Як "довічники" відбувають покарання: право на побачення, мультиварку і свободу через 30 років

23 години пожиттєво ув’язнені проводять у камері, одну годину - під гратами над головою.

khpg.org

Генеральний прокурор Руслан Кравченко запропонував запровадити довічне позбавлення волі за злочини особливої тяжкості проти дітей. На цьому ж тижні подав на апеляцію засуджений до довічного ув’язнення за вбивство підлітка на столичному фунікулері ексспівробітник Управління держохорони Артем Косов.

Довічне - найвища міра кримінального покарання, яке є в Україні, проте і вона передбачає певні свободи і права. Як утримуються "довічники" і чи мають шанс ще до смерті побачити волю - у матеріалі Коротко про.

«Камери схову» в СІЗО

У Кримінальному кодексі України є 22 статті, за якими може бути призначене довічне ув’язнення. Однак всі мають альтернативу від 8 чи 10 до 15 років позбавлення волі. Найвища міра застосовується у виняткових випадках, наприклад, коли йдеться про вбивство з особливою жорстокістю, вбивство неповнолітнього, вбивство двох і більше осіб. Вбивство державного, громадського діяча, правоохоронця, журналіста, пов’язане з їх діяльністю, теракт або посягання на територіальну цілісність держави, що потягло людські жертви.

Тому кількість довічно засуджених в Україні відносно невелика, останніми роками вона коливається в межах 1500 - 1600 осіб. Відкриті дані є на початок лютого 2024 року - 1593 особи.

"Довічники" утримуються у спеціальних секторах виправних колоній максимального рівня безпеки і на спецпостах у слідчих ізоляторах, поки чекають рішення апеляційної інстанції.

- Якщо говорити про СІЗО, то засуджені утримуються в приміщеннях, які можна назвати «камерами схову». Це кімнатки два на півтора метра, які не відповідають жодним стандартам. Але їх використовують, бо нічого іншого немає. Кілька років, проведені тут в очікуванні суду, можна називати катуванням, - каже  голова громадської організації ”Захист в'язнів України” Олег Цвілий.

Передачі без обмежень

У колоніях пожиттєво ув’язнені зазвичай утримуються в камерах, розрахованих на двох осіб. У виняткових випадках - в одиночних: якщо є медичні показання або загроза життю засудженому чи сам він становить загрозу.

Камера служить заразом спальнею, кухнею і санвузлом.  Судячи з моніторингів Харківської правозахисної групи, у кухонному куточку дозволяється тримати електрочайник та мультиварку, в «спальні» - примітивний телевізор. До власної кулінарії додається триразове казенне харчування. Раз на день рівно на одну годину "довічників" виводять на прогулянку в сектор з чотирьох стін і гратами замість стелі.

Довічно ув’язнені мають право:

Кімнати для довгострокових побачень обладнані м’якими меблями, мають кухонні куточки та санвузли. Такий «готель» надається за кошти самих засуджених або їх родичів.

Через 5 років пускають до гурту

Двох співмешканців на одну камеру за правилами належить підбирати як космонавтів - щоб була психологічна сумісність. Однак Олег Цвілий згадує, що оперативні частини колоній часто чинили навпаки - саджали разом людей, у яких неминуче виникали конфлікти. Це робили, щоб примусити ділитися якоюсь інформацією або карати за «погану поведінку». Мовляв, станеш слухняним - розсадимо, поки не збожеволів.

- Зараз така практика менш системна, ніж була раніше, але випадки фіксуються. Найбільше сигналів з 58-ї колонії, - каже правозахисник.

За умови хорошої поведінки через 5 років ізоляції "довічників" можуть перевести у багатомісні камери з правом брати участь у групових заходах освітнього, культурного, фізкультурного характеру.

- Ми бачили такі камери в різних установах виконання покарань, загалом їх можна назвати задовільними. Але ж знову таки, якщо брати  Замкову виправну колонію №58 (Хмельницька область), то там в принципі не може бути нормальних умов, які б косметичні ремонти не робили. Установа знаходиться в старовинній сирій будівлі монастиря, куди ще в середньовіччя засилали релігійних порушників, а в радянські часи утримували дітей «ворогів народу» і використовували як «розстрільну тюрму». Коли в наш час засуджені робили ремонт фасаду, то з уламками стін почали випадати людські кістки, - розповідає Олег Цвілий.

Після п’яти років життя у багатомісній камері засудженого можуть перевести до так званих звичайних жилих приміщень в колонії. Щось на зразок кімнат на багато місць у гуртожитку.

До речі, довічникам на час прильотів залишається лише молитися, щоб пронесло.

- Під час повітряних тривог довічно засуджених не водять в укриття. Ніде, - говорить правозахисник Андрій Діденко.

Три шляхи до волі...

У 2019 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), розглянувши справу «Пєтухов проти України», оголосив позбавлення волі без можливості скоротити строк - порушенням прав людини. У 2021-му Конституційний суд України, зі свого боку, визнав таке положення неконституційним, а в 2022-му було ухвалено два закони, за якими держава виконала рішення Європейського суду. Зараз законодавчо існує три шляхи вийти на волю ще за життя.

Президентське помилування. З відкритих джерел відомо, що двох "довічників" помилував Леонід Кучма,  ще двох, зокрема ув’язнену Качанівської колонії Любов Кушинську, - Петро Порошенко. У 2023 році президент Володимир Зеленський підписав указ, що помилування можливе не після 20, а після 15 років виконання покарання.

Заміна довічного на певний строк. Щоб отримати право на таке клопотання, також треба відбути не менше 15 років ув’язнення, мати позитивну характеристику від адміністрації колонії і скласти індивідуальний план виправлення та ресоціалізації.  Суд може замінити довічне на 15-20 років. Тобто додати цей термін до попередніх 15 років.

Умовно-дострокове звільнення після заміни довічного на строкове. Після призначення нового терміну у 15 чи 20 років засуджений має відбути не менше як три чверті цього строку. Потім настає право клопотатися про звільнення. Алгоритм той же - зразкова поведінка, план ресоціалізації, рішення суду. У разі відмови з повторним клопотанням можна звернутися через рік.

…та ще варіанти

Однак практика показала, що можуть бути й інші варіанти. У лютому 2024 року Коломийський міськрайонний суд звільнив важкохворого на онко Сергія Сабірова - його справу передали на новий розгляд. Відомо ще два випадки, коли "довічники" виходили з-за грат через поганий стан здоров’я.

У лютому 2020 року Велика палата Верховного Cуду скасувала довічний вирок Олексію Малому - його випустили просто із зали засідань. Цю справу переглянули за зобов’язанням Європейського суду з прав людини, який виніс рішення про порушення права людини на справедливий суд.

У березні нинішнього року Оболонський райсуд Києва скасував вирок трьом довічникам, бо вбитого ними чоловіка свідки побачили живим у Криму. В Коротко про була детальна розповідь про цю справу.

Найскандальнішою стала історія, коли в 2017-му ЗМІ дізналися, що на волю вийшли четверо пожиттєво засуджених керівників угрупування «ТОП-Сервіс», які замовити низку вбивств українських високопосадовців. Цих звільнили через зміни у законодавстві, які заборонили давати вищу міру покарання особам, що не брали участь у підготовці до вбивства або скоїли тільки замах.