Країна кипить від обурення через “закон про дрова”, який зараз на підписі у президента. Проголосований у другому читанні 10 жовтня, документ привернув до себе увагу після сюжету “Суспільного”. Зважаючи на положення законопроєкту, ледь не кожний, хто має запаси деревини, автоматично стає порушником і знаходиться під загрозою штрафу або ув’язнення на термін до 7 років. І це в час, коли країні загрожують блекаути, холодні батареї, коли представники влади радять їхати в село і виживати, гріючись біля пічки.
Втім, з огляду на суспільний резонанс, закон може бути ветований. Де прорахувалися народні депутати і які можуть бути наслідки, якщо він все-таки набуде чинності, Коротко про розповіли юристи.
Що не так із законопроєктом
Законопроєкт вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу. До них приклала руку велика група депутатів, які керувалися благородною метою - зупинити незаконну вирубку лісів шляхом посилення покарання. Каменем спотикання стали дві нові статті - 65-2 та 246-1, які передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, якщо законність таких дій не підтверджується документами.
- Ідея хороша, і закон потрібний, - каже адвокат Андрій Тарасов. – Проблема в тому, що надто широке формулювання, яке дає можливість притягти до відповідальності будь-яку особу, яка в придомовому господарстві або на дачі тримає певні обсяги деревини і не може пред’явити на неї чек або накладну.
Закон не має зворотної сили, але “зберігання” дров відбувається в реальному часі, коли б ви їх не купили, зрубали чи отримали в подарунок. Хоч рік тому, хоч десять років. Депутати мали передбачити перехідні положення, принаймні для приватних домогосподарств, вважають юристи.
- Пішов на двір, порахував дрова. Десь пʼять кубів. Квитанції нема. Нервую, - іронізує першій заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради Олексій Кучеренко.
Чи голосував він за цей закон, історія мовчить.
Хто може сісти за грати
Найбільша "страшилка" закону – це тюремне ув’язнення на строк від 5 до 7 років або штраф у 170 000 - 425 000 гривень за “в’язаночку хмизу”. Насправді згідно зі статтею 246-1 КК України, таке покарання передбачене за зберігання без документів дров на суму понад 90 240 гривень (в середньому це 15 кубічних метрів) або за злочин, скоєний групою осіб (такою може бути визнана сім’я з трьох дорослих людей).
Три роки позбавлення або обмеження волі можна отримати за зберігання нелегальної деревини на суму понад 30 280 гривень. Альтернатива – штраф від 34 000 до 51 000 грн.
- Незрозуміло, як оцінювати вартість, якщо деревина різних сортів впереміш. Наприклад, минулого року сім’я купила сосну, зараз вона коштує десь 1500 грн за кубометр, цього року дуб – це 2000 грн. А якщо люди нарубали собі в лісі дровиняк з повалених дерев, то там взагалі буде суцільне асорті, - звертає увагу адвокат Олег Тренко. – Щоб визначитися з ціною, потрібна експертиза.
Кажуть, що в селах дуже налякані пенсіонери і малозабезпечені сім’ї, яким дрова на зиму привозили волонтери: тягне це чи не тягне на тюрму? А якщо тягне, то скільки можуть дати?
Як ще можуть покарати?
А ще може бути штраф за Адміністративним кодексом. Тут взагалі жодних обмежень не передбачили. Хоч три дровиняки в хаті зберігай, а якщо не покажеш, де купив, можеш розоритися на штраф у 510 – 1020 гривень на перший раз, у 1360 – 1530 на другий.
- Тиждень тому зрізав у себе в саду дві старі яблуні і грушу. Дров багато нарубав. Так, на всякий випадок, на запас. А тут на тобі... - написав у фейсбуці колишній радник міністра МВС Михайло Апостол.
- Рубати дерева на приватній ділянці можна. Але ж справді може виникнути конфлікт, коли поліцейський змусить доводити, що оті дрова саме від ваших пеньків, а не від дичок у сусідньому лісі, - вказує на проблему адвокат Олег Тренко.
У соцмережах і гніваються, і жартують над перспективами “закону про дрова”, і підозрюють політичну складову: мовляв, спеціально таке вигадали, щоб президент ветував та отримав бонуси до виборів.
А як воно на практиці?
- Оті розмови, що поліція збирається ходити по хатах і вимагати документи на дрова, суцільна маячня. Конституцію у нас ніхто не відміняв. Щоб зайти на приватну територію з перевіркою, треба відкрити кримінальну справу, внести її в Єдиний реєстр досудових розслідувань, написати клопотання до слідчого судді і отримати його санкцію, - каже підполковник поліції у відставці Олег Левинський. – Через три полінця з власної ініціативи ніхто такий клопіт на себе не візьме. Хіба що зверху спустять план по штрафах, як це було за часів боротьби із самогоноварінням.
Що стосується незаконно зрубаної деревини, то перевірки були і раніше, запевняє експерт.
- В основному перевірялися машини, що перевозять деревину. До реформи цим займалася ДАІ, зараз – патрульна поліція. Описати і вилучити свіжі дрова приватного обійстя могли в рамках кримінальної справи про незаконну вирубку лісу, якщо таку можна було довести. Поняття “зберігання” і раніше було закладене в Кримінальному кодексі. Теоретично у людей могли перевіряти документи на дрова, бо все має закупатися через лісгоспи або спецмагазини. Але таким не займалися і, впевнений, не будуть займатися.