Косолапі для мешканців Карпатського регіону та туристів – цілком реальна небезпека, а не казковий персонаж чи цирковий артист. Напади ведмедів на людей тут відбуваються рік у рік – рідко обходиться без зустрічей хижака з грибниками, мисливцями за рогами оленів чи єгерями. Наразі додалися й ті, хто незаконно намагається перейти кордон. Іноді ці зустрічі закінчуються сумно для людей.
Загриз ухилянта?
У четвер, 17 жовтня, у соцмережах з'явилися фото однієї з жертв карпатських ведмедів. Як повідомив журналіст Андрій Боєчко, днями співробітники одного з національних парків знайшли тіло чоловіка, об'їдене, мабуть, ведмедем.
– Очевидно, він (загиблий. – Авт.) намагався залишити країну через Чорногорський хребет, – пише Андрій Боєчко.
За характером пошкоджень працівники парку визначили, що їх завдав саме ведмідь. Незабаром, пише Боєчко, знайшли і звіра-людожера. З дикими тваринами, які напали на людей, розбираються двома способами: якщо їх вдається відшукати - вилучають з дикої природи або вбивають. Вважається, що ведмідь або інша тварина, яка вже спробувала людського м'яса, і надалі нападатиме на людей, які стають для нього харчовим об'єктом №1. Цю ведмедицю вбили.
Чи правда ця історія, чи ні - ще. треба звісно, довести. Можливо, просто лякачка для ухилянтів.
Врятували високі чоботи та досвід
Ще один випадок нападу клишоного на людину стався на околицях села Осмолода в Івано-Франківській області. Це популярне серед туристів місце в масиві Ґорґани, звідки починаються піші маршрути на вершини. Поруч – кілька заказників та пам'яток природи. Але цього разу жертвою ведмедя став не заїжджий мисливець за гарними краєвидами, а місцевий житель, лісник, що подався по гриби. Їх зараз у Карпатах збирають сотнями кілограмів – після дощів, що зарядили у вересні, схили обсипані білими і не тільки.
Озброївшись кошиком, 50-річний Василь пішов у давно знайомий ліс. Не встиг відійти й двох кілометрів від села, як помітив ведмежа. Відійти подалі не встиг, уже наступної секунди на нього накинулася ведмедиця і почала рвати нещасного іклами і пазурами.
- Василя врятувало те, що він був у високих гумових чоботях, і він знав, як поводитися при зустрічі з ведмедем, - діляться з Коротко про односельці постраждалого. - У цій сутичці ведмедиця двічі на нього нападала: спочатку він намагався відбитися, а потім згадав - краще не рухатися, прикинутися мертвим. Тоді вона відстала.
Лікарям довелося штопати не тільки погризені хижаком ноги, а й руку - ліва кінцівка проткнута наскрізь чи то іклом, чи то пазуром. Перекушено і артерію на руці – зашили. Тож ліснику пощастило, і він незабаром зможе повернутись додому.
Ближче до вершин з'їли всі гриби
Таких випадків, кажуть у місцевій селищній раді, раніше на околицях не було. Цього року селяни відзначають – у горах, ближче до вершин, де якраз і намагаються триматися клишоногі, ще навесні вимерзли ягідні чагарники. Тому перед зимою ведмедикам не вистачило їжі. І вони пішли вниз, до людей, де ще можна знайти рештки врожаю в садах. Місцеві зазначають, що біля вершин немає не лише ягід, а й грибів – все знайдене вже з'їдено ведмедями.
Випадок нападу ведмедя на людину ще до сезону сплячки здивував екологів. Як і той факт, що в лісі в середині осені зустрілася ведмедиця з ведмежатами – зазвичай застати матір із ведмежатами під час таких сімейних прогулянок можна навесні, коли вони з потомством залишають барлоги.
- Я дуже здивований, зараз не повинно бути такої небезпеки, та й ведмежат не повинно бути, - розмірковує у розмові з Коротко про еколог Ігор Антахович. - Ведмеді зайняті набором жиру, їхнє основне завдання - знайти їжу, щоб набрати вагу і залягти в сплячку. Хоча ведмідь міг шукати смітник чи скотомогильник ближче до людей – вони їдять м'ясо мертвих тварин, «з душком», навіть самі прикопують. Єгер міг нарватися на такого ведмедя чи ведмедицю.
Обходьте скотомогильники та туші диких тварин
У барлоги ведмедики йдуть, коли на вулиці вже стабільні морози. Але сумнівно, що цього року погода зажене їх у зимові сховища надовго – синоптики обіцяють теплу зиму. Особливо уважними слід бути туристам, які не знають «ведмежих» місць.
Напади ведмедів, звичайно, не повсякденна подія навіть для мешканців Карпат, але й назвати їх надзвичайною рідкістю не можна. Близько десяти років тому ведмідь у Карпатах «з'їв» грибнику обличчя. Сяк-так лікарям вдалося відновити людську подобу потерпілого, ніс односельці принесли з місця нападу. Обшукавши ліс, поблизу лісники знайшли й те, за що бився ведмідь – прикопану тушу оленя. Цей випадок також стався зовсім поряд із населеним пунктом у тій же Івано-Франківській області. Потім селянам у горах не давав спокою ще один клишоногий «терорист» – потягнув у них сім корів. А кілька років тому задер чотирьох кабанів. Також були напади і на мисливців за оленячими рогами.
Взимку буде гірше – з'являться шатуни
Зараз ще, запевняють екологи, гуляти в горах можна, але все одно не слід бути надто безтурботним. А в холодніші місяці краще не потикатися через шатунів.
- До того ж ведмедів, як і інших тварин, через заборону полювання в горах стає більше, - зазначають екологи. – Хоча за їх чисельністю стежать у лісгоспах, і якщо вона перевищена – це питання регулюють єгері.
Також до нас мігрують ведмеді із сусідніх країн, і у зворотному напрямку теж. Нещодавно на Закарпатті помітили клишоногого, який бадьоро перепливав Тису з боку Румунії. Із завданням упорався і, обтрусившись, подався дослідити український берег. За словами екологів, це нормальний серед диких тварин процес – якщо їжі на іншому березі більше, вони йдуть туди. Ще, як варіант, під час гону ведмідь може ув'язатися за самкою. Плавають клишоногі добре.
У «Синевирі» не вистачає «житлоплощі»
У найбільшому в країні реабілітаційному центрі бурих ведмедів НВП «Синевір» на Закарпатті ведмедики також ще навіть не думають про сплячку. Тут їх три десятки – всі жертви жорстокого поводження в цирках чи розважальних установах, яких утримували у неналежних умовах. Поки що, як розповів Коротко про ветеринар центру Михайло Маслій, вони набирають жиру.
- Вони ще активні, тож говорити про сплячку рано, - зазначає Михайло Маслій. – Проблема у погоді. Того року 17 ведмедів залягло у сплячку на тиждень, потім прокинулися – відлига була. Спав лише один.
Початківців у ведмежій сім'ї за останній рік не побільшало – селити їх просто нікуди. Хоча дзвінки з проханням влаштувати є постійно. Ще до війни планували розширюватись – ще на шість гектарів. Зробили документацію, поставили стовпи, але на цьому все зупинилося. Шість гектарів достатньо, щоб розквартувати ще 15 ведмедів, залежно від розміру та ваги. В середньому, для одного ведмедика потрібно 500 квадратних метрів території.
До речі
За даними вчених, що ведуть Червону книгу України, територію нашої країни населяє підвид європейського бурого ведмедя (Ursus arctos arctos Linnaeus), ареал якого охоплює всю Європу, Західний Сибір до Єнісея, Алтай. В Україні в минулому охоплював лісову та частково степову зони. Нині вид зберігся лише у регіоні Карпат. Чисельність не перевищує 300 особин. Найбільше ведмедів у Закарпатській та Івано-Франківській областях (до 200 особин), найменше у Львівській (близько 50 тварин) області.