У травні – червні Верховний Суд виніс дві постанови щодо альтернативної служби під час дії воєнного стану. Перша - категорична: альтернативи мобілізації немає і не може бути. Друга - трошки м’якша: свідома відмова від призову має право на існування, але при доведеності переконань.
Від початку повномасштабного вторгнення українська Феміда розглянула чимало справ, де фігурували чоловіки, які відмовилися виконати мобілізаційне розпорядження, посилаючись на те, що віра забороняє брати до рук зброю. Яка загальна судова практика і як на неї вплине позиція ВС - Коротко про розповіли юристи.
Жодні релігійні переконання не можуть бути підставою
У червні 2023 року набув розголосу виправдувальний вирок Кременецького районного суду щодо чоловіка, якого звинуватили в ухиленні від призову під час мобілізації. У вересні 2022 року підсудний успішно пройшов в ТЦК та СП військово-лікарську комісію, а от до військової частини за викликом не прибув. У суді він пояснив, що 20 років належить до Церкви адвентистів сьомого дня, через релігію полишив службу в органах МВС, брати зброю до рук не може, в терцентрі офіційно просився на альтернативну службу.
Суд розглянув всі обставини і дійшов висновку, що обвинувачений не скоїв кримінального правопорушення, бо від мобілізації не ухилявся, мав право на альтернативу перебування у війську.
- Свобода віросповідання, з якої випливає право не брати зброю до рук, регулюється Конституцією, двома законами і постановою Кабміну. У жодному документі не сказано, що під час дії воєнного або надзвичайного стану альтернативна служба припиняє існування. Йдеться тільки про те, що “можуть бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням строку їх дії”, - каже адвокат Марина Гладунова. – Після введення воєнного стану обмеження не були конкретизовані, положення не зазнало змін, тому може бути витлумачене на користь вірянина. Крім того, існує практика Європейського суду з прав людини, і на неї посилаються наші суди, які при розгляді подібних конфліктів стають на бік позивачів проти держави.
Однак м’які, а тим паче виправдувальні вироки, нагадує юристка, обов’язково оскаржує прокуратура. Ця історія - не виняток. У вересні 2023-го Апеляційний суд Тернопільської області скасував виправдання, призначивши адвентисту 3 роки позбавлення волі.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в червні цього року з таким рішенням погодився, зазначивши, що “жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку...”
- Судді в перших інстанціях, окрім власне законів, можуть послуговуватися таким поняттям, як внутрішнє переконання. У вищих інстанціях, як правило, включається адміністративний ресурс, - зазначає адвокат.
Строкової немає – нема і альтернативи
У ТЦК та СП - своє тлумачення “окремих обмежень”, яке поділяє прокуратура.
- Невійськова служба була запроваджена у 1992 році як альтернатива строковій, тоді ніхто не думав, що може йтися про мобілізацію на війну. Під час дії воєнного стану строкова служба скасована, силу має тільки конституційний обов’язок захищати Вітчизну, - пояснює позицію адвокат Валерій Судаков.
До груп юристів, які консультують з військових питань у соцмережах, часто звертаються за порадою, як можна мобілізуватися, щоб не воювати, а займатися якоюсь іншою справою. У рішенні ВС щодо адвентиста з Тернопільської області також йдеться про те, що віряни можуть бути задіяні у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї.
- Влаштуванням на альтернативну службу за законом займається держадміністрація за місцем проживання призовника. Це робота в органах соцзабезпечення. До війська вона не має жодного відношення. У нас, хто до чого придатний, вирішує ВЛК. Немає такого закону, щоб сортувати військовозобов’язаних на православних, адвентистів чи атеїстів. Мобілізуватися так, щоб зовсім не брати до рук зброю, не можна, бо всі проходять навчальну програму на полігоні, - пояснює один із працівників терцентру в Києві.
За словами нашого співбесідника, останнім часом справді побільшало чоловіків, які називають себе адептами альтернативних церков.
– Приносять якісь довідки від пасторів, кажуть, що служити Вітчизні не відмовляються, але так, щоб не стріляти і не вбивати, бо віра не дозволяє. Добре, кажемо, є рознарядка на саперів. Вбивати не будеш - рятуватимеш життя. Очі у нього як блюдця стають, і голова починає смикатися...
За ігнорування мобілізаційного розпорядження з релігійних мотивів можуть як відкрити кримінальну справу, так і виписати штраф. Це ще одна категорія судових тяганин, де “сперечаються” воєнний стан, Конституція і практика ЄСПЧ, коли штрафники намагаються оскаржити стягнення. Результат так само може бути як в “плюс”, так і “мінус”.
Так, 1 лютого нинішнього року третій Апеляційний адміністративний суд у Дніпрі скасував рішення районного суду про правомірність штрафу і визнав постанову Криворізького ТЦК та СП про стягнення неправомірною.
Увірували після початку війни
Питання альтернативної служби залишається неврегульованим, хоча про таку необхідність говорив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, коли робив зауваження до законопроєкту про мобілізацію. Повністю скасувати альтернативу війську Україна не може, бо подивиться косо Європа, вигадувати нові правила в розпал війни ризиково.
- Це досить чутлива тема. Якщо її розвивати, може відкритися широка шпарина для зловживань, - зауважує адвокат Марина Гладунова. - Зважаючи на матеріали, на яких базувалися обвинувальні вироки за статтею про ухилення від мобілізації, більшість підсудних стали вірянами після початку великої війни.
Певним прикладом може служити справа, яка розглядалася на Сумщині. Чоловік став до лав “Свідків Єгови” в листопаді 2024 року, про що повідомив військкомат. В ТЦК та СП його пообіцяли готувати на зв’язківця та ще й у частині, яка далеко від фронту. Однак за призначенням у бойовій повістці мобілізований не з’явився. У суді заявив, що боявся потрапити туди, де вбивають.
В інтересах підсудного свідчили рідні та брати по вірі, проте суд вирішив, що сторона захисту не змогла довести щирість релігійних переконань. Практика ЕСПЧ була відхилена, бо позитивні судові рішення стосувалися осіб, які були охрещені задовго до призову і ухилялися від строкової служби, а не від мобілізації.
«Свідка» засудили на 3 роки позбавлення волі.
Довести глибину переконань
У постанові Верховного Суду від цьогорічного 2 травня зроблена спроба знайти компроміс. Підставою стала історія чоловіка, який відмовився від бойової повістки, посилаючись на те, що зарікся брати зброю до рук під час строкової служби в армії. Районний суд присудив йому рік позбавлення волі, апеляційний – 3 роки, але з відстрочкою, тобто умовно.
Касаційна інстанція залишила вироки у силі і звернула увагу на те, що існує нагальна потреба у комплектуванні ЗСУ, і є високі ризики недобросовісної поведінки осіб, спрямованої на ухилення від призову. Проте можливість свідомої відмови від військової служби прямо не заперечила.
На думку суддів, самої причетності до релігійної організації недостатньо. “Особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів і тверджень близьких осіб (інформація про публічні висловлювання у минулому такої світоглядної позиції, участь у суспільних рухах пацифістської спрямованості тощо)”, цитує рішення суду “Судово-юридична газета”.
Однак виникає питання: як довести глибину переконань? До 2014 року пацифістські заходи не були в Україні популярними, а потім розцінювалися як перешкоджання мобілізації під час АТО-ООС. А фахово підтвердити, що людина не бреше, може тільки психологічна експертиза або поліграф.
- Експертизу можна замовити власним коштом, але прокуратура має право не згодитися з висновком, вимагати повторного дослідження і зрештою отримає потрібний обвинуваченню результат, - припускає адвокат Валерій Судаков. – Та й навряд чи суди перейматимуться експертизами. Крім того, в постанові також указано, що за умови воєнного стану військова служба не може бути замінена альтернативою.
Постанови Верховного Суду є орієнтиром для судів першої та другої інстанції. Відтепер вони ухвалюватимуть більше рішень на користь мобілізації, вважає юрист.