Нещодавно підозру за фактом несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, було вручено акушеру-гінекологу однієї з клінік у Подільському районі столиці. Впродовж двох років, як повідомили в столичній прокуратурі, медик вніс в систему Helsi щонайменше 22 неправдиві записи про прийом пацієнтів. Лікаря регулярно «відвідували» кілька жінок, які навіть не знали про його існування. Вони ж і звернулися до правоохоронних органів.
Чому можливі махінації в електронній медичній системі, чим вони можуть нашкодити і як діяти в разі виявлення махінацій, з’ясовувала журналіст Коротко про.
Чому саме Helsi?
Кожна послуга, яка надається пацієнтам, має бути відображена в ЕСОЗ - Електронній системі охорони здоров'я. Лікарі роблять там записи через МІС – медичні інформаційні системи, до яких належить і Helsi. В Україні більше трьох десятків МІС, однак саме Helsi має найбільше користувачів, бо визнана зручною і легкою в користуванні. Наразі в системі зареєстровано 28 713 386 пацієнтів, 41 138 лікарів, 2 205 клінік (переважно державних). Відбувається в середньому 215 096 записів до лікарів щодня.
Система відкриває для кожного пацієнта особистий кабінет, в якому відображається його електронна медична картка. Кабінетом можна користуватися або не користуватися – це за бажанням.
Наймасовіші заходи до кабінетів відбулися в травні минулого року, коли розгорівся гучний скандал із записами про фейкові прийоми. Поштовхом до перевірок став допис у фейсбуці колишньої прессекретарки Київського метрополітену Наталки Макогон, яка побачила в Helsi, що вона сама та її чоловік відвідували лікарів, до яких і не збиралися ходити. Такі ж записи виявили у своїх кабінетах численні користувачі соцмереж. І хоч про проблему вряди-годи говорили ще з 2021 року, на цей раз Мінохорони здоров’я не могло ігнорувати суспільний резонанс. Чиновники почали перевірки.
Треба віддати належне, більшість підозр виявилися не фейками. Записи робили лікарі з різних напрямків, які брали участь у вакцинації від коронавірусу. Однак в Національній службі визнали, що 10% підозрілих прийомів таки були приписками. З порушниками обіцяли розібратися, налагодити контроль. Однак коментарі до новини про гінеколога-ударника свідчать, що й досі будь-хто може опинитися в кабінеті лікаря, навіть якщо перебуває за сотні кілометрів від нього.
«У мене в хелсі декілька разів писало, що ваш прийом у лікаря закінчився. Хоч я взагалі туди не ходжу, тому думаю вони всі так роблять»,
«Три рази водила на прийом до стоматолога дитину, а вона ще 5 до неї записала. А нас і в Україні в той час не було»,
«Сиджу вдома, п’ю каву, а на телефон приходить СМС, що завершився прийом у ларинголога», - діляться користувачі соцмереж. Українці, які користуються іншими інформаційними системами, зокрема, Медкарт24, пишуть, що і там є приписки, фейкові консультації або направлення на обстеження, яких не було.
- Автоматизовані системи не можуть самостійно щось вносити або верифікувати, вони слугують лише механізмами передачі інформації від пацієнта до лікаря, і навпаки. Хіба можуть трапитися технічні помилки, коли система плутає абсолютних тезок або відбувається збій. Медичні записи в систему можуть створювати тільки самі медики, - каже адвокат Борис Мироненко.
Чому це відбувається
В контексті підозри гінекологу з Києва поліція розслідує версію про умисне заволодіння бюджетними коштами. Власне, саме про це казали і в травні.
- Медичні послуги, які лікар вніс через інформаційну систему до ЕСОЗ, моніторяться і оплачуються НСЗУ. Чим більше послуг – тим більше грошей отримує медзаклад і може розраховувати на збільшений бюджет наступного року. По факту в накрутках зацікавлене насамперед керівництво закладів, - розповіла одна із лікарок Подільського району столиці.
За словами нашої співбесідниці, лікарі сімейної ланки в порушеннях не мають інтересу.
- Ми отримуємо гроші відповідно до підписаних декларацій, а скільки разів підписант приходить на прийом, нам байдуже. Від кількості прийомів залежить заробіток на вторинній ланці – у «профільників». Але до більшості з них пацієнт потрапляє за направленням сімейного лікаря. Грубо кажучи, якщо ви уролог і хочете приписати собі кілька прийомів, мусите просити мене зробити фейкові направлення. Можливо, десь так і працює, але це ризик, бо при бажанні все можна відстежити.
Без направлення, нагадує терапевт, можна прийти до гінеколога, фтизіатра, стоматолога, тому саме ці меднапрямки найчастіше фігурують у скандалах з некоректними прийомами.
Чим може нашкодити
Постраждалою від подібних оборудок називають державу, бо саме вона оплачує невиконану лікарем роботу. Однак знаючі люди кажуть, що така корупція в медицині – це рисове зернятко в порівнянні з валунами. Та й самі лікарі, мовляв, нікому не шкодять. Ну «вирвав» стоматолог комусь здорового зуба, так у «пацієнта» ж він залишився…
- Будь-яка хибна інформація щодо людини може їй нашкодити. Ми йдемо до того, що всі історії хвороб мають бути зібрані і відображатися в ЕСОЗ. І от уявіть: привезли по швидкій непритомну людину, а у неї крім гіпертонії записано три візити до фтизіатра. Це вже підозра на туберкульоз, викривлення попереднього діагнозу, можливо, втрачений час. Та й в будь-якому разі безпідставне втручання в медичну карту пацієнта є порушенням його права на недоторканість приватного життя. Людина є постраждалою, бо її використали у власних інтересах.
Адвокат радить бути пильним щодо свого персонального кабінету в медичній інформаційній системі і реагувати на підозрілі записи.
Що можна зробити
Після травневого скандалу в НСЗУ обіцяли щось оптимізувати, однак поки ошукані пацієнти насамперед мають покладатися самі на себе. А отже:
- В особистому кабінеті доцільно настроїти інформування по СМС, тоді кожен запис в ньому одразу відображатиметься в телефоні.
- Якщо медичною послугою не користувалися і її не замовляли, спершу треба спробувати зв’язатися з лікарем. Його контакти знайдуться в Helsi або в інший медичній інформаційній системі, якою користуєтесь.
- Тільки лікар, який зробив запис, може позначити в системі послугу як недійсну. Зрештою, людина могла помилитися або готова виправитися і вибачитися.
- Якщо лікар не йде на контакт або кудись зник (приписи прийомів інколи роблять перед звільненням), треба написати письмову скаргу на керівництво медзакладу, куди нібито відбувся візит, якого насправді не було.
- Також скаргу потрібно надати до НСЗУ - на «гарячу лінію» за номером 16-77, або на сайті.
- Якщо зловживання вчинялися регулярно, варто звернутися із заявою до поліції.