Донедавна цей продукт обирали лише за ознакою «йодована чи ні». Тепер же на полицях магазинів є морська, гімалайська, копчена і ще безліч інших видів солі - очі розбігаються. Про те, яка з них найкраща, як обрати якісну, а також про щоденну порцію солі і що буде з організмом, якщо вживати пересолене, - читайте у матеріалі Коротко про.
Імпорт, що псує закрутки
Пересолити чи недосолити страву – і смак уже не той. Так «працює» дрібка солі - інгредієнт, про якість якого часто не замислюються навіть знані господині. А даремно.
Обираючи сіль для власного споживання, кореспондентку Коротко про здивував асортимент. Суцільний імпорт! На пачку української солі припадає п’ять упаковок такого продукту з Польщі, Румунії, Туреччини. І на колір, і на смак звичайна сіль. Але на якість такого імпортного продукту українські господині нарікають.
- Залила водою сіль, а вона потріскує і запах нафти чути, - жаліється в соцмережах киянка Тетяна Немерович.
- Через теперішню сіль неможливо наквасити огірки та капусту, бо все розлазиться, - коментує користувачка соцмереж Ірина.
Обрати якісну сіль – завдання із зірочкою. Перш за все, уважно читаємо етикетку. На ній має бути наступна інформація:
- Склад - 100% хлорид натрію або із зазначенням доданого йоду (часто це йодид калію).
- Походження. Бажано, щоб було вказано родовище (наприклад, «Дрогобицька солеварня»).
- Наявність добавок. На жаль, «єшки» в солі вже не дивують. Обирайте ту пачку, на якій вказана мінімальна кількість добавок. Споживачам залишається лише вірити написаному. Але, купуючи сіль на закрутки, уникайте Е535, Е536. Це так звані антизлежувачі, які роблять сіль розсипчастою без грудочок. Для щоденного споживання продукт підходить, а от закрутки зіпсує.
- Дата виготовлення. Насправді сіль не має терміну придатності. Але якщо вона йодована і для вас це важливо, то йод з часом вивітрюється.
- Помел. Є крупна, середня або дрібна. Для супів і випічки краще дрібна, для м’яса й риби - крупна або пластівцева.
«Артемсіль» знищили, Солотвинське родовище не відновили
Сіль - це, по суті, хлорид натрію (NaCl). Але джерело, спосіб добування, технологія обробки роблять її смак, користь і навіть вигляд різними. Ось найпопулярніші види солі:
- Кам’яна (харчова кухонна). Є на полиці у кожній кухні, тому що найбільш популярна. Видобувається з підземних покладів. Зазвичай вона очищена, подрібнена, часто збагачена йодом. Має нейтральний смак. Використовується для приготування їжі, консервації, випічки.
- Морська. Очевидно, що добувається шляхом випарювання морської води. Може містити мікроелементи (магній, калій, кальцій), тому часто її вважають корисною. Часто не проходить термічної обробки, що також вважається у гурманів перевагою.
- Гімалайська рожева. Це вже лакшері-сіль. Шалено популярна через свій ніжно-рожевий колір. До речі, такий відтінок має через домішки заліза. За смаком чи користю не відрізняється від звичайної кам’яної. Але, правду кажучи, на столі і в стравах виглядає розкішно.
- Чорна сіль (індійська «кала намак»). За кольором швидше бура, темно-сіра. Дуже популярна в Індії, вважається там лікувальною. Аромат, як і смак, чорної солі українському споживачу навряд чи сподобається: має сильне амбре сірководню або ж тухлих яєць.
- Флер-де-сель (французькою «сіль квітів»). Елітна серед солі. Її вручну збирають з поверхні соляних ставків у Бретані. Дуже ніжна, розчиняється на язиці, наче сніг. Дорога, тому її додають не в процесі приготування, а вже у готові страви.
- Копчена. Роблять її з морської або кам’яної, яку коптять на дровах фруктових дерев. Має аромат диму. Страва, приправлена з такою сіллю, наче готувалася на відкритому вогні.
Отож, яку сіль з цього списку обрати? Для щоденного використання найкращим варіантом буде не елітна гімалайська чи пікантна чорна, а кам’яна або морська сіль з українських земель. А от на святковий стіл можна й заморочитись.
Україна - одна з небагатьох країн, що має власні соляні родовища. Найбільш відомим було «Артемсіль» (Донеччина). Продукція цього підприємства була найвищої якості. На жаль, говоримо про «Артемсіль» у минулому часі, тому що у 2022 році через бойові дії підприємство припинило роботу.
Але без солі українці не залишилися. Видобувають сіль у Дрогобичі (Львівщина). Звісно, потужності там набагато скромніші, аніж були в «Артемсолі». Зате видобувають традиційною методикою за технологією XIV ст., виварюють з ропи на дровах. Жодних промислових процесів у роботі на Дрогобицькій солеварні не задіяно. Тому зараз сіль «мейд ін Дрогобич» по праву вважається найбільш екологічно чистою і якісною в Україні.
Є поклади кам’яної солі і в Солотвино (Закарпаття). За радянських часів на території селища активно видобували сіль. Але рік за роком потужності зменшувалися. В 2000-х роках шахти узагалі затопило. Після втрати «Артемсолі» закарпатські чиновники заявили про відродження Солотвинського соляного родовища. Навіть казали, що за рік-другий зможуть забезпечити потребу всієї України в технічній і харчовій солі. Та поки що солотвинську сіль в магазинах не знайти.
До речі
Слабкість через нестачу солі, ризик інсульту – через надлишок
«Все – отрута, все – ліки, а те й інше визначає доза». Це висловлювання належить найбільш відомому лікареві епохи Відродження - Парацельсу. Сіль також може бути як ліками, так і отрутою. ВООЗ рекомендує не більше 5 грамів солі на добу - це приблизно 1 чайна ложка. Але враховувати треба усі джерела солі, включно з хлібом, ковбасами, соусами, напівфабрикатами.
- Нестача солі може викликати слабкість, м’язові спазми, порушення водно-сольового балансу, - розповідає Коротко про сімейний лікар Тетяна Гурницька. – І навпаки. Забагато солі в раціоні збільшує навантаження на нирки, затримує воду в організмі, відповідно, людина матиме набряки. Підвищує ризик інсульту та серцево-судинних захворювань, «скаче» артеріальний тиск. Тому з сіллю обережно: важливо не переборщити, тобто не пересолити.
Посолити борщ не тільки можна, а й треба. Але є продукти, які традиційно підсолюють, хоча вони краще засвоюються або зберігають більше корисного без солі. Наприклад, кажуть, свіжі овочі (огірки, помідори) солити не треба, бо сіль витягує воду і нібито знижує кількість вітамінів.
Не радять солити м’ясо під час смаження, тому що воно втратить сік. Краще опісля, для соковитості. Крупи й каші (наприклад, гречку чи вівсянку) теж краще солити в кінці приготування, а не на початку.