Уряд України не використовує всіх можливостей для додаткового фінансування потреб армії. Наприклад, збитки, завдані діяльністю екс-власника Дельта банку Миколи Лагуна оцінюються в $1,2–1,4 млрд., але держава виглядає байдужою до можливості їх вилучення, фактично толеруючи спробу уникнення розплати за боргами. Про це пише європейське видання EUReporter.
Видання порівнює суму коштів, які можна отримати від боргів Лагуна з першою партією зброї, яка надійде від уряду США в рамках великого пакету допомоги. “Замість того, щоб стягнути з Лагуна заборгованість, суди в Україні планомірно ведуть його до особистого банкрутства – відносно нової процедури, що дозволяє частково або повністю позбутися боргів фізичної особи і фактично – у випадку Лагуна – перекласти їх на плечі платників податків”, - сказано в матеріалі.
Видання нагадує про те, що свою бізнес-імперію Лагун створив в середині 2000-х, скуповуючи проблемні банки та роздаючи споживчі кредити.
“Подальші розслідування показали, що Лагун і менеджмент банку ще з 2011 року системно обманювали Нацбанк, створивши десятки фіктивних офшорних компаній для виведення коштів. Статутний капітал зростав лише на папері. Міжнародні коррахунки спорожніли ще в 2013 році – натомість в НБУ подавались фальшиві підтвердження наявних грошей. Працюючі позики “схлопували” з великими депозитами компаній, внаслідок чого втрачено права вимоги за десятками кредитів в Іпотечній установі і Ощадбанку, що було згодом визнано незаконним”, - йдеться в статті.
За оцінками Фонду гарантування вкладів, загальні збитки, завдані “Дельтою” і Лагуном через виплату депозитів банку Фондом, неповернені кредити рефінансування, виведені застави, борги перед державними банками – станом на 2019 рік оцінювались в 36 млрд грн. (на той момент близько $1,4 млрд.) Співмірною є сума збитків, яку можна встановити за публікаціями в ЗМІ матеріалів кримінальних проваджень – близько $1,2 млрд.
За даними українських ЗМІ, у Лагуна є ціла низка активних бізнесів як в Україні, так і в непідконтрольному Криму. Крім того, згідно з даними відкритих реєстрів, Лагун прямо чи опосередковано пов’язаний з цілою низкою компаній, які були свого часу створені в період з 2004 до 2012 року за участю його та його сестри Антоніни – це будівельні, девелоперські, фінансові бізнеси.
Попри зловживання і збитки, завдані Лагуном, активізація його справ відбулась тільки на другому році повномасштабного вторгнення. Офіс Генерального прокурора України підтримує державне обвинувачення у трьох великих провадженнях, які тільки в 2023 році були спрямовані до суду. Вони повʼязані із розтратою коштів у великих сумах та ухиленні від сплати податків. В одній зі справ Лагуна нарешті в жовтні 2023 оголосили в розшук – за неявку до суду. Сам фігурант подав заяву про банкрутство та про неможливість виплачувати борги на суму 7,7 млрд грн. і пропонує списати зобовʼязань на суму близько 6 млрд грн.
У переліку майна, яке Лагун пропонує використати для розрахунків з кредиторами – квартири і земельні ділянки в Криму, наділи в Київській та Чернігівській областях, цінні папери повʼязаних з “Дельта Банком” компаній, а також колекція наручних годинників десятків різних марок. З повідомлень ЗМІ відомо, що у 2022 році Лагун влаштувався на роботу й перераховує свою “зарплатню” у розмірі 14 тисяч гривень на місяць на погашення боргу перед державним “Ощадбанком”, який складає 4,5 мільярда гривень.
“Якщо справу про банкрутство буде відкрито, то суд муситиме ввести мораторій на задоволення вимог всіх кредиторів, а також призначити керуючого реструктуризацією боргів. Це означатиме, що повернення понад $1,2 млрд боргів, які зараз Лагун винен державі Україна, і які так потрібні для оборони та забезпечення фінансової стабільності в умовах постійної залежності від зовнішньої фінансової допомоги – стане ще більш примарним. І замість реальних активів держава отримає “віртуальні годинники”, що більше схоже на плювок в обличчя, ніж реальне вирішення боргового питання”, - пише автор.