72-річний президент Росії Володимир Путін – фігурант не лише міжнародного злочину, а й внутрішнього російського. Поки що міжнародний суд не може назвати його злочинцем, та й у Росії справа закрилася після того, як Путін став президентом.
Коротко про – про те, що чекає Путіна у разі його арешту після гаазького ордера і що трапилося в Росії в середині 90-х.
Насипали санкцій
У середині вересня Рада Європейського Союзу вирішила вкотре продовжити персональні санкції ініціаторам та учасникам війни в Україні ще на півроку – до 15 березня 2025-го. Список заборон та обмежень великий – від обмеження на поїздки до заморожування активів. Число підсанкційних «щасливчиків» вже досягло 2200 чоловік і явно ще зростатиме.
У списку санкцій перебуває і президент Росії Володимир Путін, який увійшов туди 25 лютого 2022 року разом зі своїм міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. До них під санкціями вже перебували багато членів Держдуми, а також президенти Сирії та Білорусі Башар Асад та Олександр Лукашенко.
За місяць до цієї події, у січні 2022-го, про неможливість запровадити такі суворі заходи впливу, як персональні санкції, на президента Росії голосно заявили США. Мовляв, обмеження ускладнять ведення переговорів за участю Путіна. Так-так, із ним намагалися вести переговори ще до лютого 2022 року, оскільки вже трапилися і Крим, і Донбас. Президент США Джо Байден не відкидав персональних санкцій проти президента РФ у разі російського вторгнення в Україну.
Сталося російське вторгнення. Свої особисті санкції російський президент отримав більш як за рік – у березні 2023-го. Хоча до цього його прессекретар Пєсков у жаху заявляв: «Введення санкцій проти глави держави і проти глави Росії – це поміркована міра, яку можна порівняти з розривом відносин»…
Згідно з накладеними санкціями від Євросоюзу, США, Великобританії і країн, що пізніше приєдналися, там заморожені активи президента Росії Путіна, йому туди заборонено в'їзд. Безстрокові санкції щодо Путіна запровадила Україна.
Видали ордери на арешт
Відразу після антипутінського пакету санкцій 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав міжнародні ордери на арешт президента Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку звинувачують у депортації українських дітей. Те, що вивезення українських дітей на територію Росії може вважатися воєнним злочином, заявила слідча комісія ООН.
Цілком закономірне питання: чому не за вторгнення, не за порушення кордонів суверенної держави Путіну загрожує термін, а саме за незаконне вивезення дітей? Відповідь суддів Міжнародного кримінального суду: по-перше, Путін особисто несе відповідальність за ці злочини і як безпосередньо причетний до них, і як керівна особа, чиї підлеглі з його потурання або за його схвалення вчиняли ці злочини. По-друге, Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду стверджує, що дії Путіна «демонструють намір назавжди вивезти дітей з їхньої власної країни. На момент цих депортацій українські діти були захищеними особами відповідно до Четвертої Женевської конвенції». Тобто є насильницька передача українських дітей до Росії, тобто геноцид.
- Інциденти, які були встановлені Офісом прокурора МКС, включають депортацію не менш як сотень дітей, яких забрали з дитячих будинків для дітей-сиріт та установ по догляду за дітьми. Ми стверджуємо, що багатьох із цих дітей уже передали для усиновлення в Російській Федерації, - заявив прокурор МКС Карім Хан у березні 2023 року.
Тобто поки що світ має справу з фактами, які доведені до суду, Путін перебуває у статусі «підозрюваної особи». Визнати його злочинцем зможе лише суд за наслідками розгляду справи. Основне покарання у Міжнародному кримінальному суді – позбавлення волі на строк до 30 років або довічне позбавлення волі. Але довічних термінів в історії МКС винесено ще не було.
Росія визнає Міжнародний кримінальний суд і не ратифікувала його основний документ - Римський статут, і про це було заявлено голосно. Але можливість потрапляння президента РФ на лаву підсудних, зараз, м'яко кажучи, невелика.
Путін вже був фігурантом кримінальної справи
Було б дивно, якби біографія цієї людини була кришталево чистою. У 1993-1995 роках Путін був фігурантом справи будівельної корпорації «Двадцятий трест», яка викрала кілька мільярдів державних грошей. Взагалі гроші йшли на допомогу держпідприємствам, але цікавим чином опинилися на рахунках приватної корпорації. 1999 року після перевірки КРУ було порушено кримінальну справу № 144128, яка увійшла в історію як «Справа Путіна». Путін був заступником Анатолія Собчака, мера Санкт-Петербурга, який займався «Двадцятим трестом». Його підписи стояли чи не на кожному акті прийому-передачі грошей, які йшли до Іспанії, на будівництво котеджів для російської верхівки. Генпрокуратура закрила справу 31 серпня 2000 року, коли Володимир Путін уже був президентом, заявивши: «Щодо президента кримінальна справа не ведеться».