Поки мешканці інших населених пунктів переживають через ціни на картоплю (це ж у скільки обійдеться запас на зиму за такої вартості?!), селяни з Головківки Черкаської області й у вус не дмуть. У них проблем із картоплею зроду не було, більше того, мішки з їхнім «земляним золотом» на ринку покупці завжди виривали один у одного з рук. Ще б пак: головківська картопелька славилася не лише на всю Україну, раніше її возили потягами та вантажівками і за межі країни!
Картоплю гектарами садив кожен селянин
Щоб дізнатися про секрет головківської картоплі, кореспонденти Коротко про вирушили на Черкащину. Звичайно, з порожніми мішками під пахвою.
Головківка - мальовниче село, що розкинулося на пагорбі на території заповідника "Холодний Яр". Звідси відкриваються чудові краєвиди на околиці: долини, хвилясті поля, сусідні села, що сховалися серед лісів і ярів, і порослі деревами височини. Поряд – Атаманський парк із ставками, алеями та радоновим лікувальним джерелом Живун. Цією водою загоювали рани ще козаки та гайдамаки, а сьогодні це популярне місце серед туристів. За складом – як трускавецька «Нафтуся». У парку водяться зайці, сарни, куниці, борсуки, лисиці та кабани.
Колись Головківка була великим селом на дві тисячі дворів. Сьогодні залишилося близько тисячі людей. Кожен господар тримає великий город – від 30 соток до гектара. Усі засаджують землю виключно картоплею: такої смачної більше ніде не знайти. Обробляють лише вручну. Щоправда, секрет, який перетворює звичайний овоч на делікатес, селяни й самі не знають. Знизують плечима: ніколи не досліджували це питання - росте і росте. Але визнають – вже у сусідніх селах картопля зовсім не та. Тому Головківка може похвалитися багаторічною традицією її вирощування. Ще перед Другою світовою війною не було жодного селянина, який нехтував би картоплею.
Картопля як туристичний об'єкт
Оксані Почінській, колишній вчительці місцевої школи, за допомогою нехитрого овочу, яким славиться село, вдалося залучити до Головківки туристів. І навіть нових мешканців! Після того як вона почала розвивати картопляний бренд села, про Головківку заговорили як про картопляну столицю країни, сюди почали переселятися люди. В інші села, в яких так само стає все менше людей з кожним роком – їдуть до міст, новоселів ніякою цяцькою не заманиш.
Мимоволі Оксані довелося стати дослідником історії села та картоплі взагалі, хоча сама - викладач іноземних мов. З її легкої руки в Головківці десять років тому з'явилися «Картопляні розваги».
Вже о дев'ятій ранку перед сільською садибою «Картопляна хата» гальмують автобуси з десятками діточок. Гурбою висипавшись у двір, слухають розповіді та легенди про картоплю, дізнаються про її маловідомі властивості, проводять хімічні та фізичні експерименти. Наприклад, шукають крохмаль за допомогою йоду, причому не тільки в картоплі, а й у ковбасі, папері, клеї, запалюють за допомогою діодів лампочку від бульб. Також для дітей проводять екскурсії та майстер-класи, і, звичайно ж, усі разом готують картоплю, печуть картопляні коржі та смажать чіпси. Вже після обіду їдуть додому ситі та задоволені.
Сорт "Головківська" майже втрачений
"Головківську" картоплю покупець впізнавав відразу: довга, як поліно, ідеально гладка, без жодного вічка. Її і на руку, якщо не взяв пакета, можна складати, як дрова. Це якщо не плануєш багато брати. Але зазвичай таку картоплю відвантажували мішками – дуже смачна.
– Сорт картоплі «Головківська» давав найбільші врожаї, – розповідає кореспондентам Коротко про Оксана Почінська. – Нею набивали конопляні мішки по 50 кг та розвозили по всій країні, везли навіть до сусідніх країн. Нині, на жаль, цей сорт уже майже не вирощують: подрібнів, і люди почали відмовлятися від нього. Але культивують десятки інших сортів – всі смачніші, ніж вирощені в інших місцях.
Жаль, що особлива "Головківська" картопля перевелася – сьогодні рідко в якому дворі її можна знайти.
- Під час своїх досліджень я з'ясувала, що наша "Головківська" картопля, виявляється, насправді – американка! – ділиться Оксана Почінська. – Спочатку її вирощували у штаті Айдахо. Це її батьківщина.
Туристів до Головківки приваблюють такою легендою. Давним-давно втомлені мандрівники, видершись на пагорб, нарвали сухих бур'янів для багаття і вирішили там же ночувати. А ранком побачили, що в згарищі залишилися якісь чорні грудки. Розламали – апетитний запах запаморочив голову, ними й поснідали. Тоді й вирішили тут залишитися, вирощувати «бур'ян» та продавати. З цього й розпочалася історія картопляного села Головківка.
На жаль, «Картопляні розваги» у Головківці довелося згорнути через коронавірус, а потім - війна. Але вони ще напевно оживуть, і ще не одна сотня школярів шукатиме на околицях чарівну картоплю, що дає сили. Діти впевнені, можна, звичайно, і купити, але покупна чарівною не стане - тільки особисто знайдена. Також обов'язково повернеться і розстріл ворога картоплі - колорадського жука - з рогатки, і буде картопляний гольф та багато чого ще.
Картопля-«п'яниця» та «художниця»
На початку осені, коли в поля в інших областях тільки-но починають виходити люди для копання бульб, у Головківці у всіх польовий інструмент давно почищений і відправлений на відпочинок.
- Ми свою картоплю ще наприкінці липня викопали і всю продали, - веселяться, дізнавшись про наші сподівання закупитись смачною головківською картоплею, селяни. – Тож ви запізнилися, приїжджайте наступного року.
Крім сорту "Головківський", є й інші, здатні здивувати. Наприклад, «Циганка» - бузкова, майже чорна, її й у землі важко розглянути. А всередині - жовта, розсипчаста. Або «П'яниця» – жовта з червоно-фіолетовим «носиком». Ще є – «Пікассо», розмальована природою, як крашанка: плямиста, рожева з жовтим.
- Хочете – рожевеньку, хочете – біленьку, а є й ряба, – хваляться сортами місцеві господині. Кожен підписаний і лежить в окремій скриньці, чекатиме посадки: – Є для варіння, є для смаження – для будь-якої страви підберемо!
Як і вся картопля, головківська зараз на ринку у Черкасах теж подорожчала. Цього літа закупники брали її у селян по 20 гривень, а для себе з-під хати наприкінці липня-початку серпня можна було сторгуватися і по 10. Декілька мішків хто ж не дасть зі знижкою?
Селяни зазначають: неврожай не оминув і їх, але катастрофи немає. Вистачить і для себе, і для людей.
У ТЕМУ
Картопля по-головківськи (рецепт від Оксани Почінської)
Ріжете шматочками сало, добре засмажуєте на сковороді, додаєте порізане шматочками 2 на 2 см або більше м'ясо, смажете до напівготовності. Картоплю ріжете на чотири частини вздовж і навпіл, викладаєте зверху. Коли картоплю з м'ясом двічі перевернули, викладаєте порізану кільцями цибулю, приправляєте перцем, сіллю, лавровим листом і накриваєте кришкою. І смажете до готовності картоплі. Смачного!