На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроєкту, що має виправити правову колізію, через яку юнаки, яким не виповнилося 25 років, підпадають чи вже підпали під мобілізацію. Цей документ, днями підтриманий Комітетом із нацбезпеки, депутати планують голосувати після відновлення пленарних засідань - одразу за законопроєктом про заборону УПЦ (МП).
Що напевне вирішить новий закон, якщо буде ухвалений, які питання “провисають” - Коротко про розповіли юристи.
Чому виникла колізія
Історія відходить у часи до великої війни, коли про таку тотальну мобілізацію не було і думки. Юнаків, яких через стан здоров’я звільняли від весняно-осіннього призову як непридатних до служби у мирний час, переводили з обліку призовників на облік військовозобов’язаних – як обмежено придатних у воєнний час. У народі це називали “білим квитком”, який рятував від армійської служби.
Від початку масштабної російської агресії і до квітня 2024 року мобілізаційний вік в Україні стартував від 27 років. Проте діяли винятки – призвати до війська під час воєнного стану могли молодиків, якщо ті пройшли базову військову підготовку (строкову службу) або закінчили військову кафедру і не мали підстав для відстрочки або броні.
- Власники “білих квитків”, які не досягли граничного віку, опинилися в особливому стані. З одного боку, бойового досвіду вони не мали, з іншого – вважались військовозобов’язаними, - каже юрист Ігор Зорін. – Жодних роз’яснень щодо такої категорії не існувало, тому випадки мобілізацій, які сьогодні депутати називають незаконними, були і до травня 2024-го. Тільки не набували такого розголосу, як зараз.
У квітні цього року Володимир Зеленський підписав закон про зниження мобілізаційного віку на два роки, а в середині травня набув чинності закон про мобілізацію, який захистив від призову також тих чоловіків до 25 років, які пройшли базову службу чи військову кафедру. Про “обмежених військовозобов’язаних” законодавці забули знову. А в ТЦК та СП якраз згадали.
Став військовим через невиліковну хворобу
У червні ми розповідали історію 22-річного хлопця, який зійшов з потяга в Ужгороді і зник зі зв’язку з рідними. Що сталося з сином, мати дізналася, коли він подзвонив їй з чужого телефона, перебуваючи в навчальному центрі. Ситуація виявилася типовою. Валентина зупинили на вокзалі, доставили в ТЦК для перевірки облікових документів, одразу ж відправили на бліц-ВЛК і зарахували до військової частини. Все це “дякуючи” невиліковній хворобі, через яку у 2019 році юнака перевели зі статусу "призовник" у статус "військовозобов’язаний".
Є свідчення, що з травня 2024-го, коли почалося оновлення даних, ТЦК та СП стали досить активно виявляти увагу до такого “мобілізаційного резерву”, через що до Кабміну була подана петиція з вимогою терміново розробити порядок переведення громадян до 25 років з обліку військовозобов’язаних на облік призовників. Але ініціативу проявили депутати.
Перший законопроєкт № 11379 група парламентарів на чолі з Олексієм Гончаренком подала 24 червня, другий - № 11379-д - вже з іншим колективом авторів зареєстрований 6 серпня. Зараз перемогу святують і ті, і другі.
- Дотисли! Мобілізації юнаків з 18 до 25 років не буде! Щойно Комітет з нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт 11379-д! Це законопроєкт, зроблений на базі мого законопроєкту 11379, - написав у фейсбуці депутат Олексій Гончаренко.
Він наголосив, що в законопроєкті передбачене право на звільнення для тих, кого встигли забрати, користуючись “тією ганебною нормою”.
Різночитання, відмови... Знову чекаємо судів?
- Син уже склав присягу, але ще не отримав розподілення в частину. Якщо закон буде ухвалений, він сам вирішуватиме, чи скористається правом на звільнення зі служби. І я ще не певна, що таку можливість йому дозволять реалізувати, - каже Ніна Троненко – мати Валентина. – Щодо мене, то я буду боротися за нього до кінця. Я подавала в усі служби заяви на беззаконня, що чинили в ТЦК, я отримувала відписки, і тепер ми будемо використосувати їх в судах. Я хочу жити в правовій державі, де діють справедливі і мудрі закони.
Юристи, які читають законопроєкт не через призму популізму, схильні не поділяти оптимізм депутатів.
- У проєкті не написано про право на звільнення, - звертає увагу Ігор Зорін. – Там сказано “можуть бути звільнені”, якщо не висловили бажання продовжувати службу. А там, де “можуть”, є місце і для варіантів, чому не можуть.
З огляду на те, що Міноборони і Генштаб були проти змін до законів, можна зробити припущення, що “протиотрута” вже розробляється.
- Слово “можуть” означає, що їх зобов’язані звільнити, якщо таке бажання є, - переконана адвокат Дар’я Тарасенко. – Але я дуже низько оцінюю шанси, що Верховна Рада дозволить таке звільнення. Про відстрочку – вірю, про звільнення – ні. Військові частини не захочуть відпускати хлопців, які вже чогось навчені. Законопроєкт не дає гарантій, у нас багато було законопроєктів, які ні до чого не привели.
Адвокатка також звертає увагу, що пункт, який регулює звільнення, прописаний некоректно.
- Йдеться про перебування на обліку як обмежено придатних у військовий час на момент 04.05.24 р. А це може тлумачитися, що звільнятимуть тільки тих, кого мобілізували після цієї дати. Отже, проблема хворих молодиків, забраних у військо до 4 травня, не буде вирішена. А таких дуже багато, - зазначає Дар’я Тарасенко. - Більше того, поза регулюванням залишилися юнаки до 25 років, які були звільнені від строкової служби і переведені у категорію військовозобов’язаних за сімейними обставинами. Наприклад, мають батька з інвалідністю, отриманою під час участі в АТО.
Отже, якщо редакція схваленого комітетом документу не зазнає уточнень, прогнозуються різночитання, а за тим – відмови у звільненні і спроби їх оскарження. Знову доведеться чекати, що скаже судова практика.
Тим часом
Несподівану заяву на брифінгу зробив член Комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський: наші стратегічні партнери періодично порушують питання про зниження призовного віку з 25 до 18 років. І одразу заспокоїв: жодних ініціатив щодо цього в Україні немає. Ні на рівні Верховної Ради, ні на рівні Генштабу.
Перед тим речник МОУ Дмитро Лазуткін в інтерв'ю New Voice розповів, що такої потреби зараз в Україні немає. Отже, питання умовно залишається на порядку денному.