Різдво Христове – одне з головних християнських свят, що відзначає народження Ісуса Христа. У 2024 році українці святкуватимуть його 25 грудня. Раніше значна частина вірян відзначала Різдво 7 січня, слідуючи юліанському календарю, але з переходом на новоюліанський календар офіційна дата змінилася.
За словами кандидата історичних наук, доцент ВДПУ ім. М. Коцюбинського Віктора Косаківського, якщо порівнювати сучасні традиції святкування Різдва з тим, як було у давні часи, то воно дуже змінились. Якщо сьогодні у нас це просто свято, коли можна гарно поїсти або виспатись, то для наших предків Різдво було своєрідним підсумком минулого року.
- Головним атрибутом Різдва в Україні був Дідух – його можна назвати українською ялинкою. І його не купували. Кожний господар збирав і складав Дідух сам влітку. Ялинку ж придумали німці та Петро I приніс її до російської імперії. В українській традиції ялинка з’явилась у 30-ті роки, - зазначив Косаківський.
За його даними, наші предки ретельно та завчасно готувались до Різдва: обов’язково білили хати й готували святковий глиняний посуд. У гарної господині на Різдво повинні були новими – ще ні разу не використаними - миска, макітра (миска для куті - ред.) та горщик, в якому варилась кутя. Також на стіл стелилась спеціальна скатертина з «різдвяною» вишивкою – її діставали зі скринь всього раз на рік і відразу ж після свята ховали.
Коли святкують Різдво: 24 чи 25 грудня?
Різдвяні святкування в Україні починалися ще 24 грудня, у Святвечір. З появою першої зірки вся родина сідала за святковий стіл, на якому мали бути 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці, тушкована капуста, гриби, риба. Склад страв міг відрізнятися залежно від регіону, але кутя завжди була обов'язковою та символічною стравою святкування.
Чому святкують Різдво 25 грудня і 7 січня?
За радянських часів в Україні Різдво святкували 7 січня, оскільки православні церкви дотримувалися юліанського календаря, який на той час вже відставав від астрономічного приблизно на 13 днів. Перехід до григоріанського календаря, введеного в Європі в XVI столітті, не відразу був прийнятий православною церквою. З часом цей розрив у календарях призвів до подвійного святкування Різдва: 25 грудня за григоріанським стилем і 7 січня за юліанським.
Насправді всі християни святкують Різдво Христове 25 грудня, однак деякі православні церкви роблять це за Юліанським календарем, тому дата припадає на 7 січня. Чому варто перейти на святкування Різдва 25 грудня.
До якого року Україна святкувала Різдво 25 грудня?
До 1929 року, після чого святкування у країні було перенесено згідно з юліанським календарем. Відродження святкування 25 грудня на державному рівні стало можливим після 2017 року, коли в Україні його офіційно затвердили як додатковий святковий день.
За даними істориків, насправді Святе Писання не вказує точної дати народження Христа, і вибір 25 грудня став результатом різних версій і тлумачень. Деякі ранні церковні автори, як-от Климент Олександрійський, висловлювали різні припущення, зокрема, називаючи інші дати.
Але на початку IV століття в Римській Церкві з'явилося свідчення про святкування Різдва 25 грудня, зокрема у "Календарі Філокала". Дата була пов'язана з язичницьким святом "Народження Сонця Непереможного", яке християни перетлумачили як народження "Сонця Правди".
Серед сучасних версій також існує думка, що 25 грудня вибрали через символічний зв'язок із весняним рівноденням, яке припадало на 25 березня, що могло бути датою зачаття Христа.
Традиції Різдва Христового
Різдву передує 40-денний Пилипівський піст, що триває з 15 листопада по 24 грудня і передбачає відмову від м'ясних, молочних продуктів і яєць.
Напередодні Різдва, 24 грудня, українці сідають за святковий, але пісний стіл. Основний обряд цього вечора — Святий Вечір, коли родина готує 12 страв на честь апостолів. Серед них — кутя, борщ, риба, вареники, узвар та інші традиційні страви.
Святкова трапеза починається з молитви та куті. Ввечері заведено вшановувати пам’ять померлих родичів, залишаючи для них місця за столом. У цей день також відвідують батьків, хресних та колядують, підтримуючи старовинні українські традиції.
Різдво Христове — історія свята
Перші три століття християни не мали окремого свята Різдва Христового. Вперше святкування Різдва вперше розпочалося лише у IV столітті, і тривалий час воно відзначалося 6 січня разом із Богоявленням, коли згадували та народження Ісуса, і Його хрещення. Західна Церква першою виокремила Різдво Христове і почала святкувати його окремо, а перше свято на 25 грудня було проведено в Римі у 353 році.
На Сході впровадження окремого свята Різдва підтримали такі видатні Отці Церкви, як Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий. Василій Великий почав святкувати Різдво 25 грудня у Каппадокії, близько 371-374 років, а Григорій Богослов запровадив це святкування у Константинополі з 379 року. У 386 році Іоан Золотоустий в Антіохії також закликав вірян до святкування Різдва Христового, підкреслюючи важливість цієї дати, яка, за його словами, підтверджувалася римськими документами про перепис при імператорі Августі. Єрусалимська Церква продовжувала святкувати Різдво разом із Богоявленням аж до 634 року.
Що можна робити на Різдво
На Різдво заведено ходити до церкви, вітати рідних і близьких, дарувати подарунки та дотримуватися традиційних звичаїв. Свято вважається часом для родинного тепла, коли важливо допомагати та бути добрими до інших.
Важливі народні прикмети та звичаї, такі як приготування традиційних 12 страв і святкування з родиною, також відіграють ключову роль у святковій підготовці та святкуванні.
Що не можна робити на Різдво
У цей день заборонено:
- сваритися,
- лаятися,
- відмовляти в допомозі,
- позичати гроші,
- згадувати старі образи.