Затримання Павла Дурова зробило безкоштовну рекламу для його месенджера у всьому світі, але особливо у Франції. Після арешту в аеропорту Парижа засновника Telegram його соцмережа вийшла на перше місце за кількістю завантажень в App Store у Франції і на друге місце в США. Загалом Telegram збільшив міжнародні завантаження на 4%. У США серед усіх програм (за винятком ігор) Telegram піднявся з 18-го місця на 8-ме.
У США на захист Дурова встиг висловитися автор SpaceX та власник соцмережі X Ілон Маск, який написав серію постів на підтримку Дурова з хештегом #FreePavel. Журналіст Коротко про розбирався, чому ця подія викликала такий резонанс у світі.
Telegram – це бездонне та неконтрольоване дно
У Франції Дурову звинувачують у діях, які пов'язані з тероризмом, наркотиками, шахрайством, відмиванням грошей, продажем краденого та сексуальними злочинами проти дітей. Ці звинувачення пов'язані з тим, що у Telegram відсутня модерація контенту, а адміністрація месенджера відмовляється співпрацювати з владою. Є припущення, що французька влада вимагала у Дурова ключі шифрування: якби він погодився, всі листування в месенджері стали б доступні правоохоронним органам.
Telegram зареєстрований як месенджер, а не як соцмережа, і головний офіс компанії знаходиться у Дубаї. Пропоновані ним функції (відсутність модерації, можливість реєструвати обліковий запис на «одноразові» номери, зручність обміну інформацією через закриті групи) використовуються політичними активістами в авторитарних країнах, включаючи Росію.
Вони ж залучають до месенджера любителів конспірології, торговців нелегальним товаром та різноманітних організаторів для координації протиправних дій. Так, наприклад, вербування та керівництво діями учасників теракту у Crocus City Hall у Москві, за версією слідства, йшли саме через Telegram. Цей же месенджер фігурував і під час недавніх антиіммігрантських заворушень у Великій Британії – через нього поширювався список, що нібито містить імена та адреси імміграційних адвокатів.
У 2021 році Міністерство юстиції Німеччини двічі надсилало листи керівництву Telegram із попередженням про те, що компанія порушує закон про захист прав у соцмережах через повідомлення, що поширюють ненависть. У 2022 році компанії були виписані штрафи на суму понад 5 мільйонів євро, після чого месенджер пішов назустріч владі країни і почав співпрацювати з нею, видаляючи контент, який порушує німецький кримінальний кодекс.
У Франції ситуація схожа. Цей месенджер найчастіше використовується для поширення піратського контенту (наприклад, трансляції спортивних змагань). Прокуратура Парижа розкрила групу в Telegram, яка продавала дитячу порнографію. Крім того, у лютому французькі спецслужби викрили пропагандистську мережу російського походження, яка також діяла через месенджер.
Влада хоче отримати контроль над інформацією
З іншого боку, це не перший випадок, коли держави хочуть отримати доступ до зашифрованих месенджерів. Причому як авторитарні режими, так і демократії. Наразі претензії Дурову висунули правоохоронні органи Франції, а у 2017 році у Дурова вимагали ключі шифрування Telegram у ФСБ Росії. Він відмовився, і тоді Роскомнагляд почав блокувати месенджер, але йому це не вдалося. Месенджер використовував методи обходу блокувань, і кількість користувачів не падала, а зростала. 2020 року Telegram офіційно розблокували в Росії.
Таке бажання отримати доступ до зашифрованих месенджерів може бути соціально небезпечним. Виходить, суспільство не має контролю за тим, що роблять правоохоронні органи з особистими даними та листуванням. Не можна проконтролювати, чи використовується доступ до шифрованого листування з метою громадської безпеки, чи є елементи переслідування.
Також є загроза, якщо такі дані будуть відкриті правоохоронцям, то можливі витоки на чорний ринок. А далі інформація може стати предметом шантажу або кібершахрайських схем. Тому ризики суспільних потрясінь, нових витків кіберзлочинності переважають користь від доступу до листування терористів та екстремістів.
І у світової спільноти вироблено відповідь на такі претензії. 2022 року вийшов звіт управління Верховного комісара ООН з прав людини про право на недоторканність приватного життя в цифрову епоху. У документі наголошується, що, коли влада намагається обмежити шифрування, щоб полегшити пошук злочинців, вони ставлять під загрозу вразливі категорії громадян: це і жінки, які піддаються стеженню, і правозахисники, і релігійні, сексуальні, політичні меншини.
Чи закриється Telegram
Питання про можливе закриття месенджера Telegram через арешт його засновника Павла Дурова не можна назвати простим. Telegram максимально децентралізований, і в нього є технічна інфраструктура, що дублюється, самопідтримується, і завдяки якій випадання окремих елементів не повинно руйнувати всю систему. Експерти кажуть, що Telegram має чотири більш-менш публічні дата-центри в різних точках земної кулі. BBC повідомляє, що ці дата-центри знаходяться десь у Європі, Америці, Південно-Східній Азії та на Близькому Сході.
Навіть арешт Дурова не означає автоматичного припинення роботи сервісу. Telegram має безліч серверів по всьому світу, і управління ними розподілене між різними людьми. При цьому закони про блокування месенджерів у різних країнах відрізняються. У деяких державах заборонити Telegram буде набагато складніше, ніж у інших. У той же час, блокування месенджера, особливо такого масштабного, як Telegram, є технічно складним завданням. Користувачі завжди знайдуть способи обходу блокування. Проте не можна виключати можливість часткового блокування або посилення контролю за сервісом у деяких країнах.
Думка експерта
Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:
- Резонанс затримання Дурова полягає в тому, що цей месенджер дуже популярний і гарантував певну анонімність інформації. Люди цінують цю приватність і не хочуть від того відмовлятися. Водночас у Telegram поширювалася інформація, яка порушувала норми закону у багатьох країнах. Тому, найімовірніше, результатом затримання Дурова стане певна угода між ним та правоохоронними органами Євросоюзу про більш ефективну модерацію контенту, до якої є претензії з боку закону.
Telegram - це кросплатформний месенджер, який пропонує функції обміну текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, а також можливість здійснювати аудіо- та відеодзвінки, влаштовувати прямі ефіри та створювати розраховані на багато користувачів групи та канали.
Ідея Telegram виникла у Дурова ще під час роботи над соціальною мережею "ВКонтакте". Активні розробки розпочалися у 2012 році. Вже 2013 року відбувся офіційний реліз Telegram для iOS. Версія для Android з'явилася трохи згодом.
На початку 2023 року, за даними засновника сервісу Павла Дурова, Telegram став другим за популярністю месенджером у світі, поступаючись лише WhatsApp, а кількість користувачів сягнула одного мільярда.