Що робити, якщо в країні через війну в багатьох сферах не вистачає чоловічих рук? Правильно, наймати та навчати жінок. Вже беруть навіть на такі, здавалося, суто чоловічі професії, як машиніст метро чи водій вантажівки.
Так, наприклад, шведський проєкт Reskilling Ukraine у лютому вже випустив пілотну групу OnTrack – 24 учасниці проєкту навчилися керувати вантажними авто масою від 7,5 тонни. Набирали жінок з посвідченням водія категорії B. А у квітні стартував другий потік навчання.
Наразі закінчило навчання 75 дівчат, включаючи пілотну групу та 8 дівчат, що отримали посвідчення водія категорії D автобуси.
Наступного тижня ця цифра стане 95. І набір на літо повністю закритий - це понад 100 жінок пройдуть навчання.
Незважаючи на те, що така професія сприймається як суто чоловіча, попит на навчання перевищує пропозицію, каже програмний координатор проєкту Reskilling Ukraine Олександра Панасюк. Про те, чому жінки хочуть навчитися водити вантажівки і чи вдалося комусь із учениць працевлаштуватися, Олександра розповіла Коротко про.
Перед відбором вивчають мотивацію
- Олександро, розкажіть про ваш проєкт, чому ви вирішили навчати жінок водінню вантажівок?
- Наш проєкт – повністю шведський. Під час ковід шведська неурядова організація Beredskapslyftet, в рамках якої зараз реалізовується проєкт Reskilling Ukraine, займалася перекваліфікацією стюардес у співробітників медичного сектору, а після початку повномасштабного вторгнення почали допомагати нашим біженцям із працевлаштуванням. Восени 2023 року ми вирішили спробувати впровадити новий проєкт в Україні.
Ми провели дослідження та з'ясували, що в країні – гостра нестача водіїв. Проблема зростає: чоловіків забирають до армії, підприємства лишаються без водіїв.
Також ми знайшли статистику – на 100% непрацевлаштованих осіб в Україні 60% становлять жінки. Пазл зійшовся: Україні потрібні водії вантажівок, а жінкам потрібна робота. Вирішили спробувати вчити жінок водінню вантажівок.
Ми розробили програму, знайшли автошколу, яка має кілька вантажівок (не радянського чи російського виробництва, а іноземного – MAN, Merсedes). Машини мали бути не надто старими (до 10-20 років), у нормальному технічному стані. Такого переобладнаного навчального транспорту в Україні дуже мало – сьогодні співпрацюємо зі автошколами у Київській та Тернопільській областях. Загалом у нас працює три школи – одна вчить водити автобуси та дві – вантажні авто.
– Як ви проводили перші відбори учениць?
- Через Facebook, створили онлайн-анкети, потім проводили з кожною кандидаткою інтерв'ю. І вже відштовхуючись від мотивації, запрошували чи не запрошували людину до проєкту. До речі, ми не брали тих, хто не вміє водити, не вчимо водінню з нуля, у нас – підвищення кваліфікації.
Сьогодні ми маємо наступні критерії відбору, які ми не можемо обійти: мінімум 3 роки стажу водіння (на отримання прав категорії В потрібно, щоб після отримання прав пройшло мінімум 3 роки). Якщо людина знає ПДР, вона не складає теоретичний іспит, а відразу йде на практику. Таким чином, термін навчання виходить коротшим. Проте в програмі навчання на категорію D (автобуси) теоретичний тест є.
Ще один критерій - людина має проживати в Україні, зокрема на момент подання заявки.
Наступний критерій, який виник не відразу, - мотивація до працевлаштування. Багато людей, які бажають навчатися, просто хочуть мати відповідну категорію - це не наша аудиторія, так ми не змінимо ситуацію на ринку. Наше завдання – знайти зацікавлених людей, які планують використали отримані знання.
Ми питаємо у кандидаток, чому вони хочуть отримати свідчення водія – кожен має свої обставини. Це можуть бути люди, які мають свій агробізнес, їм потрібно розвозити продукцію замість чоловіка, наприклад, або їм не вистачає водія. Нам важливо, щоб наші учні використовували отримані знання на благо собі та іншим, а не просто повернулися додому та поставили отримані документи у рамочку чи повісили їх на стінку.
– Хто у вас може вчитися? Чи є обмеження за віком?
- Верхньої межі немає. Ми готові брати і жінок 60+. З іншого боку, ми обмежені законом – оскільки права можна отримати не раніше 18 років плюс потрібні мінімальні 3 роки водіння – виходить 21 рік. Працюємо з цього віку за дотримання всіх умов. Середній вік наших учениць – 40+, а наймолодшій учениці було 23-24 роки.
У нас суворий відбір, дуже багато охочих. Ми повинні розуміти, що людина не просто хоче пройти безкоштовні курси та отримати свідоцтво, а їй справді потрібна робота – намагаємося брати мотивованих людей, а вік значення не має.
Волонтери, фермери, психологи
– Чому до вас приходять жінки, яка у них мотивація?
- Багато хто каже: я втомилася від офісної роботи, хочеться змінити сферу діяльності. Їдеш кудись, дорога, музика – ідеально.
Дуже багато людей, для яких навчання у нас – шанс отримати те, на що вони дуже сподівалися. Є, наприклад, внутрішньо переміщені особи, які все втратили, живуть від подачки до подачки держави в якомусь маленькому містечку. Їм потрібна робота, а вони не можуть влаштуватися на новому місці або робочих місць не вистачає. Кажуть: це ж ідеально, потрібні робочі руки, я працюватиму, зарплата хороша – клас!
Ліна Самбірська з першої групи прийшла з чіткою метою – хотіла працювати у гуманітарних місіях із розмінування. Ми разом з нею складали резюме, щоб подаватися на ці місії. Вона про них мріяла, і я дуже за неї вболівала.
До лютого вона постійно подавалася, пройшла нашу програму, у лютому відучилася, отримала свідоцтво водія. І продовжувала подаватися і ось нарешті почала проходити співбесіди. Зараз Ліна на фінальній стадії працевлаштування. Залишилося кілька останніх кроків - медогляд та рекомендації від попередніх роботодавців.
Також у нас також навчалася Людмила Волтер, відома волонтерка та психолог. Вона займається підтримкою військових та супроводом похорону військових. Люся постійно переганяє машини для ЗСУ. Оскільки часто потрібно гнати вантажівки, вона хотіла отримати права категорії С. Сьогодні вона допомагає армії, тепер каже: дивіться, якого монстра я вам пригнала.
У нас також навчалася автоінструктор із Кропивницького з ніком "Автоманка". Вона склала іспит на категорію С вона з другого разу. При першій спробі інспектор її дуже хвалив, але сказав, що були помилки. Думаю, єдина причина, з якої це сталося, взяла талон на ті траси, де вони не вчилися. А так, одразу, якщо ти не живеш у Києві та не знаєш місцевих доріг, це може бути складно.
У новому наборі ми маємо мешканку Київської області. У неї є своя ферма – 10 корів, поля. Вона каже: ферма виходить на логістичний центр, мені тільки поле перейти – можу ходити туди на роботу. Щодня до цього центру заїжджають великі фури, їм потрібні співробітники. А якщо знайти роботу в логістичному центрі не вдасться, керування вантажівками може знадобитися і для ферми.
Мені подобається, що у дівчат може змінюватись мотивація у процесі навчання. У нас була волонтерка, яка казала: я йду вчитися, бо я волонтерка, хочу переганяти машини. Пізніше вона сказала: я починала з цією метою, а тепер хочу знайти роботу.
Навчання безкоштовне, але й попит дуже великий
- Що саме включає ваша навчальна програма?
- У різних містах вона різна. У Києві найнасиченіша: не лише теорія, а й відвідування великої кількості роботодавців, наших партнерів. Також учні проходять обов'язковий курс допомоги людям на дорозі під час аварії. Чотири дні виділяється на вивчення особливостей сучасних машин і багато практикуються – навчаються кріпити вантажі, розбиратися в кнопочках на сучасних авто, гальмах – це одна з улюблених частин навчання наших учениць. Плюс у нас є кілька екскурсій та перша домомедична допомога.
Теорія йде окремо і, як правило, викладається онлайн.
Що стосується навчання на водіїв автобусів – там лише теорія та кермування. Без додаткових занять. Автобусів для навчання в нашій країні дуже мало. Ми знайшли школу у Тернопільській області – у них достатньо одиниць транспорту, таким чином ми можемо “закривати” наші групи. Програма інтенсивна, наші учні займаються вранці та ввечері по 2 години.
Після навчання всі отримують сертифікати, а потім на учениць чекає іспит.
Наше завдання – навчання. Для складання іспиту ми надаємо автомобіль, оплачуємо сам іспит. Якщо комусь потрібне перездавання, один раз ми надаємо таку можливість. Після здавання учениці одержують. оновлені свідоцтва водія.
- Навчання у вас платне?
– Курси абсолютно безкоштовні. Ми покриваємо навчання, проживання, харчування, транспортування до всіх наших навчальних активностей, іспит. Єдине, за що доводиться платити, це за дорогу до нас, якщо люди приїжджають з іншого міста.
- Виникає логічне питання - а хто платить?
- Коли у лютому 2024 року все починалося, це був пілотний проєкт, ще було незрозуміло, чи зайде він, чи будуть охочі навчатимуться. На курс ми зібрали гроші у шведських бізнесів. Пояснили, який у нас є проєкт, запитали, хто хоче взяти у ньому участь. Деякі компанії надали нам гроші, щоб ми могли реалізувати задумане. Після цього про проєкт дізналася благодійна організація від H&M, вони теж нам донатили.
Коли реалізували пілот, отримали позитивні відгуки від наших учасниць, до нас почали звертатися компанії, казали, що їм потрібні водії, - ми залишили заявку під грантову програму шведського уряду, подалися - і виграли.
Зараз нас фінансує уряд Швеції, плануємо працювати до кінця року, а що далі - поки не знаємо. Зараз у пошуку нових грантів: запит дуже великий. Розуміємо, що людям це цікаво, і роботодавцям потрібно. Тому не зупиняємось.
Сучасні вантажівки водити не складніше, ніж легковик
- А наскільки це фізично важко для жінок - бути водієм великих вантажівок? Це ж потрібно, наприклад, колесо поміняти, яке втричі важче за тебе?
- Це один із найпоширеніших міфів. Сучасні важковантажні машини можуть бути адаптовані під будь-кого, навіть якщо ви підете працювати під розвезення продуктів. Ви ж не ведете важкі «Газелі» чи «КАМАЗи», які не мають гідравліки. Це сучасні машини, водити їх не складніше, ніж легковик. Ви високо сидите, у вас гарний огляд, багато дзеркал та майже всі сучасні машини – "автомати". Чому жінка не може водити таке авто?
Щодо заміни колеса, то який чоловік підніме колеса в 120 кілограмів? Наче у нас усі чоловіки – "качки", яким це доступно.
Кожен логістичний центр має кол-центр. І якщо в тебе щось сталося на дорозі, ти просто зупиняєш машину, дзвониш до кол-центру, кажеш, що трапилося, – приїжджає бригада, яка тобі допомагає.
Єдина проблема, яка існує, - у багатьох компаній є таке очікування від водія, що він одночасно має бути вантажником. Цей стереотип створювався роками, подібні завдання завжди виконували чоловіки. У Європі все по-іншому: є водій, а є вантажник, експедитор.
Сьогодні в Україні критично не вистачає водіїв, і якщо компанії хочуть закривати вакансії водія жінками (до нас вже звертаються з таким запитом), цей момент потрібно переглянути. У машині має бути експедитор, який займеться навантаженням. А водій перевірив кріплення багажу, взяв документи і поїхав – такі європейські стандарти. Це вже існує і в нас (доставка продуктів до однієї з мереж супермаркетів), але поки що не у всіх.
- У вас іде вже другий набір, а що кажуть випускниці першого? Хтось із них уже знайшов роботу?
- Поки минуло зовсім мало часу, щоб говорити про успішні кейси: у нас три групи з п'яти випустились протягом останніх трьох тижнів. Наразі ми випустили п'ять груп, у Києві та Тернополі, вони поки що не встигли знайти роботу. Тут може бути багато нюансів: комусь графіки не підходять, десь роботодавець шукає вантажників, не всі готові працевлаштовувати жінок. Компанії зацікавлені у водіях, але для цього їм потрібно вносити зміни. Процес іде, хоч і повільно.
Також є такий момент, що перші дві групи ми набирали без пункту про мотивацію та працевлаштування. Тоді це був "пілот", ми хотіли дати можливості навчатися якомога більшій кількості людей, тож набирали волонтерів та переміщених осіб без цього пункту. Після його появи наші учениці лише закінчили навчання, тож про щось говорити ще зарано.
- Напевно, щоб жінок легко брали на "чоловічу" роботу, доведеться руйнувати популярні стереотипи у суспільстві.
- Так, але думаю, це не надто складно. Компанії – заручники обставин, сьогодні чоловіків забирають до армії, водіїв у тому числі. Проблема з дефіцитом людей зникне тільки після війни, і ми не знаємо, коли це станеться. Тут або роботодавець адаптується до нових умов, або вони не матимуть водіїв.
До речі
Reskilling Ukrain також навчає водіїв на категорію Д – це перевезення на автобусах та міжобласні перевезення.
На категорію С зараз немає набору: Reskilling Ukrain отримала більше тисячі заявок і тимчасово зупинила набір на цю категорію.
Зареєструватись на курс водіння пасажирського автобуса можна за посиланням.