Одною з прикмет важких часів є активізація шахраїв. Шахраї спекулюють на всьому – милосерді, бажанні допомогти, на бідності, на жадібності, прагненні отримати щось задешево або обійти закон. Станом на середину вересня, як повідомляє Опендатабот, відкрито без малого 52 000 проваджень за ст. 190 Кримінального кодексу – «Шахрайство».
Але це тільки верхівка айсберга, бо більшість жертв або не довіряють поліції, або соромляться зізнаватися, що заковтнули гачок. Найбільш популярні приманки аферистів під час війни досліджувала журналістка Коротко про.
Псевдоволонтери
Про цю небезпеку попереджали від початку великої війни, але шахрайські схеми досі в дії і навіть удосконалюються. Здебільшого шахраї вже не діють від власного імені, відкриваючи фіктивні збори на потреби ЗСУ чи постраждалих від бойових дій, а використовують маскування.
Так, у серпні цього року столична поліція затримала жінку, яка знаходила реальні звернення від військовослужбовців про допомогу в придбанні генераторів і автомобілів та розміщувала їх у закритих групах соцмереж, підміняючи номер банківського рахунку на власний. Як мінімум вісім чоловік перерахували шахрайці гроші загальною сумою у 20 000 гривень.
- Оголошення, які дають військові, розраховані в основному на волонтерські організації і фонди, а не на випадкові пожертви, - застерігає волонтерка Юлія Семеняка.
Щодо фондів, то під їх виглядом також можуть критися аферисти. У квітні цього року столична прокуратура повідомила про організовану групу, яка заснувала благодійний фонд, нібито скерований на потреби постраждалих від війни дітей. При фонді діяв call-центр, оператори якого телефонували на підприємства, в організації, просто навмання і просили донати. Невеличкі суми вони дійсно пускали на благодійність, щоб мати звітність, а собі “накопичили” 5 мільйонів гривень.
- Реальні фонди не дзвонять аби кому, бо вже мають своїх спонсорів і партнерів, - каже Юлія. - Не варто перераховувати гроші людям, яких ви не знаєте, з якими не маєте спільних знайомих і про яких не можете зібрати рекомендації. Якщо
вирішили задонатити в фонд, перевірте його по ЕДРПОУ - як давно створений, хто є власником, чи є сторінка в соцмережах, відгуки у ЗМІ.
Удавані потерпілі
У соцмережах часто зустрічаються оголошення з проханням про допомогу постраждалим від війни – дітям, пораненим, переселенцям. Ми не кажемо, що всі вони брешуть, зараз багато людей знаходяться у скруті. Але саме цим і користуються шахраї. У Дніпрі 20-річна дівчина, видаючи себе за пораненого військового, спершу видурювала у добросердної жінки гроші на лікування, а потім вже і вимагала, погрожуючи накоїти їй біди. Жертва шантажу перевела на рахунок шахрайки понад 800 000 гривень.
Також можна зустріти історії про шлюбних аферистів, які прикидаються пораненими героями, обіцяють неземне кохання, шлюб після одужання і цим виманюють гроші. Повно історій про “ветеранів”, які нібито збирають кошти на дорогі протези, про скалічених дітей, які насправді вигадані.
Шахраї можуть використовувати і реальні знімки, які банально крадуть із соцмереж. Так, фото хлопчика, який був поранений у Миколаївській області і лікувався у Львові, аферистка викладала як фото онкохворої дитини, прикидаючись її мамою. Тому експерти з безпеки радять ретельно перевіряти будь-яку інформацію, навіть коли вона зачепила за серце (адже саме на емоції і тиснуть шахраї). А саме:
- якщо є фото, перевірте його через Google-зображення – чи десь не публікувалося під іншим ім’ям,
- перейдіть на сторінку організатора збору коштів, щоб подивитися, коли створена, чи є активність, друзі чи були фото до війни,
- перевірте, чи відкриті контакти, коментарі, чи відповідає людина на запитання у приватних повідомленнях,
- не соромтесь розпитувати деталі і просити докази важкого становища.
Ще важлива деталь: шахраї люблять давити на жалість. Вони часто згадують Бога, Ісуса Христа, пишуть про “нещастя”, “мужньо тримаються, але...”. І обов’язково присягатимуться, що “я – не шахрай”.
Фіктивні воєнкоми і хижі помічники
Хто не знає стару схему: “Ваш син у поліції”! Тепер вона звучить на новий лад: сина, чоловіка, батька, брата забрали в ТЦК та СП. Як заплатите гроші – випустять, не заплатите – мобілізують. Викуп можна перекинути на карту або вручити довіреній особі.
Шахраї набирають номери навмання – п’ять не спрацюють, а шостий може “вистрілити”. Найчастіше такими аферами займаються засуджені у колоніях, які мають спільників на волі.
А от телефони родичів військових, які зникли безвісти, шахраї вишукують у соцмережах цільовим методом, особливо звертають увагу на свіжі оголошення, коли людина ще не знає, як її можуть надурити. Дзвонять, обіцяють розповісти, де бачили зниклого чи де знаходиться його тіло.
У поліції кажуть, що зафіксовані випадки, коли аферисти намагалися правити з родичів міфічні борги зниклих осіб. У такому разі радять негайно телефонувати за номером 102. А щодо оголошень, то розміщувати в них якнайменше конфіденційної інформації.
Юридичні хитрощі
На бажанні уникнути мобілізації непогано заробляють юристи. При цьому їх дії навіть не можна назвати шахрайством. Досить поширений приклад: чоловіку відмовили дати відстрочку. Адвокат обіцяє оскаржити відмову в суді і бере за це гроші, хоча знає, що справа завідомо програшна.
Також завелась компанія так званих “рішал” – юристів чи адвокатів, які обіцяють вирішити всі питання в ТЦК та СП. Дехто, якщо вірити чуткам, таки вирішує, але буває й по-іншому. Адвокат бере з клієнта аванс, перший транш нібито для хабаря військкому, а потім військовозобов’язаному приходить повістка на ВЛК.
- Схема не нова, використовується в судах. Адвокат бере хабар, який має передати судді, і не передає. Якщо процес виграно - він “порішав”, якщо ні – то суддя надурив. Свій гонорар за укладеним договором захисник також не поверне, бо він продав свій час, який витратив на справу, - каже адвокат Олексій Сиротін.
На ухилянтах також непогано заробляють шахраї, які обіцяють забезпечити виїзд з України або нелегальний перехід через кордон і просто дурять.
Продавці “задешево”
У поліції кажуть, що найбільш поширеною схемою шахрайства є фіктивні продажі у соцмережах. Схема проста: створюється сайт інтернет-магазину, де приємні ціни, з покупців береться передоплата, а товар не надсилають.
Якщо йдеться про війну, то масштаби афери можуть бути просто колосальними. У серпні Нацполіція відзвітувала про спільну з молдавськими колегами спецоперацію проти злочинного угруповання, яке ошукало військових, їх родичів та волонтерів на 46 мільйонів гривень. З території Молдови шахраї продавали неіснуючі автомобілі та безпілотники для ЗСУ, а гроші легалізували в авто преміум-класу та золоті вироби.
Такий “ринок” жваво реагує на злобу дня. Якщо заходить мова, наприклад, про подорожчання цукру - з’являються вигідні пропозиції. Якщо загрожує енергетична криза - в хід ідуть дешеві генератори і зарядні станції. Днями поліція повідомила про підозру жителю Нікополя, який “продав” щонайменше сім “дешевих” EcoFlow. Брав за кожну зарядну станцію 5000 передоплати і зникав.
Фішинг
Для тих, у кого є карткові накопичення, велику небезпеку становить фішинг ("риболовля" з англійської – от тільки на гачку не риба, а довірливий власник картки). Втім, і для всіх інших також, бо у такий спосіб зловмисники можуть отримати персональну інформацію про людину і передавати через її гаджети шкідливі програми та віруси.
Фішинговий “привіт” від шахраїв може прийти у вигляді СМС, на електронну пошту або в месенджери. Людині пропонується перейти за посиланням щоб отримати допомогу від ООН, Червоного Хреста, якоїсь іншої гуманітарної організації або просто приз на мільйон гривень. Дуже популярні повідомлення та дзвінки на тему “вашу картку заблоковано” або “було стороннє втручання”. Мета одна: вивідати коди, банківський номер телефону, щоб отримати доступ до ваших грошей.
Основна порада – не відкривати листи чи посилання в месенджері, яких ви не чекали. Навіть якщо вони прийшли від добре знайомої людини, передзвоніть і перепитайте, чи це вона є адресантом.
Якщо вже відкрили, то не давайте жодної інформації, що б у вас не запитували.