Найефективнішим засобом протидії російському агресору залишаються повітряні засоби ураження – ППО. У зведеннях Повітряних сил після комбінованих російських атак подають різні цифри: іноді вдається збити все, частіше ближче до 70-80%, іноді показники падають до половини. Очевидно, причина в тому, що Україні необхідно набагато більше засобів ППО, ніж вона вже має. І збивати дешеві шахеди дорогими та дефіцитними ракетами для систем «Патріот» немає сенсу. Які нові ракетні комплекси нам потрібні – у матеріалі Коротко про.
Україні потрібні п'ять комплексів ППО
Системи протиповітряної оборони (ППО) є найважливішим елементом безпеки військових операцій та різноманітних об'єктів. Причому йдеться про багаторівневий захист від різних загроз із повітря. Це наземні зенітні ракетні комплекси та мобільні вогневі групи.
Такі системи налічують кілька рівнів, у кожного з яких свої функції та завдання.
На першому знаходяться засоби виявлення, радари, які своєчасно розпізнають застосування противником тих чи інших озброєнь.
Сюди можна включити супутникові системи та інші сенсори, що дозволяють фіксувати підготовку і запуск ракет або зліт авіації. Наприклад, коли бачать злети російських ракетоносіїв МіГ-31К і Ту-22М3, нам оголошують тривогу, це означає, що перший рівень працює, і українська ППО готується відбивати атаки.
Кожен із видів ППО має свої сильні сторони, вони виконують різні функції і, відповідно, збивають різні цілі. І зараз йдеться про такі системи як NASAMS, HAWK, IRIS T-SLM, IRIS T-SLS та Gepard. У Повітряних силах України називають найпоширеніші західні комплекси, які застосовують наші війська, – це IRIS-T та NASAMS.
"Найкращий на сьогодні - комплекс IRIS-T німецького виробництва - найновіший у тій моделі, яку ми отримали. Радар прекрасний, наші зенітники мені сказали, що він бачить маленького горобця - за сотню кілометрів може розрізнити. IRIS-T працює на результат, близький до 100%. NASAMS, в принципі, не гірше», - пояснював раніше ексспікер ВПС України Юрій Ігнат.
NASAMS – важко знайти та вразити
Це пересувний зенітний ракетний комплекс (ЗРК), призначений для боротьби з маневровими аеродинамічними цілями на малих та середніх висотах. Він може знищувати БпЛА, балістичні ракети, гелікоптери, літаки, крилаті ракети та інші цілі. Належить до систем ППО малого-середнього радіусу дії.
Водночас це перший ЗРК, у якому реалізували концепцію незалежних вогневих одиниць у складі модульної батареї. Батарея (або дивізіон) ЗРК складається з ряду елементів: пускові установки, транспортно-зарядні машини, РЛС, командні пункти, автомобілі з допоміжним обладнанням та інше. Зазвичай у складі комплексу є одна або кілька радіолокаційних систем (РЛС), від яких залежить кожна пускова установка.
Батарея з 6-12 пускових установок (ПУ) ділиться на взводи по 2-3 одиниці, кожен із власною РЛС. Взводи розміщуються на дистанції 5-10 км один від одного. Для максимальної оптимізації та уніфікації усі складові комплексу легко монтуються на різні шасі. Використовують авіаційні ракети AIM-120, AIM-9 та їх модифікації. Управління комплексом здійснюється єдиним командним пунктом, екіпаж якого не перевищує 8 осіб.
Подібний підхід створює низку переваг на полі бою. Розосереджений на великій площі комплекс, досить складно виявити та вразити. Навіть у разі знищення будь-якої його частини (однієї ПУ або РЛС), ЗРК продовжить свою роботу. Крім того, подібний розподіл дозволяє прикривати великі площі, не збільшуючи кількість систем ППО.
IRIS дорогі, але ефективні
Це також одна з найсучасніших систем ППО німецького виробництва. Вона використовує ракети класу «повітря-повітря» малої дальності, оснащена інфрачервоною головкою самонаведення, що охолоджується. Розробка велася під керівництвом Німеччини у кооперації із 6 країнами-учасницями. Варіант IRIS-T адаптований до умов наземного запуску. Система розташована на базі вантажівки MAN. Ракета включає п'ять модулів: електронного обладнання та охолодження, системи наведення, бойової частини та двигуна з органами управління, підривника. IRIS-T SL може вражати гелікоптери, літаки, а також крилаті, протикорабельні, протирадіолокаційні та інші типи ракет.
До речі, загальна вартість всього комплексу, до якого входить пункт управління, пускові установки з ракетами та станція радіолокації, коштує близько 140 млн євро. Постріл однією ракетою IRIS-T із комплексу IRIS-T SLM коштує приблизно 400 тисяч євро.
Третину сил ППО України складають ЗРК HAWK
HAWK (Homing All the Way Killer) MIM-23 - це американський зенітно-ракетний комплекс середньої дальності. Він є всепогодною низько-середньовисотною ракетною системою класу «земля-повітря» із самонавідною ракетою для повного знищення цілі. Розроблений та спроєктований американською оборонною компанією Raytheon. Спочатку він був призначений для знищення літаків, а потім адаптований для знищення інших ракет у польоті. Видання Forbes стверджує, що майже третину сил ППО України складають ЗРК HAWK, які передав Україні Тайвань.
Також в батарею входять різні РЛС, мобільний пункт керування та допоміжні машини. Комплекс оснащений сучасною системою визначення "свій-чужий", тобто Hawk може відрізняти ворожі ракети від наших. Дальність виявлення цілей становить до 100, а ураження – до 50 км. Максимальна висота цілі, що вражається, - до 20 км.
Типова батарея Phase III HAWK складається з радара відстеження імпульсів, радара безперервного хвильового спостереження, двох радарів освітлення високої потужності, одного центру розподілу вогню, одного передавача-приймача "свій-чужий", трьох гусеничних транспортно-зарядних машин та шести цифрових пускових. Весь комплекс управляється із одного командного пункту. На кожній мобільній пусковій установці розміщуються три зенітні ракети MIM-23. Крім того, пускові установки можуть бути як самохідними, так і причіпними.
Gepard – нічний трудяга
Також найефективнішими засобами української ППО проти шахедів вважаються зенітно-ракетні комплекси Gepard, які успішно збивають ворожі дрони-камікадзе.
Gepard - це німецька зенітна самохідна установка. Призначена для безпосереднього прикриття сухопутних військ, знищення повітряних цілей на похилих відстанях від 100 м до 4 км і на висотах до 3 км, що летять зі швидкістю до 350-400 м/с. А також для ліквідації наземних (надводних) цілей на відстані до 4,5 км з місця, з короткою зупинкою та у русі.
Остання модель відрізняється тим, що має більш досконалий радар пошуку і супроводу цілі та низку інших незначних відмінностей. З кожного борту вежі зовні встановлені дві 35-мм гармати скорострільністю 550 пострілів за хвилину. Боєкомплект - 310 унітарних снарядів, у тому числі 20 підкаліберних бронебійних для ураження сильно броньованих наземних цілей. Для ураження повітряних цілей застосовуються снаряди з уламково-фугасними, бронебійними каліберними та підкаліберними елементами. Особливістю зенітних установок Gepard є їхня простота управління. Екіпажі порівнюють цю техніку з велосипедами, оскільки вона інтуїтивно зрозуміла та надійна.