На українській полярній станції "Академік Вернадський" під час кільцевого затемнення Сонця було проведено новий експеримент, що стосується іоносфери. Отримані дані є надзвичайно важливими для прогнозування умов радіозв'язку між віддаленими регіонами світу, зазначили у Національному антарктичному центрі.
– Геофізики на станції "Академік Вернадський" провели нове важливе дослідження під час кільцевого затемнення Сонця, яке відбулося на початку жовтня над Тихим океаном, – повідомили у Національному антарктичному центрі. – Зокрема, проведено дослідження іоносфери – одного з верхніх шарів атмосфери, що містить велику кількість іонів та електронів. Цей шар здатний проводити електричний струм і відбивати високочастотні радіосигнали, що використовується передачі інформації на далекі відстані.
Ультрафіолетове випромінювання Сонця переважно викликає іонізацію в іоносфері. Під час затемнення Сонце швидко перекривається Місяцем, що створює унікальні умови для досліджень, які неможливо провести в інший час. Таким чином, цей експеримент дозволив отримати нові дані про іоносферу.
Українські полярники вже багато років вивчають поширення високочастотних сигналів на наддовгі відстані, що потрібне для діагностики великих іоносферних неоднорідностей. Дослідження проводяться за допомогою цифрового приймально-вимірювального комплексу. Під час експедиції на станції встановили новий приймач, здатний приймати сигнали одночасно на декількох частотах. У центрі зазначили, що зараз за допомогою цього приймача під час затемнення були зафіксовані сигнали не лише канадської станції CHU, а й радіостанції WWVH, що знаходиться на Гаваях, що дозволило отримати цінну інформацію про стан іоносфери у зоні затемнення.
- Українські полярники встановили перший в Антарктиці аналізатор якості повітря AirVisual Pro найвідомішої міжнародної мережі IQAir. На сайті цього сервісу можна перевірити показники чистоти повітря з більшості країн світу, зокрема України.
- Наприкінці червня українські вчені на антарктичній станції ім. академіка Вернадського модернізували геомагнітну обсерваторію Тепер вона працює на найвищому світовому рівні та готує односекундні дані у новому форматі. Їх використовують для прогнозів геомагнітних бур.