Ще у довоєнний час вічний мер Львова Андрій Садовий заявив, що «його» місто – колиска різдвяних свят. Журналістка Коротко про вирішила на власні очі побачити, як же «колиска» готується до різдвяних свят. Про те, чи є вже у Львові дух Різдва, де найкраща святкова вітрина та чому Святий Миколай ходить у кросівках – у матеріалі Коротко про.
Усі чекають на туристів
«Увага, терміново розшукується святковий настрій!» Таке оголошення може писати чи не кожен українець. Поміж тривогами, ракетами-шахедами у небі і відключеннями світла якось не до свята. Тому вирушаємо на пошуки того самого святкового настрою. Куди? А чому б і не до Львова, оскільки мер каже, що це «колиска різдвяних свят», і саме зараз вони уже висять на носі. До Миколая і відкриття міської ялинки – менше тижня.
Місто зустріло дощем і довжелезними автомобільними заторами. Львів’яни кажуть: для міста - звичайне явище. Більш того, як тільки у Львові дощить (або сніжить) - на дорогах справжнє пекло. Водії нервують, сигналять один одному, кричать на пішоходів, які переходять вулиці де заманеться. Шум-гам-тарарам!
Зате є очевидний плюс дощової днини - туристів на вулицях дуже мало. До речі, і в багатьох готелях є вільні номери.
- На Різдво ситуація буде інакшою, гості вже активно бронюють, - розповіли Коротко про в одному з готелів міста.
Зараз за двомісний «економ» треба заплатити від 1400 грн. Чим ближче до Різдва та Нового року – тим менший вибір житла і вищий цінник на проживання.
Залишивши валізи у готелі, вирушаємо на пошуки святкового настрою. І перше, що впадає в око, тобто у вухо – генератори. Весь центр знеструмлений, і майже біля кожного кафе та магазину гуде ця машина. Різдвяних прикрас на вітринах менше, аніж генераторів у місті.
Від шуму генераторів ховаємося у кав’ярню. Розпочинати прогулянку Львовом треба обов’язково з філіжанки кави.
- Є світло чи нема, а ми працюємо, - мило посміхається бариста у «Світ кави». - Як бачите, відвідувачів достатньо (показує рукою у зал, де дійсно зайняті майже усі столики. – Авт.). Обрали вже каву? До кави маємо багато десертів.
Щоправда, львівського сирника в продажу не було, кажуть, закінчився. Зате були французькі макаронси, кажуть, зараз дуже популярні. Невеличкий стаканчик лате з цим тістечком обійшовся у 200 грн. Дорого? Що ви, це звичайна вартість кави з десертом у львівських кав’ярнях у центрі міста.
На перший погляд, відвідувачів в місцевих закладах вистачає. Але ресторатори жаліються, що війна зробила свою справу, гостей все менше, як і доходу. Як наслідок, близько 50 ресторанів у ближньому центрі Львова зачинили свої двері назавжди. Не віриться! Адже де-де, а у Львові туристів завжди вистачало. Але ні, навіть на найбільш популярній львівський площі Ринок видніються зачинені приміщення з надписом «оренда».
100 гривен за фотографію
Та повернімося до того, за чим приїхали до Львова. Отже, де тут святковий настрій? Чомусь і у Львові доводиться його довго шукати. Набагато легше зустріти на вулицях Святого Миколая. Тобто чоловіка, перевдягнутого цим святим.
- Святий Миколай до вас уже прийшов, тримайте цукерку, - каже перехожим аніматор з білою синтетичною бородою у біло-блакитних шатах і в …чорних кросівках.
- Дивина, Святий Миколай у кросівках, - сміється перехожий хлопчина.
Миколай суворо погрожує йому вслід пальцем. І одразу зупиняє жінку з хлопчиком. Малий отримує цукерку, фотографується, а натомість "дядько з бородою" просить 100 гривень на «нові сани». За бородатим вже черга: сфотографуватися за гроші пропонують «поні», «ведмідь», «зебра». Жінка з хлопчиком відмовилися, швиденько пішли геть, і «звірі» почали чіплятися до інших перехожих.
Відмахуємося від плюшевих «тварин» і біжимо шукати красиві різдвяні вітрини. Але й тут розчарування. Лише деякі заклади вже прикрашені ялинками, іграшками, святковою ілюмінацією. Більшість ще й осінній декор не прибрали.
Один з ресторанів перевершив усіх: декорації в стилі «по-багатому». Тут і ялинкові прикраси, і велетенські ведмедики, і багато-багато зелені. А ще черга. Ні, не у сам ресторан, а щоб зробити фотографію біля фасаду.
А ось довжелезна черга людей була не до ресторану чи по каву або львівський сирник, а за трдло - відомий солодкий крученик родом з Чехії. Трдельник, як ніжно його називають чехи, виготовляється з дріжджового тіста, яке закручують навколо палиці, смажать і посипають сумішшю з різним смаком. У порожню середину можна додати вершки чи морозиво.
Чомусь саме цей трдельник зараз у тренді серед львівських туристів. Невже чеська, відверто кажучи, нічим не особлива булочка замінила львівський сирник? Чомусь саме останнього так і не знайшли у кав’ярнях Львова: то закінчився, то ще не доставили…
Після прогулянки Львовом святковий настрій так і не з’явився. Навпаки, стало сумно. Місто поступово втрачає свою атмосферу, типово галицьку, трохи зверхню, трохи неспішну. Львів не справляється з напливом такої кількості автомобілів на дорогах, а приватний бізнес, схоже, не "вивозить" усіх тих викликів війни. І ще цікавий факт: і туристи, і львівяни шукають закордонні родзинки. Навіть той же трдельник чи французький макаронс.
Але де наше? Де знаменитий львівський сирник? Розумієте? Втрачається оте галицьке, яке приманювало багатьох туристів і робило Львів неповторним.