Думка політологів: У «Плані перемоги» Зеленського вся надія на секретні доповнення

І союзники навряд чи ухвалять його повністю.

Офіс президента

Президент України представив у парламенті " План перемоги " (див. Конкретно), який він продовжує презентувати західним партнерам. У Верховній Раді його сприйняли з великим ентузіазмом (одноголосно підтримавши голосуванням), а от як на нього реагуватимуть у світі, журналіст Коротко про дізнавався про це у політологів.

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- «План перемоги» від Зеленського – це абсолютно правильний підхід до наших західних партнерів, багато з яких просто рятують Росію, наприклад, розповідаючи «казки», що не можна бити по Росії, боячись ескалації. І частина пунктів цього плану, наприклад про вступ до НАТО – це частина торгівлі. Не хочете давати запрошення, тоді давайте зброю. Запросити максимум, щоб отримати те, чим ми хочемо забезпечити нашу безпеку.

Чи почує Захід цей план? Тут ми маємо думати про свої інтереси. Ми повинні розуміти, що частина країн Заходу та частина їхнього політикуму спить і бачить, як ми програємо, а вони знову почнуть торгувати з Росією. Але якщо вони офіційно заявили, що протистоять диктатурі Путіна, то мають виконувати свою обіцянку.

І якщо хочете, то Зеленський ставить наших союзників, насамперед США, перед психологічним вибором – або ви підтримуєте Україну, або рятуєте Росію. Америка ж оголосила собі світовим захисником демократії та міжнародного права, отже, давайте ресурси з цією метою. Відповідайте за ваші слова, або ваш авторитет та репутація у світі похитнуться. Росію можна зараз додавити, бо вона стане загрозою всьому світу. Тут доречним є вислів одного з ізраїльських політиків: «Нехай краще не люблять державу Ізраїль, ніж співчуватимуть євреям в Освенцимі». Це ж можна сказати і про Україну – краще допомогти зараз, ніж шкодувати потім, після поразки.

Віталій Бала, політолог:

- Оптимізм викликають лише три секретні програми, можливо, в них є те, що допоможе покращити ситуацію. Тому що п'ять публічних пунктів - це те, що в Білому домі раніше назвали лише «списком побажань» Києва.

Перший пункт – запрошення до НАТО. Але всі розуміють, що зараз говорити про це не просто несерйозно, а спекулятивно. Це взагалі виглядає як ультиматум нашим союзникам. На Заході деякі вважають, що Зеленський намагається натиснути на Байдена, перед тим як він піде. Насправді ніхто зараз не хоче запрошувати Україну до НАТО. Навіщо тоді треба пропонувати це нашим союзникам? Це повернення публічної дипломатії вимог.

Другий – оборона. Цей пункт, напевно, писався спеціально під Курську операцію, щоб пояснити її цілі. Хоча вона успішно розпочалася, з морально-психологічного погляду, але невідомо, як закінчиться. Чимало західних експертів вважають, якщо там будуть великі втрати, то це може створити серйозні стратегічні проблеми для України.

Третій пункт – розміщення в Україні «комплексного неядерного пакету стримування». Розміщення бази НАТО чи США в Україні – це зараз нереально. За фактом вийде: перший пункт (запрошення до НАТО) – не запросили, третій пункт (військова база) – не дали, вже половина плану не працює.

А п'ятий пункт – розміщення українського контингенту у Європі. А це взагалі не має відношення до «Плану перемоги». І він явно суперечить третьому пункту. Ми хочемо отримати військову базу союзників, але при цьому пропонуємо свій контингент Європі. Якось не стикується.

Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

- Більшість плану не є сенсацією. Логіка наших дій та потреб очевидна. У плані є пункти про вступ до НАТО, про удари по території Росії та про постачання нам далекобійної зброї.

Але є й несподівані речі – розміщення українського контингенту у Європі після війни, коли Україна може стати донором безпеки у Європі. Але цей пункт більше спрямований на кандидата в президенти США Дональда Трампа, який нарікає Європі тим, що вона дуже мало витрачає на свою безпеку. У республіканців багато прихильників того, щоб американські війська пішли з Європи. І Зеленський дає йому такий пас, мовляв, українці пропонують їм заміну.

Щодо таємних доповнень до цього плану, які не публікуються, то це абсолютно правильно. Є конкретика, яку не можна розкривати. Тому що йдеться про дії, які впливатимуть на Росію, і зараз їх оприлюднити не можна.

Якою буде реакція союзників? За деякими пунктами ми отримаємо відповідь хоча б частково. Але тут треба бути реалістами – по цілій низці пунктів не буде швидкої відповіді. А за деякими пунктами зараз є негативна реакція наших західних партнерів. Це вступ до НАТО, розміщення військових баз на території України та ін. Публічно вони не скажуть «ні», але фактично ще не готові підтримати це. Говоритимуть - «завтра». І точно це залежатиме від виборів у США, психологічної готовності західних лідерів, ситуації в НАТО та результатів війни в Україні. Це наш план-максимум, і необов'язково потрібно, щоб усі його пункти були виконані одразу.

Конкретно

Що у «Плані перемоги» Зеленського

"План перемоги" складається з п'яти пунктів та трьох таємних доповнень. Перший пункт ⁠ – геополітичний, другий та третій – військові, четвертий – економічний та п'ятий – пункт безпеки. Чотири перші пункти слід реалізувати під час війни, п'ятий пункт документа – післявоєнний.

  1. Запрошення України до НАТО зараз.
  2. Оборона. Повернути війну на територію РФ, щоб росіяни зрозуміли, що таке війна, і розвертали ненависть у бік Кремля. Важливо проводити спільні захисні операції із європейськими сусідами для збивання дронів в українському небі. Необхідно зняття обмежень партнерами щодо застосування західних ракет з військових об'єктів на російській території.
  3. Стримування. Під нього є секретне доповнення, яке отримали партнери. Україна пропонує розмістити на своїй землі комплексний неядерний стратегічний пакет, якого буде достатньо для захисту України в майбутньому. Тут також йдеться про спільне виробництво зброї, зокрема фінансування виробництва зброї в Україні.
  4. В Україні зосереджено цінні ресурси: уран, титан, літій. Вони можуть посилити Україну та її союзників. Це можливість економічного зростання українців та Євросоюзу. Це можливість партнерам працювати з Україною. Україна пропонує підписати спеціальну угоду з ЄС та США щодо спільного захисту та інвестування у видобуток та використання цих ресурсів.
  5. Розрахований на повоєнний час. Україна матиме великий і досвідчений військовий контингент, воїни, які отримали реальний досвід сучасної війни. Цей український досвід має використовуватись для зміцнення оборони всього Альянсу та посилення безпеки усієї Європи.