Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт Закону про засади державної політики національної пам’яті українського народу. За нього проголосував 301 народний депутат. До розробки законопроєкту долучився Український інститут національної пам’яті. Про це повідомляється на Facebook-сторінці Українського інституту національної пам’яті.
- Законопроєкт має на меті всебічне законодавче регулювання питань, пов'язаних із формуванням та реалізацією державної політики національної пам'яті українського народу. Запровадження цієї ініціативи має на меті подолати імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній та культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності українського суспільства перед обличчям агресора, - йдеться у повідомленні
Серед основних термінів, визначених у документі, зокрема:
- Війна за Незалежність України — це боротьба за суверенітет, незалежність, територіальну цілісність і недоторканність держави у протистоянні з агресією Російської Федерації, що розпочалася 19 лютого 2014 року. Цей конфлікт розглядається як наслідок імперської політики Росії, спрямованої на заперечення української державності.
- Державна політика національної пам’яті українського народу.
- Злочини проти українського народу включають геноциди, масові вбивства, катування, депортації, а також інші злочини проти людяності, воєнні злочини, переслідування за політичними, соціальними, національними, релігійними та іншими мотивами, скоєні комуністичними, націонал-соціалістичними (нацистськими), тоталітарними та іншими політичними режимами.
- Історична антиукраїнська пропаганда — це поширення хибної інформації з метою прославлення імперських і тоталітарних режимів та заперечення злочинів, вчинених проти українського народу.
- Рашизм — гібридна тоталітарна ідеологія держави-агресора, що поєднує у собі російський шовінізм, імперіалізм, елементи комуністичних і нацистських практик.
У травні цього року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав цей законопроєкт.
- 16 липня народний депутат Євгенія Кравчук повідомила, що Верховна Рада визнала переселення 1944-1951 років з Польщі до України депортацією.
- 24 грудня 2024 року представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабмін затвердив проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов". У разі ухвалення нового документа білоруська та російська мови будуть виключені з цього списку.