Відмовляються від їжі, води, уникають людей, починають хворіти і буквально за кілька днів можуть померти. Так реагують на стрес коти, які опинилися серед вибухів, без їжі, тепла і турботи. На щастя, є люди які здатні допомогти постраждалим котикам-муркотикам. Це працівники реабілітаційного центру для котів із зони бойових дій «Маленький принц» у Харкові. Про те, скільки тварин нині мешкає у центрі і як саме люди допомагають котам-«фронтовикам» - читайте у матеріалі Коротко про.
Тварин під обстрілами рятують волонтери
Кішка Злата ще донедавна була агресивною дикункою, боялася людей, уникала інших котів, ховалася на найвищих лазанках, які є в реабілітаційному центрі. А зараз сама стрибає на руки тамтешньої адміністраторки Оксани.
- Це Златуся, наша муркотлива кішечка, - знайомить з тваринкою журналістку Коротко про Оксана. – Із зони бойових дій її до нас привезли волонтери. Ми знаємо, що Златочка була домашньою кицею, але через відсутність спілкування з людьми здичавіла. Про те, щоб навіть торкнутися її, спочатку не було і мови - шипіла, втікала. І лише маленькими крок за кроком ми з нею подружилися. Ось торкнулася її лапки, а наступного разу - носика, а іншим разом кішечка дала почухати її за вушком. І так поступово Златуся «відтанула».
Окрім кішки Злати, у центрі мешкає більше 250 дорослих котів і кошенят. Усі вони переселенці із зони бойових дій і ще донедавна мали господарів. Але війна розлучила цих тварин з їхніми людьми. Багато котів залишилися в покинутих домівках. Їх під постійними обстрілами збирає спеціальна команда рятувальників.
- До нас тварин привозять і вдень і вночі, в одній переносці може бути кілька тварин, - розповідає Оксана. - Бувають з пораненнями: без лапки, хвоста, ока… Кожному коту присвоюємо імʼя, яке пишемо на нашийнику і у журналі. Коти-"переселенці" спочатку знаходяться на карантині: виганяємо з них глистів, бліх, надаємо медичну допомогу, вакцинуємо, стерилізуємо.
І вже опісля коти потрапляють до «Маленького принца». Це просторе приміщення по вулиці Олександра Олеся. Тут є багато всіляких лазанок, лежанок, диванчиків, іграшок для котів. Здавалось би - котячий рай. Але усім тваринам, які знаходяться в реабілітаційному центрі, не вистачає «своєї» людини.
- Коти сумують за людьми, потребують ласки, потребують комунікації з людиною, - каже Оксана. – Тому ми запрошуємо усіх бажаючих до котиків у гості. Спілкування для них наче ліки. А для людини це теж своєрідний релакс - гарна муркітлива компанія. У нас ще й кошенята такі грайливі є.
- Чи бувають випадки, коли люди після відвідин вашого центру забирали котів додому? – запитуємо.
- Так, і багато, - усміхається жінка. – Ось маємо свіжу історію. Деякий час до нас приходив відвідувач із вадою ока. І до нього на руки майже одразу пішла одна з наших кішок, у якої теж не було ока. Той чоловік її і забрав собі додому. Казав, що це точно його тваринка, бо в них на двох - два ока.
Вже після того як тварина знову звикне до людей, зрозуміє, що вона в безпеці, їй шукають родину або нове місце в притулках. «Маленький принц» співпрацює з різними організаціями як в Україні, так і за кордоном.
Розшукує кішку, яку загубила через обстріл
Насправді всі мешканці реабілітаційного центру чудові. Особливо контактні кошенята. Стрибають на руки, вимагають побавитися з ними. Дорослі коти, навпаки, стримані. Підозріло поглядають на гостей, лише через деякий час підходять понюхати. У кожної тварини свій норов: деякі швидко «відтаюють», а деяким треба більше часу на те, щоб звикнути до нових людей.
Милуючись цими пухнастиками, дивуюся, чому господарі покинули їх там, де свистять кулі, а самі евакуювалися.
- Ситуації бувають абсолютно різні, і не треба засуджувати, - говорить Оксана. – Ось одна з таких історій. До нас звернулася жителька міста, в якому зараз тривають бої. Вона вже декілька місяців шукає у притулках евакуйованих з фронту тварин свою кішку. Коли жінка збиралася залишати свою домівку, наготувала 4 сумки і переноску, куди мала помістити домашню кішку. Тварина була на вулиці, її ще треба було знайти. Жінка пригадує, що спочатку вхопила дві сумки з речами і побігла занести їх до родичів, які живуть на сусідній вулиці. Планувала туди і назад - по кішку і решту речей. Але повернутися вже не змогла через сильний обстріл. Жінку евакуювали без кішки. Тепер розшукує свою тваринку, сподівається, що ту врятували волонтери.
А бувають випадки, коли самі господарі приносять своїх тварин у центр «Маленький принц». Це зазвичай військові. Рік тому один з них приніс 5 котів. Сказав, що його переводять на інше місце дислокації, попросив приглянути за тваринами, обіцяв повернутися по них. Щомісяця телефонував, запитував про своїх котів. Але за останні пів року він нього не було звісток…
Відновлюються в умовах, схожих на домашні
Реабілітаційний центр «Маленький принц» став тим місцем, де лікують не тільки тіла тварин, а й їхні душі. Центр реабілітації для котів із зони бойових дій є частиною організації «Порятунок тварин Харків», яка працює з 2016 року. З того часу працівники організації рятують тварин, які потрапили в ДТП, постраждали від жорстокого поводження тощо.
І просять не називати їх волонтерами. Це команда професійних рятувальників, працюють щодня 24/7 без вихідних.
- Ми займалися пошуком сімей для цих тварин, а якщо потрібне було лікування для них, то лікували, адже співпрацювали з приватними клініками, - розповідає Коротко про представниця організації «Порятунок тварин Харків» Ярина Вінтонюк. - Але з 2022 року, після повномасштабного вторгнення, ми трохи реформували свою роботу. До нас почали поступати виклики з Луганщини, потім Донбас, Харківщина, наша харківська Салтівка (найбільш обстрілюваний район у Харкові. – Авт.). Там було багато тварин, зачинених у квартирах, яких треба було рятувати. Цим і зайнялася наша організація. На сьогодні в нас є команда, яка евакуює тварин саме з зони бойових дій. Є рятувальники, які працюють по Харкову. Є клініка, у якій всім тваринам, яких ми рятуємо, надаємо медичну допомогу. А 2023 році ми відкрили «Маленький принц».
Тварини, яких привезли із зони бойових дій, знаходяться в постійному стресі. Вони чули вибухи, втрачали господарів, втікали від пострілів, зачинені в квартирах їли все, що можна було прожувати, дичавіли. І хворіли через стрес.
- Наш реабілітаційний центр «Маленький принц» - це те місце, де коти відновлюються в умовах, схожих на домашні, - каже Ярина. – Ми намагаємося створити усі умови для того, щоб котикам було комфортно.
Щодня, без вихідних, біля котів знаходяться працівники, які слідкують за ними, годують, дають ліки, прибирають, бавляться. І отримують за це зарплатню, адже це багатогодинна робота.
- А за які кошти існує ваша організація? – запитую.
- Завдячуючи партнерській допомозі іноземних організацій та фондів, а також донатам, - пояснює представниця організації «Порятунок тварин Харків» Ярина Вінтонюк. - Самотужки це нереально витягнути. Та все ж, які б хороші умови для котиків ми не створили, вони не можуть без людей. Тому ми запрошуємо у гості військових, дітей і всіх бажаючих, хто може прийти, провести час, погладити котів. Їм це потрібно. І людям це теж важливо.
Також для відвідувачів реабілітаційного центру працює кав’ярня, заробіток з якої йде на евакуацію та утримання тварин.
Конкретно
Центр реабілітації котів із зони бойових дій «Маленький принц» чекає у гості з середи до неділі з 12:00 до 18:00.
Адреса: вул. О. Олеся, 7 (біля м. "Ботанічний сад").
Контактний номер: 0 (66) 232 06 62 (Viber / Telegram)
Підтримати реабілітаційний центр «Маленький принц»:
5363 5420 9014 3406 Яковлева О. А. (ПриватБанк)