У світі закладаються основи нового ядерного протистояння. Путін не лише лякає світ застосуванням ядерної зброї, а й активно її оновлює. Китай також не має наміру поступатися в цьому питанні США та Росії. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг напередодні заявив, що Альянс веде переговори про розгортання більшої кількості ядерної зброї через загрозу з боку РФ і Китаю.
Тому президент США Джо Байден утвердив засекречений ядерний стратегічний план США, який вперше переорієнтує американську стратегію стримування на швидке розширення ядерного арсеналу Китаю.
Джерела видання Deutsche Welle повідомляють, нова стратегія необхідна також загалом для стримування Росії, КНР і Північної Кореї одночасно. Який же зараз у світі розклад ядерних сил, розбирався журналіст Коротко про.
Китай став прямим конкурентом США та РФ
Як повідомляє видання The New York Times, в американському оборонному відомстві – Пентагоні - вважають, що протягом наступного десятиліття китайські резерви ядерної зброї конкуруватимуть за розміром та різноманітністю з американськими та російськими запасами. Міністерство оборони США опублікувало прогноз, згідно з яким у 2035 році Китай матиме в своєму розпорядженні більш ніж 1500 ядерних боєголовок (зараз – 450). Зростає ймовірність того, що приблизно через 13 років Китай як ядерна держава стане в один ряд зі Сполученими Штатами та Росією, і вперше в історії світ вступить у небезпечну епоху тристороннього ядерного протистояння.
Аналітичні дані експертів підтверджують, що кількість боєголовок знову почала зростати. Наразі, згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) за 2023 рік та звіту Федерації вчених-атомників «Стан світових ядерних сил за 2024 рік», в арсеналі ядерних держав є 12 512 боєголовок.
З яких понад 9500 – в активних військових запасах. Хоча це й значно менше порівняно з приблизно 70 000 боєголовками, якими володіли ядерні держави під час "холодної війни", очікується, що ядерні арсенали збільшуватимуться протягом найближчого десятиліття.
Мільярди на ядерну бомбу
У ядерному клубі сформована п'ятірка країн, які мають боєголовки легітимно: США, Росія, Франція, Великобританія, Китай. Легітимність забезпечує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.
Росія посідає перше місце серед країн, що володіють ядерною потужністю: у неї 5889 ядерних боєголовок. За нею слідують США з 5244 боєголовками і Китай - з 450. Франція має 290 ядерних боєголовок, Великобританія – 225. За деякими оцінками, ядерні боєголовки мають Пакистан - 170, Індія - 164, Ізраїль - 90 і Північна Корея - 30.
Інвестиції країн - власниць атомних бомб - у цю сферу за останні роки перевищили 91,4 мільярда доларів. За США, які найбільше вклали коштів у ядерну зброю, слідують Китай, Росія, Великобританія, Франція, Індія, Ізраїль, Пакистан і Північна Корея. Китай вклав майже 12 млрд доларів, а Росія посідає третє місце з 8,3 млрд доларів.
"За останні п'ять років спостерігається помітна тенденція до зростання кількості грошей, виділених на розробку цієї найбільш негуманної та руйнівної зброї", – сказала Алісія Сандерс-Закре, координатор з питань політики та досліджень у Міжнародній компанії за ліквідацію ядерної зброї (ICAN).
"Ми наближаємося до одного з найнебезпечніших періодів в історії людства", - каже директор Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI) Ден Сміт. На його думку, дуже важливо, щоб уряди країн знайшли способи співпраці, щоб знизити геополітичну напруженість, уповільнити перегони озброєнь.
До речі
Україна добровільно залишилася без ядерної безпеки
Від спроб створити атомну бомбу відмовилася незадовго до скасування режиму апартеїду ПАР, а також Лівія у 2003 році. Осібно тут стоять колишні республіки СРСР, які успадкували після його розпаду ядерну зброю. Україна, Білорусь та Казахстан підписали Лісабонський протокол, який зробив їх сторонами у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1), а потім приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Найбільший арсенал, третій у світі після США та Росії, мала Україна. Відмовившись від нього, Київ отримав натомість фінансову допомогу, а також гарантії безпеки і територіальної цілісності від ядерних держав, закріплені у так званому Будапештському меморандумі.
Однак меморандум мав характер добровільного зобов'язання, не був ратифікований жодною з держав, що його підписали, і не передбачав механізму санкцій. Тому його порушили усі гаранти.