Через війну в Чорному та Азовському морях, за оцінками Національного природного парку " Тузловські лимани ", загинуло приблизно 85 тисяч дельфінів.
Щоб відновити їхнє поголів'я, потрібні особливі заходи, впевнений доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку "Тузловські лимани" Іван Русєв. Про те, яка ситуація з дельфінами сьогодні і як їм можна допомогти, він розповів Коротко про.
Головна проблема дельфінів під час війни - сонари
- Іване, чи правда, що ситуація з дельфінами змінилася на краще? Останнім часом у вас практично немає постів про цих загиблих ссавців.
- Якраз зараз я йду берегом, шукаю дельфінів. Нещодавно знайшли мертвого дельфінчика-білобочку. Видно, що він довго плавав морем… Одного мертвого дельфіна ми виявили навесні і зараз знайшли ще одного. Але загалом ситуація покращала: сьогодні кораблі російського флоту не мають істотного впливу на китоподібних, вони сховалися біля Новоросійська та в окупованому Криму.
Порівняно з 2022 роком, це казкова ситуація: ми бачимо багато живих дельфінів у Чорному морі та мало загиблих – вже немає такого впливу війни, який був на початку повномасштабних дій.
До війни теж була велика проблема – з браконьєрством. Прикордонники та рибінспекція давали нелегальний дозвіл на вилов камбали, калкана браконьєрам за гроші. Ті ставили велику кількість сіток, до яких часто потрапляли й дельфіни.
На думку вчених, лише 5% загиблих тварин вимиває на берег. І якщо до початку вторгнення на березі моря в нашому парку ми знаходили 0,07 мертвих дельфінів на кілометр, які гинули від рибалок чи браконьєрства, то під час активної фази війни виявляли по 8,5 загиблих тварин на кілометр – це у сотні разів більше, ніж до війни!
Лише 2022 року загинуло близько 50 тисяч дельфінів. Особливо багато померло морських тварин біля острова Зміїний під час бомбардувань, що тривали кілька тижнів. 2023 року ми знайшли 20 тисяч загиблих китоподібних. Протягом 2024 нарахували, за різними оцінками, від 10 до 15 тисяч дельфінів. Загиблих тварин зустрічають біля Новоросійська та в Криму.
- Чому така масова загибель дельфінів? Це пов'язано з військовими кораблями?
- Так, головна проблема після початку війни - не браконьєри, а сонари, або гідролокатори (пристрої для виявлення підводних об'єктів через відправлення звукових імпульсів. - Ред.). Дельфіни користуються ехолокацією, щоб спілкуватися, шукати рибні місця для харчування, а сонари дуже потужні, вони легко дезорієнтують тварин.
Гідролокатори вражають китоподібних, вони стають абсолютно сліпими і губляться у просторі. Дельфін у такому стані не здатний ловити рибу (до речі, він має з'їдати від 15 до 30 кг риби щодня). Через відсутність їжі тварина стрімко втрачає вагу – організм починає використовувати для виживання внутрішній жир (потрібно розуміти, що жир дельфінів дуже токсичний, бо Чорне море забруднене). І вони отруюються накопиченими в жирі токсинами - їхній імунітет падає, вони починають хворіти через віруси, які не шкодять здоровому організму дельфіна. Зрештою, вони гинуть від інфекційних захворювань.
Незважаючи на те що ситуація з дельфінами сьогодні виглядає краще, ніж на початку війни, популяція видів китоподібних досить низька. Ми мріємо про закінчення війни, але треба розуміти: коли вона закінчиться, це ще не означатиме, що все гаразд. Добре – це коли більше не буде натовпу браконьєрів та рибалок на Чорному морі.
Щоб зберегти дельфінів, нам потрібно зробити великий резерват-заповідник, що включає акваторій біля острова Зміїний. Завдяки резервату з'явиться шанс відтворення популяції дельфінів. Важливо, щоб тварин не чіпали.
Є ризик, що у Чорному морі зовсім не залишиться дельфінів
- А якщо не буде цього резервату-заповідника, що тоді? Адже поки що з цього приводу нічого не відомо.
- Якщо ми йдемо за варіантом "немає резервату", але є божевільне браконьєрство, від якого гине по 20-30 тисяч дельфінів щороку, на нас чекає сумна ситуація. У кращому разі – тривалий процес відновлення. Оновлення популяції йтиме дуже повільно: дельфіни дають одного малюка на рік.
У гіршому - є ризик, що дельфіни взагалі загинуть. Звичайно, ми страждатимемо без головного гравця в екосистемі Чорного моря. Без дельфінів не буде живої екосистеми: вони підтримують життя багатьох видів риб та інших морських тварин. Якщо в Чорному морі не залишиться дельфінів, воно перестане бути живим, як будь-яка екосистема, що втратила вершину харчової піраміди. Це означає, що не буде здорових популяцій риб та достатньої кількості кисню. Здорове Чорне море може бути тільки тоді, коли в ньому багато дельфінів.
Сьогодні дуже обережно порушується питання про створення морського резервату. Коли ми говоримо, що він необхідний, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України нас підтримує на державному рівні. Але, на жаль, Одеська обласна адміністрація блокує створення резервату. Зараз у нас із ними полеміка. Ми сподіваємось наполягти на своєму, це важливо.
Україна є стороною угоди ASCO BANS – це угода між Балтійськими та Чорноморськими країнами про збереження малих китоподібних. Ми зобов'язалися їх охороняти та створювати для них безпечні місця. Україна хоче до Європи, а отже, нам треба зробити цей крок. В іншому разі залишимося на задвірках цивілізації, нас вважатимуть дикунами.
- Незважаючи на шкідливий вплив війни на морських тварин, пишуть про існування деяких дельфінів-шпигунів. Нещодавно в норвезьких водах був знайдений мертвим кит-білуха Хвалдімір - через причеплену на нього камеру його підозрювали в шпигунстві на Москву. Що ви про це думаєте?
- Після Другої світової війни в Америці, СРСР та трохи в Україні справді тренували дельфінів та білух, у тому числі для військових дій. У СРСР створили великий океанаріум у Севастополі та Козачій бухті, щоб тренувати китоподібних для шпигунських цілей. До дельфіна могли прикріпити міну, він міг вразити якусь ворожу ціль… Білухи та дельфіни - дуже розумні тварини, теоретично їх можна використовувати у військових діях, але ж це дикість! Жорстока неефективна стратегія.
Ми технологічно просунулися, особливо Україна у створенні дронів, морських зокрема, - тому нерозумно використовувати тварин для війни. Можливо, факт зі шпигунством має місце у наші дні, але треба розуміти: це ніяк не впливає на перебіг подій. Ефективність використання морських тварин у війні вкрай низька.
Дельфінів із дельфінаріїв потрібно відновлювати у реабілітаційних центрах
- Отже, загалом можна говорити про те, що дельфіни почуваються краще, порівняно з недавнім періодом?
- Якщо порівнювати з початком війни, то, безумовно, так.
Наразі від Дунаю до Миколаївської області обмежений доступ людей до Чорного моря. Ми маємо інформацію, що там бачать дельфінів. Ми дуже раді, що вони там є. Сподіваюся, ми скоро здолаємо ворога, увійдемо до Європейського союзу і зробимо так, щоб дельфінарії – в'язниці для дельфінів – перестали існувати. Люди милуватимуться дельфінами у Чорному морі на спеціальних маршрутах, якими плаватимуть кораблі. А дельфіни почнуть безпечно жити, відтворювати свою популяцію та підтримувати у здоровому стані наше Чорне море.
- Дельфінарії зло – бо, по суті, є в'язницею для тварин?
- По-перше, там утримують червонокнижних тварин. По-друге, вони утримуються у жахливих умовах, там немає простору. Дельфінам потрібно пропливати щодня десятки та сотні кілометрів, а вони не можуть цього зробити у невеликому дельфінарії. По-третє, там хлорована вода. Крім того, дельфіни - соціальні тварини, мають жити сім'ями, але не можуть. Це знущання!
Українське законодавство каже, що ми можемо їх забрати через суди, але куди їх потім подіти? Необхідно створити реабілітаційний центр, де тварини зможуть перебувати на перетримці. Там вони навчатимуться ловити рибу (до цього харчувалися тільки замороженою). Через сітку дельфіни зможуть спілкуватися з тваринами, які живуть у дикій природі. Завдяки швидкій соціалізації вони незабаром зможуть жити у Чорному морі.
Звичайно, тварини, які занадто довго мешкали у дельфінаріях, можуть не пристосуватися до умов дикої природи. І вони житимуть у морі стільки, скільки зможуть. У морі їх смерть - природний процес. У будь-якому разі так буде краще і для дельфінів, і для природи, і для людей.
ДО РЕЧІ
У 60-х роках ХХ століття в Чорному морі мешкало кілька мільйонів дельфінів, Вже через 50 років чисельність малих китоподібних впала до кількох сотень тисяч особин. Зменшення кількості дельфінів безпосередньо пов'язане з людським фактором – це дії браконьєрів, рибальські сіті, а сьогодні – війна.
Відомий не лише як науковець, а й як науковий журналіст, учасник багатьох екологічних експедицій.
Народився у лютому 1959 року у селі Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області. Після школи закінчив Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова. Працював у протичумній станції, яку потім перетворили на науково-дослідний інститут.
У різні роки був керівником групи моніторингу природних осередків чуми, що діють, в зоні Аральського моря. Спостерігаючи за тим, як люди вбивають Арал, розпочав активну громадську діяльність із захисту дикої природи.
1988 року Іван Русєв захистив кандидатську, а 2013 року – докторську дисертацію за спеціальністю «Екологія». Є автором понад 550 наукових праць, співавтором 14 монографій.
У 2014 році працював у дельфінарії Міноборони України, який перевезли із Севастополя до Одеси. З грудня 2015 по грудень 2017 був керівником Національного природного парку «Тузловські лимани», з січня 2018 року очолює в парку науково-дослідний відділ.