Фермерка з Вінниччини вирощує 35 оригінальних сортів перцю: від гострого "вишитого" до солодкого до морозива

Колишня вчителька географії Катерина Олійник змінила шкільний клас на поле.

з архіву Катерини Олійник

Дівчина «з перчинкою». Це - про фермерку з Вінничини Катерину Олійник. Вона залишила «стабільну» роботу вчительки географії і на свій страх і ризик почала вирощувати перець. Про те, чим хабанеро відрізняється від халапеньо, яким кольором «вишитий» перець, а також про те, як отримала величезну теплицю читайте у матеріалі Коротко про.

Орнамент на червоній шкірці

Болгарський та чилі. І ще вітчизняний «Білозірка». Такі сорти перцю знає пересічний українець.

- Зараз на своїй плантації ми вирощуємо 35 сортів гібридного перцю, - розповідає Коротко про фермерка з Вінницької області Катерина Олійник. – Така культура як перець дуже цікава, різноманітна, багата на смаки. І не обмежуйте себе лише болгарським. До речі, не люблю цю назву, від якої аж віє радянщиною: у ті часи саме з Болгарії привозили цей сорт перцю. Насправді він називається кубовидним, а за смаком – один з найбільш прісних та нецікавих. Хоча і він росте на нашому полі.

З більшим ентузіазмом кучерява фермерка (саме так називає свій бренд Катерина) розповідає про інші сорти перцю. Пишається так званим «вишитим», що родом з Македонії.

- Цей перчик мені надіслала підписниця, яка має родичів у Македонії, - пригадує Катерина. – Вона побачила мій допис у соцмережах про те,  що мрію виростити такий овоч. І надіслала перчик мені. Я висушила насіння, висіяла і отримала свій перший врожай «вишитого» перцю.

Такий перець має довгасту форму, шкірку червоного кольору, на якій є багато дрібних білих рисок. Це «вишиті» орнаменти самої природи. Дійсно нагадує вишивку білим по червоному. На смак «вишитий» перець досить гострий. Фермерка каже, що за шкалою гостроти знаходиться приблизно посередині.

Молодий – ніжний, достиглий - гострий

Ще один цікавий сорт – "Хабанеро". Пекельно гострий для більшості українців. Але поціновувачі гострих страв розсипаються у компліментах для хабанеро: ароматний, з цікавим вишуканим смаком.

- Відчуваються нотки цитрусів та манго, - описує перець сорту "Хабанеро" фермерка Катерина. – Ми його маринуємо, використовуємо для соусів. Нещодавно приготувати 10 банок маринованого хабанеро для військового. Це було його особисте замовлення, каже, що дуже любить цей перчик. Ще один прекрасний сорт для соусів – мексиканський "Халапеньо". Його родзинка у тому, що смак залежить від часу збору врожаю:  молоденький халапеньо ніжний, а той, що вже достиг - гострючий.

Якщо гострі сорти перцю зазвичай використовують для приготування соусів, то солодкі можна їсти наче яблука. Наприклад, перець ратунда. Нагадує маленький круглий глечик, приплюснутий. Солодкий, ароматний. Сорт "Ратунда" часто використовують для виробництва паприки.

Росте на полі Катерини і так званий снековий перець. Це улюбленець усіх дітей, навіть тих, які на овочі й дивитися не хочуть. Снековий перець дуже солодкий, зручний для здорового перекусу, тому що невеликий за формою та майже не має насіння. Столичні ресторатори також оцінили цей перець і подають його разом з морозивом як десерт.

- А назвати свій найбільш улюблений сорт я не зможу, тому що люблю їх усі, - сміється Катерина. – Зізнаюся: все ще пробую знайти найсмачніший сорт перцю.

Теплиця за перемогу у ґрантовій програмі

Майже 5 років Катерина Олійник, разом з чоловіком, вирощує перець. Заради цього заняття залишила вчителювати.

- Працювала кілька років вчителькою географії в одній зі шкіл Переяслава, що на Київщині, - пригадує Катерина. – І в якийсь момент вирішила повернутися у рідне село на Вінничину. Хотіла більше свободи, хотіла бути ближче до природи. Звільнилися разом з чоловіком (який, до речі, також вчитель географії. – Авт.) і повернулися у рідне село до батьків.

Планували працювати на землі. Перший рік допомагали батькам по господарству і вирішували, чим же засіватимуть навесні землю, що орендували. Томати, капуста, соняшник, гарбузи…Все не те!

- І раптом подумалося: а може, перець? – поправляє свої кучері Катерина Олійник. – Почали шукати інформацію в мережі, багато спілкувалися з фермерами, які вже займалися цією культурою. В результаті купили насіння і засіяли землю. І восени 2019-го зібрали перший врожай. Невеликий, зате свій.

З того часу на полі Олійників відбулося багато змін. Головне – з’явилася теплиця на 400 м2. Отримали її за перемогу у ґрантовій програмі «Курс на Незалежність» від агрохолдингу "Астарта-Київ". Теплиця опалюється, тому короткий сезон перцю (це приблизно 2 місяці. – Авт.) продовжиться аж до Нового року.

- У нас великі надії на цю теплицю, хоча поки що повноцінно ми її не опалювали, тому що з’явилася вона в нас навесні, - каже Катя. – Але я вже бачу, що врожай з теплиці більш якісний, аніж з поля.

Кучерява фермерка із завзяттям розповідає про свій перець. Хвалиться, що вже має окремий підрозділ, що займається виготовленням різноманітних соусів за 18 авторськими рецептами. А сама працює на полі та в теплиці з ранку до пізнього вечора. У допомогу найняла трьох місцевих жительок.

- Так, робота фізично важка, крім того, я ще активно розвиваю свій інста-блог, тому що й там продаю перець та соуси, - розповідає дівчина. – Цього літа загалом продали 6 тонн перцю. Зізнаюся, було важкувато через погодні умови: спека допікала усім фермерам.  Взагалі я вже жартую, що зі старту нашої перцевої історії кожного року маємо кризу: Covid, посилення карантину, повномасштабне вторгнення, спека. Та зупинятися не збираюся.