їй вдається поєднувати школу та спорт і які мрії у юної чемпіонки на майбутнє - Коротко про розповіла мама Злати, Галина Верес.
Після перемоги Злата казала: "Я не розумію, що відбувається"
- Галино, давно Злата почала танцювати?
- Вже три роки вона на паркеті. Злата прийшла в танці, коли їй було 4 роки та 11 місяців. Зараз тренування у нас щодня – від 2 до 5 годин ми стабільно у залі. Наразі триває підготовка до наступних турнірів.
- Злата тренується навіть у суботу та неділю?
- Так, сьогодні неділя, і зараз ми на тренуванні.
- Чому три роки тому ви обрали саме танці?
- Студія була поряд із нашим будинком. Вирішили: нехай дитина спробує: захоче – ходитиме, не сподобається – шукатимемо щось інше. І Златі дуже сподобалося, так і лишилися на спортивно-бальних танцях. Злата дуже полюбила танцювати і своїх тренерів, тож усе склалося.
А я постійно поряд: треба їздити на заняття до іншого населеного пункту, у Боярку – це буквально 15-20 хвилин від дому. Загалом постійно роз'їжджаємо.
– Як пройшов міжнародний конкурс, це перша перемога Злати?
- У Злати вже є кілька титулів національних турнірів. Але, звісно, здобуття титулу чемпіонки світу – найбільше досягнення на сьогодні.
Сам чемпіонат пройшов чудово, і, треба сказати, ми не очікували на такі високі результати. Це було зненацька, але дуже приємно. Можна сказати, що все, що відбувалося, було для нас трохи шоком.
- Напевно, Злата була дуже рада, коли дізналася про перемогу?
– Спочатку вона взагалі не усвідомила, що сталося. Говорила: "Мамо, я не розумію, чому всі плачуть, чому всі мене вітають. Я не розумію, що відбувається. Чому ведучий став навколішки, чому він мені вклонився?"
Усвідомлення своєї перемоги прийшло не одразу. Вийшла з чемпіонату, як після звичайного турніру, для Злати нічого надприродного не сталося. Коли прийшло розуміння, що здобула перше місце, була щаслива.
Переглянути цей допис до InstagramДопис, поширення Fynn Mago Rumberg//Video- & Photographer 📽️✨ (@fynnmago.pov)
- Як відреагували друзі Злати на її перемогу?
– Була дуже велика підтримка з боку школи. Злату відзначили та влаштували захід, присвячений її перемозі. Її вітали однокласники, друзі зі школи, старші діти. Це було дуже приємно, всі за неї раділи.
Дочка дивувалася: "Мамо, мене досі усі вітають, уже стільки часу минуло, а все одно вітають". Вона не звикла до такої уваги, до того, що всі хочуть її про щось запитати. Дуже багато журналістів виходить на зв'язок, а вона каже: "Я не розумію, що від мене ще хочуть?"
– Що допомогло Златі досягти таких висот – характер, талант?
- Наполеглива праця, витримка, вміння не здаватися, навіть якщо тяжко. Коли Злата стикалася зі складнощами, вона все одно працювала і продовжувала тренування, через біль та сльози йшла до своєї мети.
Звичайно, дуже важливою є підтримка тренерів, а вони нас дуже підтримують. Тож такий результат. Вони спочатку побачили в Златі потенціал, зрозуміли, що вона заслуговує на все, що з нею відбувається сьогодні.
- Чи вдається вам поєднувати школу та танці? Адже Злата вже вчиться?
- Так, у другому класі. У нас школа з 8-ї ранку та 13-ї дня. А тренування – з 14.00 і до вечора. Бувають моменти, коли потрібно їхати на збори, турніри чи кемпи. У такі періоди школа йде нам назустріч, дозволяє бути відсутніми кілька днів.
Так було з останнім змаганням, коли ми надали запрошення, показали, що нас кличуть на міжнародний турнір. Звичайно, пропущений шкільний матеріал ми потім опрацьовуємо самі, але головне, що нам дозволяють виїхати.
“Часто їздимо на тренування чи змагання під звуки сирен і “шахедів”
- Яка у Злати мрія? Мабуть, майбутні змагання, сцена, професійні танці?
– Зараз у Злати йде складна підготовка до турніру у Бортмуті (Англія). Тренування важкі, тому всі сили спрямовані на відновлення після останнього турніру та на посилену підготовку до нових змагань із новими танцями. Турнір вимагає наполегливої роботи.
Злата має бажання пов'язати своє життя з танцями. Каже, що танці – все її життя, у майбутньому хоче бути чемпіонкою та професійно займатися танцями. Думаю, вона справді знайшла щось своє.
- А як ви долаєте складнощі? Як із ними справляється Злата? Ви кажете, часом і їй буває складно.
- Так, буває по-різному. Іноді щось не виходить, десь потрібно докласти більше зусиль, більше часу приділити якомусь складному елементу чи окремим рухам.
Але нічого, Злата спочатку виходить і каже, що в неї не виходить, що в неї все не так. Потім п'ять хвилин відпочине – і знову йде тренуватись, повторює доти, доки складне не стане легким. А потім каже: "Я думала, це так складно, а виявилося легко. Ну гаразд, будемо йти далі".
Головне – підтримати дитину в такі моменти, сказати, щоб вона не опускала рук. Так, не у всіх все виходить з першого разу, потрібно просто пробувати далі, і тоді все буде гаразд.
- Не заважає заняттям танцями війна та тривоги?
- Ми часто їздимо на тренування чи змагання під звуки сирен, а часом і під вибухи у Києві чи обстріли "шахедів". Вже кілька разів було так, що всю ніч ми проводили в укритті в коридорі. Злата зовсім не висипалася, а зранку треба було їхати на турнір.
Незважаючи на складні ночі, Злата може добре справлятися та показувати себе. Навіть тривоги не заважають їй отримувати перші місця.
- До речі, чому ви вирішили залишитися вдома, не поїхали за кордон, де не стріляють?
- У нас тут усі родичі та знайомі, ніхто нікуди не виїжджав. Тато і дідусь служать у Збройних силах – обидва військові. Тому ми всі поряд, усі на місці. Такого питання, щоб їхати за кордон, навіть не стояло. Тривоги не стають каменем спотикання на шляху до успіху.
– До речі, танці не вимагають обмежень у їжі? Злата може їсти все, що хоче?
– Ні, жодних обмежень у нас немає. Злата дуже маленька, у житті ще менша, ніж здається на фотографіях, крихітна. Зазвичай після тренування я кажу: "Сьогодні без гаджетів, гаряча ванна - і відпочивати, щоб не було перевантаження". А в плані харчування – жодних обмежень немає.
Часто доводиться чути, що спортивні досягнення заважають дитині радіти дитинству. Багато людей у коментарях пишуть: "О Боже, яке ж має дитинство..." Але люди просто не розуміють наш режим. У нас немає навіть п'яти вільних хвилин: ми або в кіно, або катаємось на роликах, або на велосипеді. У Злати таке ж дитинство, як і в усіх інших, нічого незвичайного. Є друзі, дитячі свята, дні народження – все встигаємо.
- Чим Злата захоплюється у вільний від тренувань час?
- Багато малює, любить ходити в кіно, у торгові центри, робити якісь дрібні покупки, збирати та колекціонувати іграшки. Їй подобається так розважатися.
- Що б ви побажали батькам, чиї діти також займаються спортом? Як досягти успіху?
- Насамперед прислухатися до дітей та їхніх бажань, не нав'язувати свої. І, звичайно, за перших труднощів не опускати рук.